Справа № 474/667/25
Провадження № 2/474/287/25
Іменем України
07.11.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
11.07.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість:
1) за кредитний договором № Z41.22520.004896785 від 08.02.2019р. у розмірі 5 539 грн. 53 коп. - заборгованість за основним боргом; 1 грн. 66 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками; 20 669 грн. 20 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями;
2) за кредитний договором № Z52.25849.006435905 від 27.02.2020р. у розмірі 43 677 грн. 34 коп. - заборгованість за основним боргом; 13 грн. 73 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками; 65 390 грн. 38 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.02.2019р. між ПАТ “Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z41.22520.004896785, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 12 960 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентами. Згідно умов договору, п.п. 1.3 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту. Плата за обслуговування кредиту визначена у п. 1.4 кредитного договору та сплачується щомісячно у розмірі відповідно до Графіку платежів.
В зв'язку з неповерненням заборгованості за кредитним договором № Z41.22520.004896785, заборгованість відповідачки перед позивачем складає 26 210 грн. 39 коп., з яких: 5 539 грн. 53 коп. - заборгованість за основним боргом; 1 грн. 66 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками; 20 669 грн. 20 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими комісіями.
27.02.2020р. між ПАТ “Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z52.25849.006435905, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 48 000 грн. 00 коп., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентами. Згідно умов договору, п.п. 1.3 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту. Плата за обслуговування кредиту визначена у п. 1.5 кредитного договору та сплачується щомісячно у розмірі відповідно до Графіку платежів.
В зв'язку з неповерненням заборгованості за кредитним договором № Z52.25849.006435905, заборгованість відповідачки перед позивачем складає 109 081 грн. 45 коп., з яких: 43 677 грн. 34 коп. - заборгованість за основним боргом; 13 грн. 73 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками; 65 390 грн. 38 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими комісіями.
19.12.2023р. між АТ “Ідея банк» та ТОВ “Оптіма факторинг» було укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до п. 2.1 якого АТ “Ідея банк» за плату відступає, а ТОВ “Оптіма факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження АТ “Ідея банк». Права вимоги які клієнт відступає фактору відступаються в розмірі заборгованості боржників, що визначені у реєстрах боржників.
22.12.2023р. між ТОВ “Оптіма факторинг» та позивачем було укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ “Оптіма факторинг» передав (відступив), А ТОВ “ФК “Профіт капітал» прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ “Оптіма факторинг». Права вимоги які клієнт відступає фактору відступаються в розмірі заборгованості боржників, що визначені у реєстрах боржників, зокрема і за кредитними договорами № Z41.22520.004896785 та № Z52.25849.006435905.
За такого, позивач просив позов задовольнити.
Представниця позивача Ушакевич М.П. в судові засідання 07.10.2025р. та 07.11.2025р. не з'явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідачка в судові засідання 07.10.2025р. та 07.11.2025р. не з'явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання, а також телефонограмою № 521 від 07.10.2025р. Відзив на позов не надала, про причини неявки суд не повідомила. Водночас, 07.10.2025р. звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, в якій просила прийняти рішення відповідно до закону, в разі можливості зменшити суму позову.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників справи за наявними у справі доказами.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
08.02.2019р. ОСОБА_2 звернулася до ПАТ “Ідея Банк» з анкетою заявою про розмір щомісячного доходу, та вказаної дати шляхом підписання заяви № Z41.22520.004896785 акцептувала публічну оферту ПАТ “Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, а також надала Згоду-повідомлення фізичної особи-клієнта банку на обробку її персональних даних, їх обсягу та Згоду на доступ банка до її кредитної історії.
