Справа № 466/6698/25
Провадження № 2/466/2923/25
17 листопада 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
в складі: головуючого судді Білінської Г.Б.
при секретарі Ханас С.О.
за участі позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення та компенсацію коштів,-
16.07.2025 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної невиконанням та неналежним виконанням зобов'язання.
В обгрунтування позову покликається на те, що 01.08.2023 р. між ним та ФОП ОСОБА_3 було укладено замовлення на виготовлення металевих виробів для оздоблення інтер'єру квартири на загальну суму 82 560 грн. Оплата ним була здійснена 03.08.2025 р. в повному обсязі. Строк виконання замовлення складав 48 робочих днів. 07.09.2025 р. з відповідачкою була досягнута домовленість на виготовлення додаткового замовлення на суму 28 000 грн, які він теж повністю сплатив. Протягом передбаченого угодою строку відповідач виконала лише частину замовлення на суму 55 290 грн. Не виконане замовлення на виготовлення решітки з профілю на петлях на суму 4310,00 грн., а також не виконане замовлення на суму 28 000 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вартість таких замовлень. Замовлення на виготовлення дзеркала в латунній оправі, вартістю 19 560 грн. відповідач виконала неякісно, тому позивач просить стягнути з відповідачки половину вартості такого замовлення, а саме 9 775 грн. Окрім цього, просить повідомити правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення відповідачем.
Ухвалою суду від 21.07.2025 р. провадження у справі відкрито.
Ухвалою суду від 21.10.2025 р. справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та дав пояснення, аналогічні змісту позову.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, вважає їх безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, проаналізувавши надані письмові докази та пояснення свідка, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,
Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
За змістом статей 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Так, судом встановлено, що 01.08.2025 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_4 було оформлено замовлення покупця №2078 про виготовлення наступних виробів : -скляної перегородки із розсувною частиною на суму 47 240,00 грн.; -комплекту підвісної розсувної системи прихованого монтажу на суму 8050,00 грн.; -дзеркала підвісного в латунній рамі вартістю 19 550,00 грн.; -решітки з профілю на петля на суму 4 310,00 грн. Вартість доставки до замовника передбачена в сумі 3410,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як ствердив у судовому засіданні позивач, з цього замовлення не виконані роботи з виготовлення решітки з профілю на суму 4 310 грн.
Представник відповідача зазначив, що такий виріб виготовлений, однак знаходиться у ФОП ОСОБА_4 , оскільки позивач його не отримував.
Доказів підтвердження виготовлення такого виробу представник відповідача не надав, як і не надав доказів повідомлення позивача про виготовлення такого виробу та щодо способу його доставки.
Позивач зазначив, що виріб - дзеркало підвісне в латунній рамі було виготовлено відповідачем неякісно, має дефекти. Однак , позивачем не надано доказів на підтвердження існування дефектів вказаного виробу та їх оцінки .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що він проектував інтер'єр квартири позивача і робив замовлення на виготовлення виробів, які зазначені у замовленні №2078. Позивачем за цим замовленням були отримані всі вироби, крім решітки з профілю. Стосовно дзеркала в латунній оправі свідок зазначив, що жодних дефектів при монтуванні вказаного виробу в інтер'єр квартири він не зауважив.
Відтак, суд вважає доведеним факт не виготовлення замовлення ФОП ОСОБА_4 виробу - решітки з профілю на петлях на суму 4310 грн. та стягнення такої суми в користь позивача.
Стосовно замовлення на суму 28 000 грн., суд звертає увагу на наступне. Позивачем на підтвердження цієї частини вимоги надана квитанція про оплату 28 000 грн., у якій відправником є ОСОБА_6 , отримувачем ФОП ОСОБА_4 . Про зміст замовлення на вказану суму позивач повідомити не зміг, посилаючись на те, що таке замовлення робила його дружина, однак це також стосувалось виробів для інтер'єру квартири.
Посилання представника відповідача на те, що таке замовлення виконане, позивачем не спростовано ні письмовими доказами, ні показаннями свідків.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено позовні вимоги на суму 28 000 грн. та на суму 9775 грн. належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому у цій частині позов до задоволення не підлягає.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.10,12,81,82,263,264,265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (чотири тисячі триста десять гривень).
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Г. Б. Білінська