Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/19596/25
Провадження №1-кс/523/7693/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №62025150020003107 від 08 серпня 2025 рокупро продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утримуючого малолітню дитину, не судимого, оперуповноваженого ВКП Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.307 КК України,
12 листопада 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратуриОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , якого підозрюють в незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою її збуту та в незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, а також у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини з метою її збуту та в незаконному збуті психотропної речовини у великих розмірах, вчинених повторно.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та продовження існування ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, суду, продовження злочинної діяльності, знищення, схову або спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання провадженню іншим чином, а також незаконного впливу на свідків в цьому ж провадженні.
З'ясувавши думку прокурора - в підтримку внесеного клопотання, а також заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, санкція найсуворішого з яких передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років.
Обґрунтованість підозри доводиться: протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 08 серпня 2025 року, від 18 вересня 2025 року, від 20 вересня 2025 року; протоколами огляду грошових коштів від 04 вересня 2025 року, від 20 вересня 2025 року; протоколом вручення заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів грошових коштів від 04 вересня 2025 року; заявою ОСОБА_7 від 15 вересня 2025 року; рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення від 15 вересня 2025 року; протоколами огляду місця події від 15 вересня 2025 року, від 20 вересня 2025 року; висновком експерта від 17 вересня 2025 року №СЕ-19/116-25/22661-НЗПРАП; висновком експерта від 01 жовтня 2025 року №СЕ-19/116-25/23141-НЗПРАП протоколом огляду предмету від 19 вересня 2025 року; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 20 вересня 2025 року, а також іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.307 КК України.
Строк застосованого слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативою визначення застави, спливає 22 листопада 2025 року.
Строк досудового розслідування в провадженні продовжено постановою заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 12 листопада 2025 року до трьох місяців, тобто до 20 грудня 2025 року, для завершення якого необхідно: отримати висновок судово-технічної експертизи; розсекретити у встановленому порядку матеріали негласних (слідчих) розшукових дій, доручень, клопотань та ухвал слідчих суддів Одеського апеляційного суду; виконати інші слідчі дії, в яких виникне потреба під час проведення досудового розслідування; а також виконати вимоги, передбачені ст.ст.290-291 КПК України тощо.
Незважаючи на отримані в суді дані про перше притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності, а також долучені його захисником докази про наявність у ОСОБА_5 сім'ї та дитини, позитивних характеристик, вищої освіти, а також офіційного працевлаштування, оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про ступінь тяжкості повідомленого йому злочину та покарання, яке може загрожувати в разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, що цілком відповідає практиці ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» де зазначено що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує продовження існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є виправданим.
Органом досудового розслідування продовжується здійснення слідчих дій в провадженні, в тому числі за участі свідків, що не виключає того, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, надасть тому можливість здійснювати неправомірний вплив на таких осіб для надання показань, які б допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.
Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставинами, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Під час досудового розслідування також встановлено, що незаконна діяльність ОСОБА_5 здійснювалась системно, він мав намір на збут особливо великого розміру особливо небезпечної психотропної речовини, а відтак, він може продовжити неправомірну діяльність, пов'язану з незаконним обігом таких речовин, у тому числі використовуючи надані йому повноваження, як службовій особі правоохоронного органу.
Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згубно впливає на моральні принципи в суспільстві, сприяє поширенню наркотичної залежності громадян.
З врахуванням викладеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Окрім того, з урахуванням особи підозрюваного, обставин вміненого тому злочину, а також прибутковості незаконної діяльності із можливого збуту психотропних речовин, слідчий суддя вважає, як виключення, не змінювати раніше визначений розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, який перевищує межі, передбачені п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки менший розмір застави не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, не виключається, що заставодавцем можуть бути не лише члени сім'ї та близькі родичі підозрюваного, а й будь - які інші фізичні чи юридичні особи, чиє фінансове становище дозволить внести визначений розмір застави.
Керуючись ст.ст.176-178,183,184,193,199 КПК України, слідчий суддя,
старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк застосування стосовно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - строком до 20 грудня 2025 року включно
Залишити без змін раніше визначений розмір застави, як альтернативи триманню ОСОБА_5 під вартою, - у розмірі 1652 (одна тисяча шістсот п'ятдесят два) прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 002 256 (п'ять мільйонів дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого ОСОБА_6 із встановленою останнім періодичністю - кожного четверга; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні з приводу обставин розслідуваного злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші можливо наявні документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України - на строк до 20 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому) або заставодавцю наслідки невиконання обов'язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1