Миколаївської області
Справа №477/1980/25
Провадження №1-кс/477/1218/25
про повернення клопотання
13 листопада 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025150000000211 від 10 березня 2025 року, який накладено ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2025 року
10 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000211 від 10 березня 2025 року із клопотанням про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2025 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, - частина друга статті 1 КПК України.
За визначенням пункту 18 частини першої статті 3 КПК України - слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, - частина шоста статті 9 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Миколаївській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025150000000211 від 10 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
В межах цього кримінального провадження, слідчим суддею Вітовського районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2025 року накладено арешт на майно, що було вилучене 25 вересня 2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_3 .
Разом з тим, як вбачається з повідомлення слідчого, надісланого на адресу слідчого судді 11 листопада 2025 року, у вказаному вище кримінальному провадженні, відповідно до постанови прокурора Миколаївської обласної прокуратури проведення досудового розслідування з 28 жовтня 2025 року доручено слідчому відділу Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Таким чином, подане ОСОБА_2 клопотання про скасування арешту майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, яке в силу положень статті 132 КПК України має бути подане до суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто в даному конкретному випадку клопотання необхідно адресувати на розгляд до місцевого суду за місцем знаходження Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
У статті 7 КПК України зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості тощо.
Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та має наслідком скасування судового рішення.
Враховуючи викладене вбачається, що звернення під час досудового розслідування в межах кримінального провадження до слідчого судді іншого суду без зміни підслідності та/або доручення здійснення досудового розслідування відповідному органу є порушенням і принципу правової визначеності.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна підлягає поверненню суб'єкту звернення.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 646/3986/19 провадження № 51-3335 кмо 20, зазначено, що на практиці нерідко виникають ситуації, які не знаходять чіткої законодавчої регламентації, що цілком може обумовити необхідність ухвалення рішення, яке прямо не передбачене процесуальним законом у межах відповідної процедури. На це, зокрема, вказують і положення частини шостої статті 9 КПК України: «у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Однією із таких ситуацій і є постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу як заходу забезпечення кримінального провадження, у випадках, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, або з інших підстав, не передбачених процесуальним законом для даної процедури.
Водночас у частині другій статті 132 КПК, якою закріплено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначено підсудність (розмежовано повноваження місцевих судів) щодо розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження: «Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:
1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду».
Проте нормами КПК, якими регламентовано питання про застосування запобіжного заходу та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо подане клопотання про арешт майна чи його скасування не підлягає розгляду в цьому суді.
Тому у цьому випадку це питання може бути вирішено через застосування частини шостої статті 9 КПК та положень засади диспозитивності, що закріплена у частині третій статті 26 КПК, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Повернення клопотання у цьому випадку, відповідає механізму, передбаченому частиною шостою статті 9 КПК України, та не виходить за межі процесуальних повноважень слідчого судді, передбачених нормами КПК. Навпаки, своїм рішенням про повернення такого клопотання слідчий суддя не допускає можливості прийняття рішення поза межами своїх повноважень, передбачених кримінальними процесуальними нормами.
Повернення клопотання у зв'язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог частини другої статті 132 КПК (якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді), не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, зокрема, з огляду й на те, що вказане рішення слідчого судді не створює жодних перепон щодо повторного звернення з відповідним клопотанням до повноважного місцевого суду.
На підставі вище зазначеного клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна підлягає поверненню суб'єкту звернення, як таке що не підлягає розгляду у Вітовському районному суді Миколаївської області
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 31, 35, 132, 372 КПК України
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025150000000211 від 10 березня 2025 року повернути ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4