08.02.2019р. між відповідачкою та ПАТ “Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Z41.22520.004896785 (далі по тексту - кредитний договір № Z41.22520.004896785) за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 12 960 грн. 00 коп., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язується повернути кредит разом із процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості). Банк надає кредит строком на 24 місяці. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту. Також за обслуговування кредиту банком, що включає в себе надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв'язків, надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку, опрацювання запитів позичальника, що направлені позивальнику з використанням різних каналів зв'язку, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 8 дня/числа кожного місяця згідно графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 . Позичальник доручає банку здійснювати договірне списання банком з будь-яких рахунків позичальника в АТ «Ідея Банк» грошових коштів у розмірі наявної простроченої заборгованості по кредиту, нарахованих процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості, неустойки. Нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом факт/факт, а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця з дати видачі кредиту. Позичальник має право відмовити від договору протягом 14 днів з дати його укладення шляхом повідомлення банку у письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів одержаних за договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою встановленою у договорі. Позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатно надання інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка має бути надана згідно з законом. За невиконання (не належне виконання) своїх зобов'язань за договором банк має право нарахувати пеню за кожен день прострочення на прострочену суму у розмірі 0,15% у разі прострочення оплати до 60 днів та 0,65% - у разі прострочення оплати понад 61 день. Позичальник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу банку зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Позичальник заявляє та гарантує, що вся інформація, відомості та документи, які повідомлені та надані ним банку з метою одержання кредиту є достовірними і відповідають дійсності: кредит одержується на поточні потреби. Банк перед укладенням договору повідомив позичальника в належній формі в повному обсязі інформацію передбачену законодавством України, інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами банку і згоден з ними. Примірник оригіналу договору отримав. Договір діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Строк позовної давності у тому числі для стягнення неустойки - 3 роки. Реальна річна процентна ставка - 182,04917909%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за ввесь час користування кредитом складає 26 647 грн. 08 коп. (за умови своєчасного погашення грошових зобов'язань). Щомісячні внески наведені в Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, що викладений у п. 6.1 кредитного договору (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1-2.5, 3.2.3, 3.3.1, 3.3.3, 5.1, 5.2, 5.5, 5.7, 6.1 кредитного договору № Z41.22520.004896785).
У Графіку щомісячних платежів за кредитним договором визначено дати платежів, починаючи з 08.03.2019р. по 08.02.2021р. (до 8 числа кожного місяця); вид платежів (тіло, проценти, комісія), розмір щомісячних платежів за кожним із його видів. Всього 24 платежі, у розмірі починаючи з 08.03.2019р. по 08.01.2021р. - 1 110 грн. 30 коп. щомісячно, та останній платіж 08.02.2023р. у розмірі 1 110 грн. 18 коп. Зокрема, за належного виконання боржницею своїх зобов'язань за кредитним договором, розмір процентів у сукупному, у межах строку кредитування, мав становити відповідно до графіку платежів - 1 грн. 32 коп. (з врахуванням погашення заборгованості за тілом кредиту, та відповідно його зменшення), та плата за обслуговування - 13 685 грн. 76 коп. Всього сума боргу з врахуванням вказаних платежів мала становити 26 647 грн. 08 коп.
У п. 1.6 кредитного договору позичальник надав свою згоду на укладення за рахунок позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя, та доручив банку перерахувати страховий платіж.
08.02.2019р. ОСОБА_1 підписано Заяву-приєднання (акцепт) № Z41.22520.004896785 до публічного договору (оферти) щодо добровільного страхування життя, яка разом з публічним договором-офертою щодо добровільного страхування життя, який розміщений в мережі інтернет на сайті товариства. Разом складають Договір добровільного страхування життя, за яким страховиком є ТОВ СК “Арсенал Лайф», страхувальником ОСОБА_1 та вигодонабувачем у розмірі заборгованості за кредитним договором, що визначений у п.3.4 заявки (№ Z41.22520.004896785) - АТ “Ідея банк». Страхова сума - 2 160 грн. 00 коп.
Вказаної ж дати, між ПАТ “Страхова компанія “Аско-медсервіс» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна фізичних осіб (експрес-майно).
Також у додатки до позовної заяви позивачем надано паспорт споживчого кредиту (Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (стандартизована форма), підписаний відповідачкою, у якому зазначено, що умови Договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Інформація наведена у ньому чинна до 08.02.2019р. При цьому умови кредитування визначені у паспорті споживчого кредиту відповідають умовам кредитування погодженим сторонами у кредитному договорі № Z41.22520.004896785.
Згідно ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту ОСОБА_1 від 08.02.2019р. відбулося перерахування коштів (з номеру особового рахунку НОМЕР_2 на номер особового рахунку НОМЕР_1 ) у розмірі 10 800 грн. 00 коп. Підстава - договір № Z41.22520.004896785 від 08.02.2019 (перерахуйте кошти з рахунку № НОМЕР_2 в сумі 10 800 грн. 00 коп.).
