Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/5930/25
Провадження №1-кп/523/1247/25
17.11.2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження №12025162490000119 від 24 січня 2025 року із звинувачення,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кубей, Болградського р-ну, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утримуючого неповнолітню дитину, офіційно працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
О 08 годині 19 хвилин 24 січня 2025 року водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автобусом марки «I-VAN A07А», н/з НОМЕР_1 , рухався у світлий час доби, при необмеженій видимості, по сухій проїзній частині вул. Миколаївська дорога, з боку вул. Південна дорога в напрямку вул. Лиманна, у м. Одесі, на якій організований реверсивний двосторонній рух, де, за ходом його руху призначено 4 смуги руху (з урахуванням однієї смуги руху, призначеної для руху маршрутних транспортних засобів та 2-ох смуг з реверсивним рухом) та 2 смуги в зустрічному напрямку, що поділені відповідною дорожньою розміткою 1.5 та 1.9 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР).
Діючи необережно, а саме з кримінальною протиправною недбалістю, тобто, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог п.п.8.7.3 та 12.9 (б) ПДР, водій ОСОБА_8 , здійснюючи рух, зі швидкістю 50 км/год, що перевищує максимально дозволену швидкість на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 згідно ПДР, був не уважним, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою, здійснив виїзд на перехрестя вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська на жовтий сигнал світлофора та, маючи об'єктивну можливість бачити автомобіль марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, рухаючись в зустрічному напрямку руху, виконувала маневр повороту ліворуч, допустив зіткнення вказаних транспортних засобів.
В результаті даної дорожньо-транспортної події (далі - ДТП), що настала в результаті кримінальної протиправної недбалості водія автобуса марки «I-VAN A07А», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , водію автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини тіла грудини без зміщення уламків, що спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п.2.2.2 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя.
В умовах даної події дії водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , слід розглядати у відповідності з вимогами підпункту ґ) пункту 8.7.3 ПДР, які забороняли йому виїзд на перехрестя при жовтому сигналі світлофора. Додатково дії водія цього автобуса регламентувалися вимогами дорожнього знаку 3.29 та пункту 12.9 ПДР, які обмежують швидкість руху в розглянутому випадку не більше 30 км/год. Водій автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , мав технічну можливість належним виконанням ПДР уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Дії водія автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , регламентувалися вимогами пунктів 10.1 і 16.6 ПДР, які вимагали впевнитися в безпеці та з моменту виявлення автобуса марки «I-VAN А07A», який рухався у зустрічному напрямку в правій смузі цього напрямку, та наближався до перехрестя, дати йому дорогу.
Дії водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам сигналу світлофору, знаходяться в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, а перевищення швидкості, являлися як необхідною, так і достатньою умовою настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто стали її причиною.
Обвинувачений вину у вчиненому діянні не визнав та показав, що у вищезазначені дату, час і місці він, керуючи автобусом марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , в салоні якого перебувало близько 40 пасажирів, із безпечною швидкістю, можливо від 30 до 40 км/год, відокремленою смугою для руху маршрутних транспортних засобів, здійснив проїзд ділянки дороги, навпроти ліцею, де дорожнім знаком встановлено обмеження швидкості 30 км/год, після чого, на заокругленій ділянці здійснював проїзд перехрестя вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська із невідомою йому фактичною швидкістю руху, але не заперечуючи висновок експертизи, що вона могла бути близько 50 км/год.
На під'їзді до перехрестя для нього горів дозвільний, зелений сигнал світлофора, в наступний момент він увагу на сигнал світлофора не звертав, оскільки спостерігав за діями інших учасників дорожнього руху, серед яких був легковий автомобіль під керуванням потерпілої, що наближався до перехрестя у зустрічному напрямку. При цьому, навіть якщо в цей момент і увімкнувся жовтий сигнал, якого він не побачив, то, маючи багаторічний досвід водія, хвилюючись за безпеку власних пасажирів, він керувався вимогами п.8.11 ПДР про те, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб перед стоп-лінією, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
В наступний момент він побачив, як автомобіль потерпілої, несподівано для нього, продовжуючи прямолінійний рух на заокругленій ділянці перехрестя, фактично змістився ліворуч відносно напрямку смуг руху, чим виїхав на смугу реверсивного руху (в режимі вимкненого реверсивного світлофору), пересік три смуги для руху у зустрічному напрямку, після чого виконав заборонений, на думку обвинуваченого, маневр повороту ліворуч, в напрямку вул. Лузанівська. Обвинувачений спочатку розраховував, що автомобіль під керуванням потерпілої зупиниться та дасть йому можливість безперешкодно проїхати перехрестя, проте згодом вимушений був застосувати екстрене гальмування, що нажаль не дозволило уникнути зіткнення транспортних засобів.
