Справа № 465/5822/25
Провадження 2/465/3414/25
іменем України
17.11.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баран О.І.,
з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, в порядку загального позовного провадження цивільну справу:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд.1, корп.28),
предмет позову: визнання кредитного договору недійсним,
8 липня 2025 року (вх.21234/25) позивач, засобами поштового зв'язку, звернувся до Франківського районного суду м.Львова із позовною заявою, у якій просить суд визнати недійсним договір про споживчий кредит №39627347 від 30.11.2024, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 14.07.2025 указану позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали (а.с. 47-48).
22 липня 2025 року (вх.№22822/25) від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 57-61).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 62-63).
13 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вх.№ 25263/25) про витребування доказів, які становлять банківську таємницю та перебувають у володінні Акціонерного товариства «Сенс Банк» і стосуються клієнта банку - ОСОБА_1 (а.с. 67-69).
Цього ж дня на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 25268/25 від 13.08.2025) (а.с.70-108).
18 серпня 2025 року від позивача, з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 109-110).
Ухвалою підготовчого судового засідання від 26.08.2025 задоволено клопотання про витребування доказів. Витребувано у АТ «СЕНС БАНК» (адреса: 03150, Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок, 100) докази, які містять інформацію щодо підтвердження або спростування: факту належності банківської карти з прихованим номером № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; транзакції, здійсненої 30.11.2024 о 01:02:09 на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 5300 грн; зарахування грошових коштів за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 (а.с. 111-113).
Витребувані докази засобами поштового зв'язку надійшли на адресу суду 11.09.2025, скеровані АТ «СЕНС БАНК» супровідним листом вих.№11607-БТ-32.3/2025 від 01.09.2025, із деталізацією операцій щодо зарахування переказу на картку НОМЕР_2 (а.с. 116-118).
2 жовтня 2025 року від позивача, з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 119-120).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 121-122).
4 листопада 2025 року від позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 130-131).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позиція позивача
Позов мотивовано укладенням 30.11.2024 від його імені з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» договору про споживчий кредит №39627347 (надалі - Договір). Однак, спірний Договір укладено без його відома та згоди. Він не звертався до відповідача щодо отримання кредиту, не проходив процедури ідентифікації та не вчиняв жодних дій щодо його підписання, не отримував грошових коштів ні в готівковій, ні у безготівковій формі. Не висловлюючи волі на укладення спірного Договору, отримав 30.11.2024 на електронну пошту повідомлення від «Приват24» про виявлення нетипового входу в аккаунт, у мобільний додаток «Приват24». Зазначає, що вхід здійснено методом «зламу» у місті Києві, з комп'ютерного приладу 46-211-103-237.mobile.kyivstar.net. Позивач виявив, що 30.11.2024 його мобільний телефон «Redmi Note 8T» з абонентським номером телефону НОМЕР_3 було зламано третіми особами, які шахрайським способом отримали доступ до його персональних даних, зокрема, паспортних та ідентифікаційних даних (через мобільний додаток «Дія»), контактної інформації, доступу до банківських та інших серверів.
З метою захисту своїх прав він звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення шахрайських дій щодо оформлення кредиту невстановленими особами, шляхом несанкціонованого доступу до його аккаунта в «Приват24». За указаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На неодноразові його звернення щодо неукладення ним Договору відповідач жодним чином не реагує та продовжує нараховувати позивачу заборгованість за спірним Договором, що призводить до безпідставного збільшення заборгованості та порушення прав споживача.
Заперечення відповідача
Відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, вважаючи доводи позивача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов'язання за кредитним договором. Вважає доведеним факт укладення кредитного договору саме з позивачем, а також отримання кредитних коштів на рахунок зазначений ним в договорі.
Саме по собі звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може підтверджувати шахрайські дії щодо позивача ОСОБА_1 , як і сам по собі факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не може вважатись підтвердженням фактів, наведених в такому зверненні. Твердження позивача про те, що відносно нього у даній справі було вчинено кримінальне правопорушення на даній стадії розгляду справи є лише припущеннями та не є беззаперечним доказом доведеності вчинення відносно позивача неправомірних дій щодо укладення Договору. Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС Товариства. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало позивачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. У порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позивач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, відтак у позивача утворилася заборгованість за кредитним договором.