Відповідно до ордеру-розпорядження № 2 про сплату страхового платежу від ОСОБА_1 з особового рахунку номер НОМЕР_1 сплачено страховий платіж у сумі 2 160 грн. 00 коп. від ОСОБА_1 .
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.22520.004896785 за період з 08.02.2019р. до 12.06.2020р. станом на 19.12.2023р. вбачається, що всього оборотів у вказаний період було вчинено на суму 29 380 грн. 37 коп. Тобто, 08.02.2019р. мала місце видача кредиту у сумі 12 960 грн. 00 коп., з яких: 2 160 грн. 00 коп. зараховані на страховий платіж по договору страхування життя; 800 грн. 00 коп. - страховий платіж продукту 2експрес майно»; 10 000 грн. 00 коп. - видача бланкового кредиту. З нього ж вбачається, що 11.03.2019р., 12.04.2019р., 17.05.2019р., 07.06.2019р., 10.07.2019р., 09.08.2019р., 11.09.2019р., 11.10.2019р., 12.11.2019р., 11.12.2019р., 07.02.2020р., 28.02.2020р., 13.03.2020р., 07.05.2020р., 12.06.2020р. мали місце операції “погашення кредиту ОСОБА_1 », всього в сумі 16 420 грн. 37 коп., з яких зараховано: 8 983 грн. 28 коп. - на погашення плати за обслуговування кредиту; 15 грн. 46 коп. - на погашення пені; 7 420 грн. 33 коп. - на погашення основного боргу (у т.ч. простроченого); 1 грн. 16 коп. - на погашення процентів.
Водночас, у довідці-розрахунку заборгованості за цим же кредитним договором, за підписом директора департаменту кредитного адміністрування АТ “Ідея банк» про розрахунок боргу станом на 19.12.2023р., зазначено про суми заборгованостей: за основним боргом у сумі 5 539 грн. 53 коп.; за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 1 грн. 66 коп.; за нарахованими і несплаченими комісіями у сумі 20 669 грн. 20 коп. (тоді, як згідно Графіку платежів розмір такої за ввесь період кредитування мав становити всього 13 685 грн. 76 коп.). Іншої інформації, в тому числі щодо періоду нарахування заборгованості, порядок нарахування такої вказана довідка не містить.
Ухвала суду від 29.07.2025р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, в частині витребування доказів (зокрема, розрахунку позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу, за відсотками та за комісіями щодо кредитного договору № Z41.22520.004896785) - не виконана.
27.02.2020р. між відповідачкою та АТ “Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Z52.25849.006435905 (далі по тексту - кредитний договір № Z52.25849.006435905) за умовами якого (п.п. 1.1-1.7 розд. 1) банк надає позичальнику кредит, а останній отримує його на наступних умовах: тип кредиту - кредит готівкою; сума кредиту - 48 000 грн. 00 коп.; процентна ставка та тип, проценти річні - 0,01, фіксована; строк кредиту - 24 місяці. Під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначена цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 Додатку № 1 як “плата за обслуговування кредитної заборгованості». Дата повернення кредиту - 27.02.2022р. Банк надає позичальнику кредит для власних потреб шляхом переказу коштів у розмірі 40 000 грн. на рахунок 29244825509100 позичальника та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту у розмірі 8 000 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя укладеного відповідно до п.2 цього договору., спосіб оплати за яким - переказ коштів на рахунок ПрАТ Страхова компанія “Уніка життя».
У розділі 2 кредитного договору № Z52.25849.006435905 викладено договір страхування життя. Зокрема зазначено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором страхувальник (застрахована особа) акцептує оферту від 14.03.2019р. ПрАТ “Страхова компанія “Уніка життя» від імені якої діє страховий агент та укладає договір добровільного страхування життя. Страховий внесок одноразовий - 8 000 грн. 00 коп. та сплачується при укладенні договору страхування життя. Дата початку договору 27.02.2020р. та дата закінчення 27.02.2021р. вигодонабувач за Договором страхування життя - АТ “Ідея банк».
Нанесенням власноручного підпису за цим договором позичальник підтверджує та погоджується, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими вказаного договору та зобов'язується їх виконувати. Акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО, яка зберігається на офіційному сайті банку. А також підтверджує отримання вказаних документів (розділ 3 кредитного договору № Z52.25849.006435905).