У зв'язку із викладеним обвинувачений вважає винуватою у вчиненій ДТП саме потерпілу, яка, окрім вищевикладених ним порушень ПДР, також не була пристебнута паском безпеки.
Про можливо допущену власну необережність обвинувачений жалкує, добровільно відшкодував спричинену шкоду пасажирці керованого ним автобусу ОСОБА_9 , неодноразово звертався до потерпілої ОСОБА_5 та її захисника з проханням можливого примирення, на що отримав відмову, яку пов'язує із непомірно високими для нього фінансовими вимогами з боку останніх осіб.
Вина обвинуваченого у вчиненому доводиться наступною сукупністю досліджених доказів.
Потерпіла ОСОБА_5 в суді показала, що у вищезазначені дату, час і місці вона, керуючи автомобілем марки «Honda CR-V» та наближаючись із швидкістю близько 10-15 км/год до цього перехрестя, впевнилася, що зустрічний транспорт перебуває на безпечній від неї відстані, близько 100 м, вирішила на зелений сигнал світлофору виконати поворот ліворуч на вул. Лузанівську. В момент завершення повороту сигнал світлофору перемкнувся на жовтий колір, після чого вона відчула удар від маршрутного автобуса, який прийшовся в місце переднього пасажирського сидіння керованого нею автомобіля.
Потерпіла наполягає, що в момент ДТП була пристебнута паском безпеки, світловий покажчик повороту ліворуч вона увімкнула заздалегідь, на даному перехресті не заборонений виконуваний нею маневр повороту ліворуч, а гальмування вона не застосовувала, оскільки розраховувала, що зустрічні транспортні засоби не будуть рухатися на заборонені для них сигнали світлофора.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 24 січня 2025 року зіткнення автобуса марки «I-VAN A07А», н/з НОМЕР_1 , та автомобіля марки марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , відбулось в світлий час доби, при ясній погоді, на відрізку дороги із заокругленням, на сухому, чистому асфальтному покритті, де організовано двосторонній реверсивний рух, за ходом напрямку руху автобусу зі сторони вул. Південна дорога, в напрямку вул. Лиманна 4 смуги руху, в тому числі одна смуга призначена для руху маршрутних транспортних засобів, а 2 смуги для реверсивного руху, в зворотному напрямку 2 смуги руху. В наявності дорожня розмітка: 1.1, 1.9, 1.12, 1.14.1 та дорожні знаки 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», 5.13 «Дорога з реверсивним рухом», 5.17 «Рух по смугах», а також 7.4.4 «Час дії» ПДР.
Безпосереднє місце ДТП розміщується на перехресті вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська, режим проїзду якого регулювався світлофорними об'єктами, які працювали в справному штатному режимі. Схема ДТП містить дані остаточного розташування транспортних засобів після їх зіткнення, осипів пластику, ґрунту та слідів гальмування автобусу (т.1 а.с.42-60).
Слідча Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , в порядку ст.93 КПК України, витребувала від КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради інформацію про розташування дорожніх знаків та дорожньої розмітки на регульованому перехресті вул. Миколаївська дорога - вул. Лузанівська, в м. Одесі, на що 20 березня 2025 року за №01-07/87 отримала відповідну схему організації дорожнього руху, відповідно до якої, станом на 24 січня 2025 року з 08 години 10 хвилин до 08 години 20 хвилин, згідно із якою:
- встановлена повна відповідність дорожньої розмітки та дорожніх знаків безпосередньо на перехресті вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівської (в обох напрямках руху), а також за ходом напрямку руху автобусу «І-VAN А07А», н/з НОМЕР_4 (зокрема, наявність знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» ПДР, який встановлює максимальну швидкість руху на ділянці проїзної частини 30 км/год);
- відсутня будь-яка інформація про можливе розташування дорожніх знаків за ходом напрямку руху автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , тобто у зустрічному із автобусом напрямку, на ділянці проїзної частини вул. Миколаївська дорога до перехрестя з вул. Лузанівською (т.1 а.с.106-109).