На спростування позовних вимог представником відповідача долучені, в тому числі, договір про споживчий кредит №39627347 від 30.11.2024, паспорт споживчого кредиту продукту «39627347», довідка про ідентифікацію, квитанція до платіжної інструкції №20057-1372-167109920 від 30.11.2024 про переказ кредитних коштів на відповідну банківську карту, роздруківка послідовності дій фінансової установи та споживача в ІТС.
У судове засідання, призначене на 17.11.2025, сторони повторно не з'явились, про час і місце розгляду повідомлялися належним чином (позивач - через засоби комунікації, повідомлені ним в заяві по суті справи та в заявах з процесуальних питань; відповідач - через зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» у системі ЄСІТС), що у відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Паспорта споживчого кредиту продукту «39627347» такий підписано позивачем одноразовим ідентифікаторм «НОМЕР_7» 30.11.2024 о 01:02:04 (а.с. 103-104 зворот).
Із наявного в матеріалах справи договору про споживчий кредит №39627347 від 30.11.2024 (індивідуальна частина) вбачається, що цього дня між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит, який підписано позивачем одноразовим ідентифікаторм «НОМЕР_5» 30.11.2024 о 01:02:05 (а.с. 91-102 зворот).
Відповідно до довідки про ідентифікацію із сайту кредитодавця https://ewacash.com.ua, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , одноразовий ідентифікатор «НОМЕР_5» відправлено позичальнику 30.11.2024 о 01:01:27 на абонентський номер телефону НОМЕР_3 (а.с. 105).
Для укладення спірного Договору 30.11.2024 вчинено таку послідовність дій:
- 00:57:19: отримання від клієнта запиту на отримання кредиту;
- 00:57:42: SMS «Кредит погоджено! Підпишіть договір в кабінеті та отримайте гроші!»;
- 01:00:23: SMS «Код підписання інформаційного повідомлення: НОМЕР_6 - ewacash.ua»;
- 01:00:54: SMS «Код підписання паспорту кредиту: НОМЕР_7 - ewacash.ua»;
- 01:01:27: SMS «Код підписання кредитного договору: НОМЕР_5 - ewacash.ua»;
- 01:01:59: отримано від клієнта запиту на підписання кредитного договору;
- 01:02:23: направлення клієнту договору, заявки, тексту акцепта вчинення електронного правочину у формі pdf документа на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с. 106).
Позивач підтверджує належність йому абонентського « НОМЕР_3 », а електронна адреса « ІНФОРМАЦІЯ_2 » використовувалась позивачем для листування із судом під час розгляду цієї справи, що також підтверджує її належність позивачу (а.с. 109-110; 119-120).
Відповідно до п.1.1. Договору, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит (а.с. 91).
Дата надання кредиту - 30.11.2024 (п.1.3.1. Договору) (а.с. 91).
Пунктом 1.12. Договору визначено, що цей Договір укладено на сайті кредитодавця https://ewacash.com.ua (а.с. 92).
Сторони Договору у п.2.1. погодили, що кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 (а.с. 92).
Порядок укладення Договору окремо встановлено у розділі 6 Договору (а.с. 97 зворот - 98 зворот).
Відповідно до п.6.4., 6.5. Договору, укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с. 98).
За твердженням позивача, 30.11.2024 він не підписував жодних кредитних договорів, ним не було пройдено процедуру ідентифікації, жодних грошових коштів він не отримував.
Відповідно до п.6.2. Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через Веб-сайт. Після укладення/підписання цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Зі сторони товариства кредитний договір у вигляді окремого електронного документа підписується накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу (а.с. 97 зворот - 98).
Розділ 9 Договору «Інформація про верифікацію та ідентифікацію» містить такі положення (а.с. 99 зворот - 100 зворот).