Також у додатки до позовної заяви позивачем надано паспорт споживчого кредиту (Додаток № 1 до договору кредиту та страхування № Z52.25849.006435905), у якому позичальником погоджені наступні умови кредитування: тип кредиту - споживчий; сума - 48 000 грн.; спосіб надання кредиту - безготівковий; строк надання кредиту - 24 міс; процентна ставка, відсотків річних - 0,01%; тип процентної ставки - фіксована; страхові платежі - 8 000 грн. В ньому ж викладено графік платежів, у якому визначено дати платежів, починаючи з 02.04.2020р. до 27.02.2022р. (до 2 числа кожного місяця); вид платежів (тіло, проценти, плата за обслуговування кредиту), розмір щомісячних платежів за кожним із його видів. Всього 24 платежі - 3 771грн. щомісячно, з яких 1 771 грн. 20 коп. - щомісячно, плата за обслуговування кредиту.
Згідно ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту ОСОБА_1 від 27.02.2020р. відбулося перерахування коштів у розмірі 48 000 грн. 00 коп. Підстава - договір № Z52.25849.006435905 від 27.02.2020р. (перерахуйте кошти з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_5 в сумі 40 000 грн. 00 коп.).
Відповідно до ордеру-розпорядження № 2 про сплату страхового платежу від ОСОБА_1 - сплачено страховий платіж у сумі 8 000 грн. 00 коп. від ОСОБА_1 (перерахуйте кошти з рахунку № НОМЕР_4 у сумі 8 000 грн.).
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_6 ОСОБА_1 за кредитним договором № Z52.25849.006435905 за період з 27.02.2020р. до 10.12.2020р. станом на 19.12.2023р. вбачається, що всього оборотів у вказаний період було вчинено на суму 55 124 грн. 32 коп. Тобто, 27.02.2020р. мала місце видача кредиту у сумі 48 000 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. зараховані на страховий платіж по договору страхування життя; 40 000 грн. 00 коп. - видача кредиту на картковий рахунок. З нього ж вбачається, що 09.04.2020р., 15.04.2020р., 15.07.2020р., 10.09.2020р., 10.12.2020р. мали місце операції “погашення кредиту ОСОБА_1 », всього в сумі 7 124 грн. 32 коп., з яких зараховано: 2 800 грн. 82 коп. - на погашення плати за обслуговування кредиту; 0 грн. 84 коп. - на погашення процентів; 4 322 грн. 66 коп. - на погашення основного боргу (у т.ч. простроченого).
Водночас, у довідці-розрахунку заборгованості за цим же кредитним договором, за підписом директора департаменту кредитного адміністрування АТ “Ідея банк» про розрахунок боргу станом на 19.12.2023р., зазначено про суми заборгованостей: за основним боргом у сумі 43 677 грн. 34 коп.; за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 13 грн. 73 коп.; за нарахованими і несплаченими комісіями у сумі 65 390 грн. 38 коп. (тоді, як згідно Графіку платежів викладеного у Паспорті споживчого кредиту розмір такої за ввесь період кредитування мав становити всього 42 508 грн. 80 коп.). Іншої інформації, в тому числі щодо періоду нарахування заборгованості, порядок нарахування такої вказана довідка не містить.
Ухвала суду від 29.07.2025р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, в частині витребування доказів (зокрема, розрахунку позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу, за відсотками та за комісіями щодо кредитного договору № Z52.25849.006435905) - не виконана.
19.12.2023р. між АТ “Ідея банк» та ТОВ “Оптіма факторинг» було укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до п.п. 2.1-2.2 якого АТ “Ідея банк» за плату відступає, а ТОВ “Оптіма факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження АТ “Ідея банк». Права вимоги які клієнт відступає фактору відступаються в розмірі заборгованості боржників, що визначені у реєстрах боржників.
У реєстрі боржників № 2 від 19.12.2023р. до договору факторингу № 19/12-2023, у якому:
- під порядковим номером 1000 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № Z41.22520.004896785, сума боргу всього у сумі 26 210 грн. 39 коп.: за основним боргом у сумі 5 539 грн. 53 коп.; за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 1 грн. 66 коп.; за нарахованими і несплаченими комісіями у сумі 20 669 грн. 20 коп. Кількість днів прострочення 1 349.