Слідча ОСОБА_10 усунула цей недолік шляхом одноособового здійснення 11 березня 2025 року додаткового огляду місця події, із застосуванням технічного засобу - телефону, за результатами якого встановила, зокрема, розміщення по вул. Миколаївська дорога, за ходом напрямку руху автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , від стоп-лінії на перехресті з вул. Лузанівською, в м. Одесі, на відстані 165,2 м - дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» ПДР, а також на відстані 93,8 м - дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» ПДР, який встановлює максимальну швидкість руху на даній ділянці проїзної частини 30 км/год, про що склала відповідну схему (т.1 а.с.110-113).
При цьому, всупереч доводів сторони захисту, положення ч.7 ст.223 КПК України дозволяли слідчій не запрошувати при проведенні додаткового огляду місця події не менше двох незаінтересованих осіб (понятих), оскільки протилежний обов'язок покладено лише при огляді житла, іншого володіння, пред'явленні особи, трупа чи речі для впізнання, огляді трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчому експерименті та освідуванні особи.
Як вбачається із висновків автотехнічних експертиз технічного стану транспортних засобів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 19 лютого 2025 року №671-34-25, а також від 21 лютого 2025 року №672-34-25, на момент настання розглядуваної події гальмівні системи, рульові керування й ходові частини автобуса «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , та автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , кожного транспортного засобу окремо, перебували в працездатному стані і забезпечували водієві технічну можливість рухатись й утримувати засіб у будь-якому обраному напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. В цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення засобу від обраного напрямку руху або відмову систем (т.1 а.с.75-78;70-73).
Відповідно до висновку транспортно - трасологічної експертизи механізму зіткнення транспортних засобів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 28 лютого 2025 року №439-34-25 в умовах події автобус «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , спочатку своєю передньою частиною ударно взаємодіяв з передніми правим крилом, дверима, колесом, бампером та капотом автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 . Кут між повздовжніми осями транспортних засобів становив близько 90?, відлічуваний від лінії поздовжньої осі автомобіля «Honda CR-V» до перетинання з лінією поздовжньої осі автобуса «I-VAN А07A» проти ходу годинної стрілки (т.1 а.с.80-89).
Як вбачається із протоколу огляду, отримання та виготовлення копії інформації від 17 лютого 2025 року старший слідчий Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , за участю спеціаліста ОСОБА_12 , здійснив огляд, пошук та виявлення в системі, якою володіє КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відео аналітики м. Одеси (ЦЕТР - «077» відеозаписів з камери зовнішнього відеоспостереження в місці та часі розслідуваної ДТП, які надано слідчому на фірмовому цифровому носії інформації - оптичному диску DVD-R (т.1 а.с.95-98).
Постановою слідчого ОСОБА_10 від 17 лютого 2025 року зазначений носій інформації долучено до кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.с.99-100).
Відповідно до протоколу огляду зазначеного речового доказу від 17 лютого 2025 року звернений в напрямку перехрестя вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська об'єктив камери спостереження зафіксував, як: 1) автомобіль «Honda CR-V» пересікає стоп-лінію та в'їжджає на перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофора, вмикає світловий покажчик повороту ліворуч, після чого починає виконувати даний маневр, перетинаючи смуги зустрічного руху; 2) в момент наближення автобусу «I-VAN А07A» до стоп-лінії, її пересічення та наступного виїзду на перехрестя світлофорний об'єкт горить сигналом жовтого кольору; 3) після чого відбувається зіткнення цих транспортних засобів безпосередньо на перехресті, на смузі руху, якою попередньо рухався автобус (т.1 а.с.101-105).
Відтворенням відеозапису в судовому засіданні встановлена відповідність зафіксованих обставин вищезазначеному протоколу огляду речового доказу.
