Справа № 466/9222/25
Провадження № 2/466/3811/25
(заочне)
13 листопада 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Пилипців О.-І.І.
справа №466/9222/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
03.10.2025 представник ТзОВ «Свеа Фінанс» за довіреністю Паладич А.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №1598168 від 27.06.2024 в розмірі 24298,98грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2422,40грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №1598168, відповідно до умов якого банк надав клієнту кредит у розмірі 4700 грн строком на 360 днів, відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 1,5% відсотка на день. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконало повністю.
29.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», було укладено Договір Факторингу №01.02-03/25, відповідно до якого між ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в реєстрі боржників.
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-03/25 від 29.01.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 24298,98 грн., яка складається з 4699,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11914,50 грн. заборгованості за відсотками, 7684,50 грн. - пеня.
Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому змушений звернутись в суд.
Ухвалою від 21 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, довідкою про доставку смс-повідомлення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №1598168, відповідно до умов якого банк надав клієнту кредит у розмірі 4700 грн строком на 360 днів, відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 1,5% відсотка на день. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконало повністю.
Даний договір підписаний Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Слід зазначити, що відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Частиною 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти. Згідно із документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», позичальнику на його особисту банківську карту НОМЕР_1 , яку він вказав в ІТС при оформленні договору, було перераховано 4700,00 грн.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності га справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із розрахунку заборгованості по кредитному договору №1598168 від 27.06.2024р., встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов'язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, його заборгованість за кредитним договором становить в сумі 24298,98грн., яка складається з: заборгованості по тілу - 4699,98грн., заборгованості по відсотках - 11914,50грн., пені - 7684,50грн. Дана заборгованість за кредитним договором розрахована обґрунтовано, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло.
29.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», було укладено Договір Факторингу №01.02-03/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором №1598168.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договір факторингу №1598168 від 29.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала: 24298,98грн. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював. Таким чином станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1598168 від 27.06.2024 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 4699,98 грн.; заборгованість по відсотках 11914,50 грн.; пеня - 7684,50 грн.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач виконав свої зобов'язання за кредитним договором №1598168 від 27.06.2024 та сплатив повністю грошові кошти.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, що стало наслідком звернення ТОВ ТзОВ "Свеа Фінанс", в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ "Свеа Фінанс" не повернуті, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Свеа Фінанс" ґрунтуються на законі.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 525, 526, 530, 546,549, 598, 610, 1046-1054 ЦК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1598168 від 27.06.2024 в розмірі 24298,98грн. (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто вісім гривень дев'яносто вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) сплаченого позивачем судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду з дня його проголошення.
Текст рішення складено та підписано 13.11.2025 року.
Суддя О. І. Ковальчук