- під порядковим номером 2815 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № Z52.25849.006435905, сума боргу всього у сумі 109 081 грн. 45 коп.: за основним боргом у сумі 43 677 грн. 34 коп.; за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 13 грн. 73 коп.; за нарахованими і несплаченими комісіями у сумі 65 390 грн. 38 коп. Кількість днів прострочення 1 323.
Згідно платіжної інструкції № 45 від 20.12.2023р. та № 611 від 17.10.2023р. проведено фінансування за договором факторингу № 19/12-2023 від ТОВ “Оптіма Факторинг» на користь АТ “Ідея банк».
22.12.2023р. між ТОВ “Оптіма факторинг» та позивачем було укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ “Оптіма факторинг» передав (відступив), а ТОВ “ФК “Профіт капітал» прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ “Оптіма факторинг». Права вимоги які клієнт відступає фактору відступаються в розмірі заборгованості боржників, що визначені у реєстрах боржників (п.п. 2.1, 2.2 договору факторингу № 22/12-2023).
Згідно наданого реєстру боржників № 2 від 22.12.2023р. до договору факторингу № 22/12-2023, у ньому:
- під порядковим номером 1000 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № Z41.22520.004896785, сума боргу всього у сумі 26 210 грн. 39 коп.: за основним боргом у сумі 5 539 грн. 53 коп.; за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 1 грн. 66 коп.; за нарахованими і несплаченими комісіями у сумі 20 669 грн. 20 коп. Кількість днів прострочення 1 349.
- під порядковим номером 2815 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № Z52.25849.006435905, сума боргу всього у сумі 109 081 грн. 45 коп.: за основним боргом у сумі 43 677 грн. 34 коп.; за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 13 грн. 73 коп.; за нарахованими і несплаченими комісіями у сумі 65 390 грн. 38 коп. Кількість днів прострочення 1 323.
У платіжній інструкції № 376 від 26.12.2023р. зазначено про проведення платежу з фінансування за договором факторингу № 22/12-2023 від ТОВ “ФК “Профіт капітал» на користь ТОВ “Оптіма Факторинг».
Доказів які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованостей за кредитними договорами № Z41.22520.004896785 та № Z52.25849.006435905, і доводили б повне виконання боржником кредитних зобов'язань відповідачкою суду не надано.
01.07.2024р. між позивачем та адвокатським об'єднанням “Правовий курс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-24 відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.1.1, 1.2 розд. 1, п.п. 3.1 розд. 3) об'єднання взяло на себе зобов'язання по наданню клієнту правової допомоги, в тому числі щодо стягнення проблемної заборгованості, представництва клієнта у місцевих судах, для проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та відправлення боржникам претензій, складання та подання до суду позовних заяв щодо стягнення заборгованості з боржників, участь у судових засіданнях судів усіх юрисдикцій, збирання та подання необхідних доказів до суду, надання письмових та усних клопотань, тощо. Перелік боржників щодо яких доручається вчинення дій стосовно стягнення заборгованості зазначається у реєстрі. Клієнт сплачує об'єднанню винагороду розмір якої визначається та фіксується у Акті прийому-передачі наданої правничої допомоги.
Згідно додаткової угоди № 1/1 від 01.07.2024р. укладеної між сторонами договору про надання правової допомоги № 02-24 сторони дійшли згоди доповнити п. 3.1 договору пп. 3.1.1 виклавши його в такій редакції “за договором про надання правової допомоги клієнт додатково сплачує на користь об'єднання винагороду: на етапі судовому розмір винагороди становить 20 % якщо загальна сума заборгованості за тілом та процентами становить від 6 000 грн. до 12 000 грн., 15 % якщо така заборгованість становить від 12 000 грн. Додаткова фіксована винагорода за проведення консультацій з клієнтом, вивчення документів, підготовки проекту позовної заяви» - 7 000 грн.».
У Акті № 1 прийому-передачі реєстру боржників до договору про надання правової допомоги № 02-24 який складено 10.04.2025р. зазначено, що адвокатське об'єднання прийняло реєстр боржників, у якому під порядковими номерами 3 та 4 зазначено боржницю ОСОБА_1 , за кредитними договорами № Z41.22520.004896785 та № Z52.25849.006435905.
