Справа № 473/5928/25
Номер провадження 1-кс/473/1270/2025
іменем України
"17" листопада 2025 р. місто Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність псадових осіб Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Учасники судового провадження:
скаржник ОСОБА_3 ,
представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 ,
12 листопада 2025 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла скарга громадянки ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК України - самоправство. Скарга громадянки ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області обґрунтована тим, що відомості за її заявою від 28 жовтня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України громадянином ОСОБА_5 , не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. В скарзі, поданій до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, громадянка ОСОБА_3 повідомляє, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області в рахунок погашення боргу відповідача ОСОБА_5 перед позивачкою ОСОБА_6 , стягнутого рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 січня 2021 року у справі з єдиним унікальним номером №473/995/18, було передано позивачці у власність нежитлові приміщення та земельну ділянку площею 2512 квадратних метрів, котрі розташовані за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська /колишня назва вулиці Жовтневої революції/, 190/12 - 15, що підтверджується постановою та актом приватного виконавця від 04 липня 2025 року. В зв'язку зцим, як новим власником майна, громадянкою ОСОБА_6 , були змінені замки на вхідних воротах до даної території. Проте 04 жовтня 2025 року, громадянкою ОСОБА_3 , як представником ОСОБА_6 , при спробі відкрити ворота, було виявлено пошкодження замків, що перешкоджало входу на дану територію земельної ділянки, площею 2512 квадратних метрів, котра розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська /колишня назва вулиці Жовтневої революції/, 190/12 - 15. В зв'язку з даною обставиною, довелося здійснювати повну заміну воротних замків, тобто купувати та встановлювати нові запираючі пристрої. Загалом було змінено три одиниці врізних замків на вхідних воротах та 13 одиниць навісних замків на приміщеннях, загальною вартістю 1500 гривень. Таким чином, громадянка ОСОБА_3 вважає, що дані замки були пошкоджені та виведені з ладу громадянином ОСОБА_5 , котрий був колишнім власником даного нерухомого майна. В зв'язку з чим, громадянка ОСОБА_3 вважає, що умисними діями громадянина ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК України, а саме: самоправство. Дана позиція скаржника ОСОБА_3 була підтримана в судовому засіданні її представником адвокатом ОСОБА_4 . Виходячи із змісту п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які зобов'язаний вчинити лише слідчий, дізнавач, або прокурор, у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, тільки слідчий, дізнавач або прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до ч.7 ст.214 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Але, відповідно до положень статті 214 КПК України у їх системному взаємозв'язку з іншими нормами чинного законодавства, при розгляді скарги на бездіяльність посадових осіб Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, які полягали у невнесенні відомостей у ЄРДР, необхідно досліджувати зміст поданої скаржником заяви про кримінальне правопорушення, а не процедурні аспекти звернення до уповноваженого правоохоронного органу. Вагомість даної проблематики підтверджується, зокрема, і тим фактом, що це питання було предметом розгляду Касаційного кримінального суду, який у постанові від 30 вересня 2021 року у справі з єдиним унікальним номером №556/450/18 сформував висновки, які призвели до утвердження певної судової практики з означеного питання. Так, у даній постанові Касаційного кримінального суду, було зазначено, що «після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, необхідно перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР». Таким чином, системний аналіз вищезазначених положень норм КПК України, дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення. Зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення». За змістом п.4 ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення) … Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР». Якщо зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР». Громадянка ОСОБА_3 у заяві від 28 жовтня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, зазначає розмір спричиненої матеріальної шкоди в сумі 1500 гривень, що не становить об'єктивних даних, які б підтверджували, що даний розмір спричиненої матеріальної шкоди достатній для кваліфікації дій винної особи за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Розмір заподіяної матеріальної шкоди в сумі 1500 гривень, також є недостанім, для кваліфікації дій винної особи за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 чи ч.2 ст.194 КК України. Тобто твердження громадянки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 про можливе вчинення кримінального правопорушення ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності дій громадянина ОСОБА_5 , котрий був колишнім власником даного нерухомого майна, а також власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність. Таким чином, відомості, які викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, відповідаючи змістовному критерію, одночасно повинні бути: - об?єктивними (а не суб?єктивною оцінкою особи правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та тлумачення норм законодавства); - конкретними (тобто інформація не має бути загальною та абстрактною, а повинна містити чіткі часові, просторові та фактологічні орієнтири, наприклад час, місце, спосіб та інші обставини вчинення діяння, які дозволили б встановити попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, предмет та інші ознаки складу злочину, межі та напрямок досудового розсліду вання тощо);
- реальними (тобто відомості повинні свідчити про реальну дійсність і конкретну подію кримінального правопорушення); - обґрунтованими (хоча з одного боку, для початку досудового розслідування достатньо мінімального припущення про скоєння злочину, проте з іншого боку досудове розслідування не може бути розпочато тоді, коли відсутні підстави припускати, що діяння може бути злочином; - доказуваними, в тому числі і в перспективі (тобто такими, що підтверджуються інши ми доказами, наприклад наданими заявником, або мають потенціал, потребують та можуть бути перевірені засобами кримінального процесуального доказування); - юридично аргументованими (тобто містити посилання на правові норми, що, на думку заявника, були порушені); - достатніми в своїй сукупності, щоб свідчити про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та надавати можливість здійснити попередню кваліфікацію діяння. У разі викладення у заяві / повідомленні про вчинення кримінального правопорушення відомостей, які відповідають зазначеним критеріям, такі відомості є підставою для початку досудового розслідування шляхом їх внесення до ЄРДР у встановленому порядку. Тобто, належний виклад відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК України в заяві про самоправство з боку громадянина ОСОБА_5 , повинен відповідати гіпотезі та диспозиції ст.356 КК України, та містити дані про те, що самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини, щодо відсутності обґрунтування істотності шкоди в сенсі вимог ст.356 КК України, утворюють правові підстави для відмови в задоволенні скарги поданої до суду. На підставі викладених обставин, керуючись ст. 303, ст.306, п.4 ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя
В задовленні скарги громадянки ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно громадянина ОСОБА_5 , обставини вчинення якого зазначені у заяві від 28 жовтня 2025 року - відмовити.
В задовленні вимоги про зобов'язання уповноваженої особи Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області внести відомості за заявою громадянки ОСОБА_3 від 28 жовтня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення громадянином ОСОБА_5 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в порядку ст.310 КПК України до Миколаївського апеляційного суду
Слідчий суддя ОСОБА_1