Як вбачається із висновку експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №865-34-25 від 19 березня 2025 року за результатами досліджень, виконаних в рамках експертних спеціальностей 10.9 «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів» та 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди»:
Згідно наданого відеофайлу швидкість руху автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , к моменту зіткнення становила близько 50 км/год.
В умовах даної події дії водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , слід розглядати у відповідності з вимогами підпункту ґ) пункту 8.7.3 ПДР, які забороняли йому виїзд на перехрестя при жовтому сигналі світлофора. Додатково дії водія цього автобуса регламентувалися вимогами дорожнього знаку 3.29 та пункту 12.9 ПДР, які обмежують швидкість руху в розглянутому випадку не більше 30 км/год. Водій автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , мав технічну можливість належним виконанням ПДР уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Дії водія автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , в першу чергу, регламентувалися вимогами дорожнього знаку 4.1 ПДР, які забороняли їй здійснювати маневр повороту ліворуч на перехресті. Дії водія автомобіля також регламентувалися вимогами пунктів 10.1 і 16.6 ПДР, які вимагали впевнитися в безпеці та з моменту виявлення автобуса марки «I-VAN А07A», який рухався у зустрічному напрямку в правій смузі цього напрямку, та наближався до перехрестя, дати йому дорогу. Водій автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , мала технічну можливість належним виконанням вимог дорожнього знаку 4.1 ПДР уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Дії водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам сигналу світлофору, та водія автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , які не відповідали вимогам дорожнього знаку 4.1, знаходяться в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.
У той же час, дії водія автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , із здійснення маневру повороту ліворуч на перехресті, всупереч дорожньому знаку 4.1, були необхідними умовами для виникнення дорожньо-транспортної пригоди, але недостатніми.
Дії ж водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , із перевищення швидкості, з експертної точки зору, являлися як необхідною, так і достатньою умовою настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто стали її причиною (т.1 а.с.114-126).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 показав про аналогічні зазначеному висновку обставини і механізм розглядуваної судом дорожньо-транспортної пригоди, а також додатково пояснив, що у випадку, якщо б обвинувачений не перевищував допустиму швидкість руху, то автобус і автомобіль зуміли б роз'їхатися на перехресті, навіть без необхідності здійснювати екстрене гальмування. На думку експерта, обопільна винуватість водіїв в даній дорожньо-транспортній пригоді була б за умови, якщо водій автобуса при виїзді на перехрестя не перевищував встановлену для нього швидкість руху в 30 км/год та не рухався на заборонений сигнал світлофору.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10 лютого 2025 року №117:
- у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини тіла грудини без зміщення уламків, що спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п.2.2.2 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя;
- дане ушкодження утворилося від дії тупого(-и) твердого(-их) предмета(ів), якими могли бути елементи салону автомобіля в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та автобуса);
- враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникло незадовго до звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою, тобто могло бути спричинено 24 січня 2025 року (т.1 а.с.68-69).
Під час судового розгляду судом двічі було відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про призначення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повторної комісійної автотехнічної та відео-технічної експертизи.
Так, підставою відмови від 12 серпня 2025 року було не дотримання стороною захисту, стосовно висновку експертизи Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №КСЕ-19/116-25/9578 від 27 травня 2025 року, вимог положень ч.11 та ч.12 ст.290 КПК України про те, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (т.1 а.с.173-201).
В іншому ж випадку, 03 вересня 2025 року підставою відмови була передчасність її можливого призначення при встановленні окремих недоліків у наданих слідчим експерту вихідних даних при проведенні первинної експертизи.