14.05.2025р. між сторонами договору про надання правової допомоги № 02-24 підписано Акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги, в тому числі щодо боржниці ОСОБА_1 (порядкові номери у акті 3 та 4) щодо якої клієнту надано наступний вид правової допомоги, окремо, за кожним із кредитних договорів, - проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів, підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду. Розмір винагороди: за кредитним договором № Z41.22520.004896785 - 7 000 грн. 00 коп. та за кредитним договором № Z52.25849.006435905 - 7 000 грн. 00 коп.
05.06.2025р. ТОВ “ФК “Профіт Капітал» сплачено на користь адвокатського об'єднання “Правовий курс» відповідно до договору № 02-24 від 01.07.2024р. рахунку № 20 від 14.05.2025р. грошові кошти у сумі 147 000 грн. (платіжна інструкція № 1395 від 05.06.2025р.).
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
Щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на приписи чинного законодавства в сфері кредитних правовідносин слід зазначити таке.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому ст.ст. 76-80 та 82 ЦПК України визначено поняття доказів, їх належності, допустимості, достатності та достовірності, а також підстави звільнення від доказування.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин між сторонами) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема,в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
10.06.2017р. набув чинності Закон України “Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ (далі - Закон № 1734-VІІІ), у зв'язку із чим у Законі України “Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ) текст ст. 11 викладено в такій редакції: “Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України “Про споживче кредитування».
Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону № 1023-ХІІ з набуття чинності Закону № 1734-УІІІ залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1734-VІІІ загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 1734-VІІІ до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон № 1734-VІІІ передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст.1 та ч. 2 ст. 8 Закону № 1734-VІІІ Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017р. № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 “Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону№ 1734-VІІІ та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон № 1734-VІІІ розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1734-VІІІ після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону № 1734-VІІІ умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом № 1734-МІІІ щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону № 1734-МІІІ.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що “у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України “Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону № 1734-VІІІ.
Водночас у кредитних договорах № Z41.22520.004896785 та № Z52.25849.006435905 не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, їх надання більше ніж один раз на місяць. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з вищенаведеними положеннями законодавства.
Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу, в тому числі більше ніж один раз на місяць, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг, їх кількості, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення п.1.4, 6.1 кредитного договору № Z41.22520.004896785 та 1.5 кредитного договору № Z52.25849.006435905 щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону № 1734-VІІІ.
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав та не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Ці висновки узгоджуються також з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за кредитним договором № Z41.22520.004896785 у сумі 20 669 грн. 20 коп. та за кредитним договором № Z52.25849.006435905 у сумі 65 390 грн. 38 коп.
Щодо вимог банку про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № Z41.22520.004896785 за основним боргом у сумі 5 539 грн. та за процентами у сумі 1 грн. 66 коп., а також за кредитним договором № Z52.25849.006435905 за основним боргом у сумі 43 677 грн. 34 коп. та за процентами у сумі 13 грн. 73 коп., які нараховані банком станом на 19.12.2023р., то слід зазначити наступне.
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.22520.004896785 за період з 08.02.2019р. до 12.06.2020р. станом на 19.12.2023р. вбачається, що всього оборотів у вказаний період було вчинено на суму 29 380 грн. 37 коп. Тобто, 08.02.2019р. мала місце видача кредиту у сумі 12 960 грн. 00 коп., з яких: 2 160 грн. 00 коп. зараховані на страховий платіж по договору страхування життя; 800 грн. 00 коп. - страховий платіж продукту “експрес майно»; 10 000 грн. 00 коп. - видача бланкового кредиту. З нього ж вбачається, що 11.03.2019р., 12.04.2019р., 17.05.2019р., 07.06.2019р., 10.07.2019р., 09.08.2019р., 11.09.2019р., 11.10.2019р., 12.11.2019р., 11.12.2019р., 07.02.2020р., 28.02.2020р., 13.03.2020р., 07.05.2020р., 12.06.2020р. мали місце операції “погашення кредиту ОСОБА_1 », всього в сумі 16 420 грн. 37 коп., з яких зараховано: 8 983 грн. 28 коп. - на погашення плати за обслуговування кредиту; 15 грн. 46 коп. - на погашення пені; 7 420 грн. 33 коп. - на погашення основного боргу (у т.ч. простроченого); 1 грн. 16 коп. - на погашення процентів.
