Справа № 515/1367/25
Провадження № 2/515/1729/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
11 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, інтереси якого представляє Луценко Людмила Леонідівна до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,
04 вересня 2025 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення надміру виплаченої пенсії, ціною позову 1 500,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 23 грудня 2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На час досягнення пенсійного віку останній продовжував працювати у ТОВ «Созвездие ЛСЛ», про що свідчать записи в його трудовій книжці та форма ОК-5.
Згідно з протоколом призначення від 17 березня 2023 року пенсію ОСОБА_1 призначено з 23 грудня 2022 року у розмірі 2 226,19 грн, з 10 березня 2023 року у розмірі 2 520,00 грн на місяць, з урахуванням доплати до мінімальної пенсійної виплати як непрацюючому пенсіонеру у зв'язку з відсутність у протоколі відомостей про працевлаштування.
У травні 2023 року при опрацюванні списків працюючих пенсіонерів за даними СПОВ ОСОБА_1 перераховано пенсію з 23 лютого 2022 року, як працюючому пенсіонеру.
За такого, виникла переплата пенсії у розмірі 1 500,74 грн за період з 23 грудня 2022 року по 31 травня 2023 року, у зв'язку з чим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 04 травня 2023 року № 1619 про прийняття суми переплати пенсії на облік.
Листом від 12 травня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про відшкодування переплати та про способи добровільного погашення заборгованості, однак вирішити спір у добровільному порядку не представляється можливим.
Враховуючи викладене, посилаючись на те, що надмірна виплата мала місце внаслідок недобросовісності з боку набувача коштів, на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 1 500,74 грн та суму сплаченого судового збору при подачі позову у розмірі 2 422,20 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2025 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Згідно з ухвалою судді від 12 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі.
Відповідач про дату та час призначеного засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, яку повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та через оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Відзив на позовну заяву не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Так, 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення/перерахування пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15).
Як вбачається з протоколу призначення пенсії, датою розрахунку: 17 березня 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до Саратського об'єднання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як непрацюючому пенсіонеру (мається позначка «не працює») та останньому призначено пенсію з 23 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року у сумі 2 226,19 грн, з 01 січня 2023 року по 09 березня 2023 року у сумі 2 226,19 грн, з 10 березня 2023 року та довічно у сумі 2 520,00 грн. (а.с. 17-зворот).
Згідно з протоколом про перерахування пенсії, датою розрахунку: 01 травня 2023 року, виявлено факт працевлаштування ОСОБА_1 за списками СПОВ (а.с. 18) та відповідно до рішення заступника начальника відділу з питань відрахувань управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області С.Прозорової від 04 травня 2023 року № 1619 суму переплати пенсії прийнято на облік (а.с.20).
Відповідно до індивідуального перерахунку (а.с. 18-зворот-19) надмір суми переплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 23 грудня 2022 року по 31 травня 2023 року становить 1 500,74 грн.
З метою врегулювання питання повернення суми коштів переплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 12 травня 2023 року на адресу відповідача направлено листа про відшкодування переплати та про способи добровільного погашення заборгованості, у зв'язку з невірним встановленням факту роботи при первинному призначенні (а.с. 19 - зворот), на який останній не відреагував.
Згідно з ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.
Згідно з приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; 3) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з п.п. 2 п.2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України
07.07.2014 № 13-1) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року
за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Відповідно до п. 38 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; 3) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
За такого, саме на позивача було покладено обов'язок при призначенні пенсії відповідачу щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
В силу ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стягнення сум пенсії, надміру виплачених пенсіонерові, внаслідок зловживань з його боку, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Змістом ч.1 ст.1212 ЦК України визначається, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Статтею 1215 ЦК України встановлені випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із правила неповернення безпідставно набутого майна: якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, і у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Такі висновки відповідають усталеній практиці Верховного Суду та викладені у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц Великої Палати Верховного Суду, яка вважає, що у статті 1215 ЦК загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
Механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадках, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання. Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17).
Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а та від 11.02.2020 року у справі №761/41107/16-а.
Крім того, у § 71 рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява №29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених чим кодексом.
Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Положеннями ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області на підтвердження стажу роботи була подала, зокрема, трудова книжка серії НОМЕР_1 , датою заповнення: 28 лютого 1984 року (а.с. 15-зворот-16), копію якої долучено позивачем до матеріалів справи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 30 листопада 2010 року є працевлаштованим та займає посаду директора ТОВ «Созвездіє ЛСЛ» на підставі наказу № 5 від 30 листопада 2010 року. Запис про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади відсутній.
Крім того, про факт працевлаштування ОСОБА_1 позивачу було відомо і з Форми ОК-5 «Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Індивідуальні відомості про застраховану особу» датою формування: 13 березня 2023 року за період з 1999-2022 роки (а.с.16-зворот-17).
Сукупність досліджених у справі доказів дає підстави вважати, що жодних зловживань, недобросовісності ОСОБА_1 допущено не було. Будь-яких доказів, які б свідчили про надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, позивач суду не надав.
Крім того, суду не надано доказів того, що помилка, внаслідок якої мала місце зазначена переплата є саме рахунковою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та перерахунок пенсії, а також здійснення контрольних функцій.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність обов'язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог ст.1215 ЦК України, ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача.
Інших доводів, які б слугували правовою підставою для стягнення переплати пенсії матеріали справи не містять і позивачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 11 листопада 2025 року.
Суддя В.О. Луцюк