Так, відповідно до п.9.1.1. Договору, подаючи заяву за кредитним продуктом, що передбачає надання кредиту шляхом переказу суми кредиту на картковий рахунок, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така банківська картка не була зареєстрована заявником в особистому кабінеті раніше.
Пунктом 9.1.2. Договору визначено, що товариство здійснює верифікацію доданої позичальником банківської картки. Для цього заявнику пропонується зробити відповідну перевірочну операцію по карті. У призначенні такої операції міститься код верифікації картки, який заявник має ввести на Веб-сайті товариства у тому разі, якщо в процесі здійснення перевірочної операції не застосовувалася технологія 3DSecure (введення відповідного коду з SMS- повідомлення на веб-сторінці банку-емітенту платіжної картки). Таким чином товариство перевіряє, що банківська картка активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком.
Якщо перевірочну операцію по карті здійснено з блокуванням суми 1 гривня на картковому рахунку, після верифікації картки, таке блокування скасовується. Дізнатися код верифікації картки заявник може такими способами:
-у електронному SMS повідомленні про операцію, якщо банк, що емітував картку, надсилає повідомлення про операції по картці;
-через інтернет-банк, переглянувши операціях по картці; через інший застосунок, який використовує банк при комунікації з Клієнтом;
-зателефонувавши до служби підтримки банку, що емітував картку. У разі здійснення транзакції з використанням технології 3DSecure, додаткове введення верифікаційного коду з призначення транзакції на веб-сайті Товариства не потрібне.
Відповідно до п. 9.1.3. Договору Товариство не отримує повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS.
Пунктом 9.2. Договору визначено, що для верифікації позичальника, кредитодавець використовує «Спосіб БКІ», який полягає в отриманні ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення позичальником, otp-паролю, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації позичальника із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №20057-1372-167109920, через EasyPay та надавача платіжних послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім» 30.11.2024 о 01:02:09 відповідачем перераховано 5300,00 грн отримувачу АТ «Сенс Банк» (ЄДРПОУ: 23494714) для поповнення банківської картки, із призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» Поповнення картки MasterCard НОМЕР_2 » (а.с. 105 зворот).
Відповідно до даних АТ «СЕНС БАНК», наданих листом вих.№11607-БТ-32.3/2025 від 01.09.2025 зарахування переказу на картку НОМЕР_4 здійснено через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 30.11.2024 о 01:02:12 у розмірі 5300,00 грн (а.с. 116-118).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого 03.03.2025 встановлено, що 01.12.2024 о 10:49:34 за заявою позивача (ЄО №31599 від 30.11.2024) до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024046730000686 (а.с. 20).
З короткого викладу обставин кримінального правопорушення встановлено, що позивач звернувся із заявою про те, що невідома особа, без його згоди та відома, з використанням його персональних даних, 30.11.2024 оформила на його ім'я кредитні договори у:
ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» - кредитний договір № 39627347;
ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» - кредитний договір №125752,
ПАТ «ЗНВКІФ «Біт Капітал» - договір позики №3307713995-437024.
Досудове розслідування, станом на 03.03.2025, здійснювалось Підрозділом дізнання відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Відомостей про стан досудового розслідування, ні станом на час ухвалення рішення, ні станом на час звернення до суду із указаним позовом, суду не надано.
Оцінка суду
Частиною першою ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено статтею 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак акцептуючи пропозицію відповідача, позивач відповідним електронним підписом одноразовим ідентифікатором 30.11.2024 визнав та погодився на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання грошових коштів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
З договору про споживчий кредит №39627347 від 30.11.2024 вбачається, що такий підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_5», який відправлено йому цього ж дня 01:01:27 SMS-повідмленням, на належний йому абонентський номер телефону НОМЕР_3 , як «Код підписання кредитного договору: НОМЕР_5 - ewacash.ua». Надалі від клієнта отримано запит на підписання кредитного договору, а 01:02:23 клієнту направлено Договір, заявку, тексту акцепта вчинення електронного правочину у формі pdf документа електронну адресу позивача « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». До укладення Договору позивач отримав чотири SMS-повідомлення на належний йому абонентський номер телефону НОМЕР_3 , а відповідні кредитні кошти зараховані на вказану у Договорі банківську картку.
Крім того, при отриманні кредиту позичальник заповнює відповідну інформацію про позичальника. Проте позивачем не спростовано відповідні відомості й не доведено, що вони не відповідають дійсності.
Факт укладення спірного Договору підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. При цьому, позивач не клопотав перед судом про витребування інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, так само не клопотав перед судом про витребування документів, що становлять банківську таємницю.
Відтак, позивачем не доведено, що абонентський номер телефону, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, в момент укладення договору, йому не належав та використовувався іншою особою без його відома чи доручення.
Позивачем також не доведено, що на мобільний телефон «Redmi Note 8T», який як стверджує позивач був у його користуванні з абонентським номером телефону НОМЕР_3 , в час укладення спірного Договору не отримано одноразового електронного ідентифікатора, тобто, що указаний абонентський номер телефону використовувався у іншому пристрої, тощо.
Наявність відкритого, станом на 03.03.2025 кримінального провадження №12024046730000686 від 01.12.2024 за ч.1 ст. 182 КК України, без отримання будь-яких здобутих органом розслідування доказів за результатом досудового розслідування, за відсутності кінцевого рішення у кримінальному провадженні, у тому числі вироку суду, не є безумовним доказом тих обставин, на які позивач посилається у позові, як на підставу для задоволення своїх вимог.
В матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.
Відтак, доводи позивача про те, що кредитний договір підписано без його волі іншими особами, які незаконним шляхом заволоділи його персональними даними, відхиляються судом, оскільки вони зводяться до припущень, на яких суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Суд зазначає, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання Товариством персональних даних від позивача з метою укладення Договору, таке укладення кредитного Договору є неможливим. Тож позивачем не надано жодних доказів, які беззаперечно свідчать про те, що його як позичальника не було ідентифіковано під час укладення спірного Договору у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні не встановлені та позивачем не надано докази, які свідчать про те, що кредитний договір укладений в порушення його волі чи в порушення вимог цивільного законодавства, яке регулює договірні відносини, в тому числі укладення кредитного договору в електронній формі.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.1 цього Закону, належною перевіркою клієнта вважається здійснення суб'єктом первинного фінансового моніторингу заходів, що включають ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника).
Згідно з пунктами п.п. 6, 26, 27 ч.1 ст.1 Закону верифікація - заходи, що вживаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб'єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.
Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.
Особу позичальника підтверджено, вказані обставини підтверджується матеріалами цивільної справи.
Зважаючи на вищезазначені норми закону, суд вважає встановленим, що договір про споживчий кредит №39627347 від 30.11.2024, укладений позивачем та відповідачем у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
При укладенні спірного кредитного договору позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без здійснення входу на веб - сайт відповідача, без його ідентифікації та верифікації та його платіжної картки, без підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладення договору було б неможливе.
Також окрему увагу суд звертає на те, що у справі, яка розглядається, позивачем не доведено порушення його прав при укладенні відповідного Договору, що є його процесуальним обов'язком (статті 12, 81 ЦПК України). При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15, обов'язок доведення надання грошових коштів (кредиту) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, покладається на кредитора у справах про стягнення кредитної заборгованості.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду узгоджуються із практикою Верховного Суду у цій категорії справ, яка є сталою та сформованою, а за подібних правовідносин востаннє підтвердженою у постанові Верховного Суду від 04.08.2025 у справі № 182/317/23 (провадження № 61-3852 св 25, https://reyestr.court.gov.ua/Review/129278032), про визнання кредитного договору недійсним, де вимоги позовної заяви також обґрунтовувались зверненням до правоохоронних органів у зв'язку із незаконним заволодінням сторонньою невідомою особа абонентським номером телефону, за допомогою якого від імені позивача з різними фінансовими установами укладено низку договорів про надання кредитів. При цьому, предметом перевірки судом касаційної інстанції у справі № 182/317/23 також були доводи позичальника щодо предмета доказування у подібних правовідносинах.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відтак витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» про визнання кредитного договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя: Баран О.І.