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_6 ОСОБА_1 за кредитним договором № Z52.25849.006435905 за період з 27.02.2020р. до 10.12.2020р. станом на 19.12.2023р. вбачається, що всього оборотів у вказаний період було вчинено на суму 55 124 грн. 32 коп. Тобто, 27.02.2020р. мала місце видача кредиту у сумі 48 000 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. зараховані на страховий платіж по договору страхування життя; 40 000 грн. 00 коп. - видача кредиту на картковий рахунок. З нього ж вбачається, що 09.04.2020р., 15.04.2020р., 15.07.2020р., 10.09.2020р., 10.12.2020р. мали місце операції “погашення кредиту ОСОБА_1 », всього в сумі 7 124 грн. 32 коп., з яких зараховано: 2 800 грн. 82 коп. - на погашення плати за обслуговування кредиту; 0 грн. 84 коп. - на погашення процентів; 4 322 грн. 66 коп. - на погашення основного боргу (у т.ч. простроченого).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом № 1734-VІІІ щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону № 1734-УІІІ.
Водночас у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу 1 раз на місяць чи більше разів, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з вищенаведеними положеннями законодавства.
Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг, їх кількості, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.
З огляду на вищевикладене, кошти, які були зараховані позивачем на погашення комісії, підлягають зарахуванню на погашення грошових зобов'язань в порядку, визначеному ст. 534 ЦК України.
Так ст. 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № Z41.22520.004896785 за основним боргом у сумі 5 539 грн. 53 коп. та за нарахованими і несплаченими процентами у сумі 1 грн. 66 коп. також задоволенню не підлягають, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки кошти сплачені відповідачкою на погашення заборгованості за кредитним договором, які мали би бути зараховані в рахунок погашення основного боргу та процентів за кредитом, фактично були зараховані позивачем на погашення плати за обслуговування кредиту у сумі 8 983 грн. 28 коп., що перевищує залишок суми заборгованості по за основним боргом та процентами, заявленими до стягнення.
З урахуванням умов кредитного договору № Z52.25849.006435905, грошові кошти, які зараховані на погашення заборгованості з комісії (щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості) у сумі 2 800 грн. 82 коп. підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основною сумою заборгованості за кредитом та процентами. Таким чином з відповідачки підлягають до стягненню за кредитним договором № Z52.25849.006435905 наступні платежі: 40 890 грн. 25 коп. - заборгованість за основним боргом.
З огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем також було заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в сумі 14 000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі “Ашингдейн проти Сполученого Королівства»).
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі “Белле проти Франції»).
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Тож наданими представником позивача доказами у справі (договір про надання правової допомоги № 02-24 від 01.07.2024р., додаткова угода до нього № 1/1, акт № прийому-передачі реєстру боржників та Акт прийому-передачі наданої правової допомоги, платіжна інструкція про оплату послуг адвокатського об'єднання), підтверджується понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. за кредитним договором № Z41.22520.004896785 та 7 000 грн. за кредитним договором № Z52.25849.006435905.
Відповідачка не надала доказів нерозумності цих витрат, їх не співмірності з ціною позову, складністю справи.
При цьому, загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, складає 7 000 грн., окремо, за кожен із кредитних договорів, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 4 230 грн. 80 коп. (30,22%).
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову слід стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 915 грн. 06 коп. (30,22%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z52.25849.006435905 від 27.02.2020р., станом на 19.12.2023р., в сумі 40 890 (сорок тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 25 коп. - заборгованість за основним боргом.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» заборгованості:
1) за кредитним договором № Z41.22520.004896785 від 08.02.2019р., станом на 19.12.2023р., в сумі 26 210 (двадцять шість тисяч двісті десять) грн. 39 коп., з яких: 5 539 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 53 коп. - заборгованість за основним боргом; 1 (одна) грн. 66 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками; 20 669 (двадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями;
2) за кредитним договором № Z52.25849.006435905 від 27.02.2020р., станом на 19.12.2023р., в сумі 68 191 (шістдесят вісім тисяч сто дев'яносто одна) грн. 20 коп., з яких: 2 787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 09 коп. - заборгованість за основним боргом; 13 (тринадцять) грн. 73 коп. - заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками; 65 390 (шістдесят п'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 38 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» судові витрати:судовий збір в сумі 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 06 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 80 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 94 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 9 769 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал».
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8);
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний “17» листопада 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол