Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 523/19488/25
Провадження по справі № 6/514/36/25
13 листопада 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.,
при секретарі - Чернєвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Бессарабське заяву представника Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» Жевега Катерини Валеріївни про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом №51814 вчиненим 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем,-
Представник ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» Жевега К.В. звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом №51814 вчиненим 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Вимоги мотивовані тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області, яким є ОСОБА_1 , перебуває виконавче провадження №68572909, відкрите на підставі виконавчого напису №51814 вчиненого 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення боргу з боржника ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» за Кредитним договором №IU1870383 від 14 квітня 2021 року в розмірі 12997 гривень.
Станом на дату подачі заяви виконавче провадження №68572909 відкрите.
03 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ІНСТАФІНАНС» було укладено Договір факторингу №573/ФК-25, відповідно до якого ТОВ «ІНСТАФІНАНС» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», а ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №IU1870383 від 14 квітня 2021 року за яким було вчинено виконавчий напис №51814 від 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем.
Отже, до ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» перейшли всі права та обов'язки первісного стягувача у цивільному зобов'язанні, яке виникло на підставі кредитного договору №IU1870383 від 14 квітня 2021 року за яким було вчинено виконавчий напис №51814 від 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем.
У судове засіданні заявник не з'явився, просив справу розглянути за його відсутністю.
Боржник ОСОБА_2 до суду не прибув. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Про причини неявки в судове засідання боржник ОСОБА_2 не повідомив, будь-яких, заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в заяві до суду не надав.
Представник ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г. В. до судового засідання не з'явились. Про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких, заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в заяві до суду не надали.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області, яким є Парфьонов Георгій Володимирович, перебуває виконавче провадження №68572909, відкрите на підставі виконавчого напису №51814 вчиненого 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення боргу з боржника ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» за Кредитним договором №IU1870383 від 14 квітня 2021 року в розмірі 12997 гривень.
Станом на дату подачі заяви виконавче провадження №68572909 відкрите.
03 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ІНСТАФІНАНС» було укладено Договір факторингу №573/ФК-25, відповідно до якого ТОВ «ІНСТАФІНАНС» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», а ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №IU1870383 від 14 квітня 2021 року за яким було вчинено виконавчий напис №51814 від 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем.
Отже, до ТОВ «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» перейшли всі права та обов'язки первісного стягувача у цивільному зобов'язанні, яке виникло на підставі кредитного договору №IU1870383 від 14 квітня 2021 року за яким було вчинено виконавчий напис №51814 від 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем.
Суд зазначає, що до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 442 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. В силу ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Також, відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 378 ЦПК, ст. 8 Закону № 606-XIV, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року №3425-XII (далі - Закон №3425-XII ).
Згідно із ст.87 Закону №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень ст.88 Закону №3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону №3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання.
За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 року у справі №183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) зазначила, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на даний час виконавче провадження ВП №68572909, яке відкрите на підставі виконавчого напису №51814 вчиненого 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, не припинено та заборгованість за кредитним договором не погашена, і на теперішній час здійснюється примусове виконання вказаного виконавчого напису.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява представника Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Кредити готівкою» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 353-355, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» Жевега Катерини Валеріївни про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом №51814 вчиненим 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» на його правонаступника Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» (04052, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок №17Б, офіс 503, код ЄДРПОУ 41153878) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису №51814 вчиненого 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення боргу з боржника ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» за Кредитним договором №IU1870383 від 14 квітня 2021 року в розмірі 12997 гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Тончева