Так, незважаючи на застосування слідчим під час здійснення 11 березня 2025 року додаткового огляду місця події технічного засобу - телефону, з незрозумілих причин, не було отримано фотографічних зображень чи відеофіксації проведеного додаткового огляду місця події; неможливо з'ясувати, яким саме засобом здійснювалось вимірювання відстаней, позначених на схемі до протоколу; складена слідчою схема не містить жодних відомостей про можливе існування чи відсутність іншого перехрещення проїзних частин від місця встановлення знаків 4.1 «Рух прямо» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», до перехрестя, на якому безпосередньо відбулось зіткнення, оскільки дія першого із цих знаків поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений; а якщо встановлений на початку дороги або за перехрестям, його дія поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя; а дія другого знаку - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту; додатковий огляд було проведено слідчою через сплив строку понад 1 календарний місяць від часу настання дорожньо-транспортної пригоди, що не виключає можливу зміну на момент додаткового огляду схеми організації дорожнього руху за ходом напрямку руху автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , тобто у зустрічному із автобусом напрямку, на ділянці проїзної частини вул. Миколаївська дорога до перехрестя з вул. Лузанівською, в м. Одесі.
На думку суду, існування таких недоліків, без їх перевірки відповідними відомостями на час настання дорожньо-транспортної пригоди, якими фактично володіє КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (далі - КУ «СМЕП» ОМР), могло призвести до надання експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України неправильних вихідних даних щодо дії знаків 4.1 «Рух прямо» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» за напрямком руху автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , тобто у зустрічному із автобусом напрямку, на ділянці проїзної частини вул. Миколаївська дорога до перехрестя з вул. Лузанівською, в м. Одесі.
Таким чином, всупереч доводів сторони захисту, суд не з власної ініціативи, а в межах розгляду саме клопотання сторони захисту (про призначення повторної судової експертизи) вимушений був витребувати із КУ «СМЕП» ОМР схему організації дорожнього руху по вул. Миколаївська дорога, в м. Одесі, на ділянці від перехрестя з провулком Векслера до перехрестя з вул. Червоною, зупинка громадського транспорту «Лузанівка», яка діяла станом на 24 січня 2025 року, із зазначенням усіх перехрещень проїзних частин (т.1 а.с.202-211).
Відповідно до п.1.10 ПДР перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Як вбачається із наданої КУ «СМЕП» ОМР копії схеми №117/б/24 організації дорожнього руху по Миколаївській дорозі (від вул. Лиманна до зупинки «Одеса - Сортувальна») за напрямком руху автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , дорожній знак 4.1 «Рух прямо» ПДР встановлений перед іншим перехрестям вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська, ніж наступне перехрестя цих же вулиць в районі зупинки «Одеса - Сортувальна», де й сталася ДТП.
Оскільки, в силу положень Розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР дія знаку 4.1 поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений, то на наступному перехресті вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська, тобто в районі зупинки «Одеса - Сортувальна», де й сталася ДТП, його дія вже не розповсюджувалася і виконання повороту ліворуч для водія автомобіля «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , було дозволено.
В силу положень Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух. Вона наноситься перед перехрестями разом із знаком 2.2 або світлофором, пішохідними переходами або на залізничних переїздах.
В умовах розглядуваної ДТП стоп-лінії в обох напрямках руху означають початок меж перехрестя.
Відеозаписом події, як найбільш об'єктивного доказу, доводяться обставини того, що автомобіль «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , під керуванням потерпілої ОСОБА_5 , виїхав на перехрестя на дозвільний зелений сигнал світлофору, а автобус марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_8 , виїхав на перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору.
Також, відповідно до п.16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Тобто, ОСОБА_5 , яка виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофора, розраховувала, що безперешкодно зможе завершити його проїзд в той час, коли для ОСОБА_8 вже увімкнувся заборонений жовтий сигнал світлофора.
Окрім того, після виїзду на перехрестя до місця зіткнення водій автобуса застосував екстрене гальмування, чим фактично зменшив швидкість руху, аж до повної зупинки, а тому розрахунок експерта щодо швидкості руху автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , близько 50 км/год. стосується не лише меж перехрестя, а й ділянки дороги, яка йому передувала і де було встановлено обмеження швидкості руху в 30 км/год.
З рахуванням викладеного суд критично ставиться до невизнавальних показань обвинуваченого та вважає їх формою його захисту, з метою уникнути чи пом'якшити кримінальну відповідальність за фактично вчинене.
Таким чином суд вважає доведеними наступні обставини.
О 08 годині 19 хвилин 24 січня 2025 року водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автобусом марки «I-VAN A07А», н/з НОМЕР_1 , рухався у світлий час доби, при необмеженій видимості, по сухій проїзній частині вул. Миколаївська дорога, з боку вул. Південна дорога в напрямку вул. Лиманна, у м. Одесі, на якій організований реверсивний двосторонній рух, де, за ходом його руху призначено 4 смуги руху (з урахуванням однієї смуги руху, призначеної для руху маршрутних транспортних засобів та 2-ох смуг з реверсивним рухом) та 2 смуги в зустрічному напрямку, що поділені відповідною дорожньою розміткою 1.5 та 1.9 ПДР.
Діючи необережно, а саме з кримінальною протиправною недбалістю, тобто, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог п.п.8.7.3 та 12.9 (б) ПДР, водій ОСОБА_8 , здійснюючи рух, зі швидкістю 50 км/год, що перевищує максимально дозволену швидкість на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 згідно ПДР, був не уважним, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою, здійснив виїзд на перехрестя вул. Миколаївська дорога та вул. Лузанівська на жовтий сигнал світлофора та, маючи об'єктивну можливість бачити автомобіль марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 яка, рухаючись в зустрічному напрямку руху, виконувала маневр повороту ліворуч, допустив зіткнення вказаних транспортних засобів.
В результаті даної ДТП, що настала в результаті кримінальної протиправної недбалості водія автобуса марки «I-VAN A07А», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , водію автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини тіла грудини без зміщення уламків, що спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п.2.2.2 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя.
В умовах даної події дії водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , слід розглядати у відповідності з вимогами підпункту ґ) пункту 8.7.3 ПДР, які забороняли йому виїзд на перехрестя при жовтому сигналі світлофора. Додатково дії водія цього автобуса регламентувалися вимогами дорожнього знаку 3.29 та пункту 12.9 ПДР, які обмежують швидкість руху в розглянутому випадку не більше 30 км/год. Водій автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , мав технічну можливість належним виконанням ПДР уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Дії водія автомобіля марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , регламентувалися вимогами пунктів 10.1 і 16.6 ПДР, які вимагали впевнитися в безпеці та з моменту виявлення автобуса марки «I-VAN А07A», який рухався у зустрічному напрямку в правій смузі цього напрямку, та наближався до перехрестя, дати йому дорогу.
Дії водія автобуса марки «I-VAN А07A», н/з НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам сигналу світлофору, знаходяться в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, а перевищення швидкості, являлися як необхідною, так і достатньою умовою настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто стали її причиною.
Вчинені ОСОБА_8 дії суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Процесуальні витрати, пов'язані із загальною вартістю проведених експертиз, в розмірі 40287,60 грн, відповідно до положення ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно з ст.65 цього ж Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання обвинуваченому суд констатує про відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання.
Суд також враховує дані про ОСОБА_8 як про особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, тривалий час працює водієм маршрутного автобусу, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, утримує неповнолітню дитину, не перебуває на обліку в спеціалізованих медичних установах.
На підставі викладеного, тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого, з урахуванням особи винуватого, його ставлення до вчиненого, висновку досудової доповіді про низькі ризики повторного вчинення кримінальних правопорушень та небезпеки для суспільства та окремих осіб, а також позиції прокурора та представника потерпілої, суд вважає можливим призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу.
Окрім того, незважаючи на те, що професія водія для ОСОБА_8 є єдиним джерелом офіційного доходу, зважаючи на санкцію ч.1 ст.286 КК України, яка передбачає безальтернативне застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає необхідним накласти на обвинуваченого такий вид додаткового покарання, в його мінімальній межі.
Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на транспортні засоби арешту.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати на суму 40287 (сорок тисяч двісті вісімдесят сім) грн 60 коп.
Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:
- автобус марки «I-VAN A07А», н/з НОМЕР_1 , - вважати повернутим ОСОБА_8 ;
- автомобіль марки «Honda CR-V», н/з НОМЕР_3 , - вважати повернутим ОСОБА_5 ;
- цифровий носій інформації - оптичний диск DVD-R - зберігати в матеріалах судового провадження.
Арешт, накладений на вищезазначені транспортні засоби - скасувати в повному обсязі.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1