Справа № 468/1878/25
2/468/1032/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
11.11.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Звягіної О.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши цивільну справу № 468/1878/25 за позовом ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності намайно,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на право власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог позивач в заяві зазначила, що вона є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак належним чином не оформила своє право власності на будинок.
Право власності позивачки на нерухоме майно підтверджується довідкою від 01.09.1988 року та квитанціями про сплату за будинок, відповідно до яких ОСОБА_1 в період з червня 1988 року по травень 2000 року сплатила за будинок 4235,00 карбованців, архівною довідкою №Б-54.04/06 від 21.05.2025 (в якій зазначено, що на загальних зборах членів колгоспу «8 Березня» від 18.09.1988 року було прийнято рішення про продаж будинків, які отримали члени колгоспу для проживання, у зв'язку з складним фінансовим станом господарства та встановленням ціни на житлові будинки: побудовані із каменю - 4 тискарбованців, оздоблені білою цеглою - 4 тис. 500 карбованців), а також записами у погосподарських книгах.
Згідно з Реєстраційним посвідченням житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належав колгоспу “8 Березня».
Згідно Довідки комунального підприємства «Баштанське районне бюро технічної інвентаризації» Баїїтганського району Миколаївської області від 23.02.2009 року №94 право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , зареєстровано за колгоспом “8 Березня».
Відповідно до Архівної довідки №97-04/05 від 21.05.2025 р. на сьогоднішній день господарство припинило свою діяльність у 2003 році.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про власника будинку відсутні.
Згідно погосподарських книг №1 за 1986-1990 роки, №4 за 1991-1995 роки, №1 за 1996-2000 роки, №6 за 2001-2005 роки, №5 за 2006-2010 роки, №6 за 2011- 2015 роки, №5 за 2016-2023 роки, №5 за 2024-2031 роки, головою домогосподарства АДРЕСА_1 вказана ОСОБА_1 .
Будинок АДРЕСА_1 має технічний паспорт (виготовлено станом на 25.05.2025 року).
Згідно Довідки №75/14.01.15 від 02.06.2025 р., виданої Доброкриничанським старостинським округом Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , перебуває в комунальній власності територіальної громади.
Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому, в даному випадку ОСОБА_1 отримала для проживання будинок у 1986 році з часу його побудови, що підтверджується записами з погосподарської книги за 1986-1990 роки, зареєструвала своє місце проживання в 1991 році (після отримання колгоспом реєстраційного посвідчення), майже сорок років проживає в ньому, як у власному житлі, отримала вказане житло на законних існуючих на той час підставах, сплатила за нього визначену попереднім власником майна ціну.
Оскільки СТОВ «Баштанське», як правонаступник колгоспу «8 Березня» припинив існування, тому відповідачем у справі є Інгульська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, на території якої знаходиться нерухоме майно.
Представник позивача адвокат Матвієнко В.В. просила провести розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи на розсуд суду та за їх відсутності.
З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, суд ухвалив про слухання справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду для оформлення права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яким вона фактично володіє та користується майже сорок років (з 1986 року), але не оформила належним чином. Її право підтверджується сплатою повної вартості будинку на підставі рішення колгоспу «8 Березня» 1988 року, а також записами у погосподарських книгах як голови домогосподарства протягом десятиліть. Оскільки колишній власник - колгосп «8 Березня» - припинив свою діяльність, а відомості про власника у Державному реєстрі відсутні, Відповідачем у справі є Інгульська сільська рада, на території якої розташоване нерухоме майно. Тривале проживання та законне набуття житла є достатньою підставою для визнання права власності відповідно до статті 8 Конвенції.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За правилами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншими особами.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, регулювалася зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
До 19 січня 1996 року згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.
Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року № 157/6445, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених і пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Натомість передбачалася обов'язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь в межах міст і селищ в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, доведеністю їх належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,5 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м, та який складається з житлового будинку - літ.А, убиральні - літ.Г, погребу - Дпб, сараю - літ.Н, сараю - літ.О, огорожі - №1, 5, питної колонки - №4, відмостки - №1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Інгульська сільська рада Баштанського району Миколаївської області (с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області ЄДРПОУ 04376498).