Постанова від 15.11.2025 по справі 944/6212/25

Справа № 944/6212/25

Провадження №1-кс/944/888/25

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

15.11.2025 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 12025141350000771, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Димитров (теперішній Мирноград) Покровського району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , військовослужбовця, який перебуває на посаді курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

старший за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12025141350000771, відомості про яке внесено 13.11.2025 до ЄРДР, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 листопада 2025 року, приблизно 20 год. 10 хв., військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в лісовому масиві військової частини НОМЕР_1 , що за адресою АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту із потерпілим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 , керуючись прямим умислом спрямованим на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, тримаючи у правій руці ніж, завдав один удар ОСОБА_6 у ділянку черевної порожнини зліва, чим спричинив останньому колото-різану рану передньої черевної стінки з проникненням в черевну порожнину без пошкодження внутрішніх органів, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

14.11.2025 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Як зазначає слідчий, при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, які проживають в м. Одеса, є жителем іншої області. Та в разі не обрання йому запобіжного заходу пов'язаного з триманням під вартою, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, він матиме реальну можливість знищити речі та предмети, які мають значення для кримінального провадження, оскільки, на даний час, досудове розслідування лише розпочалося та органом досудового розслідування проводяться невідкладні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, відшукання речей, документів, які б становили значення для з'ясування усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Також, останній матиме реальну можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни наданих ними органу досудового розслідування показань, оскільки знає де вони проживають, може здійснювати фізичний чи психологічний тиск на останніх, залякувати останніх, вчинити кримінальні правопорушення стосовно таких.

Також, у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість вчинити й інші кримінальні правопорушення, у тому числі й щодо потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що інші більш м'які запобіжні заходи не пов'язані з триманням під вартою не здатні запобігти вищенаведеним ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України та не забезпечать виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, просить обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів, без визначення розміру застави з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити. Прокурор, окрім наведеного в клопотанні, наголосив на тому, що органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів вважати підозру, висунуту ОСОБА_5 обґрунтованою. Наведені в клопотанні ризики є реальними, а відтак з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, достатні всі підстави для обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу яким є тримання під вартою без визначення застави.

Підозрюваний проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання відніс на розгляд суду.

Заслухавши прокурора, слідчого та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 13.11.2025 до ЄРДР за № 12025141350000771 внесено відомості за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Згідно з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 14.11.2025 о 00:30 год. старшим слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

14.11.2025 слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого .ч.1 ст.121 КК України.

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів клопотання убачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події за адресою смт. Немирів Яворівського району Львівської області ділянки проведення контрольно-тактичних занять військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2025 року, протоколом затримання ОСОБА_5 від 14.11.2025, протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протокол відібрання заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.11.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 14.11.2025, протоколом огляду місця події від 14.11.2025, відповіддю з КНП «Новояворівська міська лікарня ім. Ю. Липи» від 14.11.2025, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України убачається, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Суд звертає увагу на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ вказано, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на наведене вище ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, які проживають в м. Одеса, є жителем іншої області. Та в разі не обрання йому запобіжного заходу пов'язаного з триманням під вартою, останній матиме реальну можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може знищити речі та предмети, які мають значення для кримінального провадження, оскільки, на даний час, досудове розслідування лише розпочалося. Також, у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість вчинити й інші кримінальні правопорушення, у тому числі й щодо потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, що потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Таким чином, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема такого, як домашній арешт, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину року, підозрюваного ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, 14.11.2025 о 00:30 год, тобто строк тримання під вартою необхідно рахувати з 14.11.2025.

За положеннями п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Суд дійшов висновку, що вказані обставини вище у своїй сукупності свідчать про те, що існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , без визначенням розміру застави з підстави, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 193, 196, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 14.11.2025, тобто до 12.01.2026 включно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_12

Попередній документ
131812751
Наступний документ
131812753
Інформація про рішення:
№ рішення: 131812752
№ справи: 944/6212/25
Дата рішення: 15.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою