Справа № 523/10900/25
Провадження №2/523/5057/25
"13" листопада 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої судді - Далеко К.О.,
за участю секретаря - Дяченко Т.С.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: адвоката Добровольського В.В.,
відповідача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: адвоката Синько О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 міста Одесм, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
30.10.2025 року до початку розгляду справи по суті, від представника відповідача - адвоката Синько О.А. до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за яким позивач за зустрічним позовом просить:
1) Визнати майнові права на об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (Договір №1-19-6/65 купівлі- продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 10 листопада 2021 року) спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ни.
2) Визнати житловий будинок, з магазином за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
3) В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 майнових прав об'єкта нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (Договір №1-19-6/65 купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 10 листопада 2021 року).
4) В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 житлового будинку, з магазином за адресою: АДРЕСА_2 .
5) В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_1 легковий автомобіль марки Hyundai модель 1X35, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок компенсації вартості 1/2 частини легкового автомобіля марки Hyundai модель 1X35, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який є спільним майном подружжя, що складає 326 000 (триста двадцять шість тисяч) гривень.
При подачі зустрічного позову не було сплачено судовий збір.
В позовній заяві представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Так у судовому засіданні при вирішенні питання прийняття поданої представником відповідача/позивача заяви до розгляду, було встановлено, що така заява подана без дотримання приписів статті 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В зустрічному позові представник відповідача/позивача зазначив, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, отже останній звільнений від сплати судового збору.
Так, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24), якою справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості» (пункт 83 ухвали).
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
У даній справі ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя, що не стосується соціальних прав позивача як учасника бойових дій, а тому у даному випадку відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак, судовий збір за подання позову у даній справі має бути сплачений на загальних підставах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який набрав чинності з 1 січня 2025 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Згідно із п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається у відповідності до вимог статті 176 ЦПК України.
Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.
Верховний Суд у постанові від 7 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, вказав, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Так в позовній заяві позивач зазначає, що просить суд в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 , визнати право власності на житлового будинку з магазином за адресою : АДРЕСА_2 , а також стягнути на його користь з ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 326 000,00 грн в рахунок поділу автомобіля марки Hyundai модель 1X35, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є вимогами майнового характеру.
Так, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Однак, позивачем в позовній заяві не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог наведеного Закону України, зокрема, не подано звіт/висновок про оцінку його ринкової вартості, станом на дату подання зустрічної позовної заяви.
З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів відповідача, суд пропонує останньому усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збору розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», а саме не менше 1211,20 грн. та не більше 9 084,00 грн.
За таких підстав відповідно до ст. 185 ЦПК України зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації вартості частини спільного майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_2 та його представника про необхідність виправити зазначені недоліки зустрічної позовної заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: