Справа №523/20869/25
Провадження №1-кс/523/7393/25
04 листопада 2025 року Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490001117 від 19.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно, -
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490001117 від 19.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Вивченням клопотання із долученими до нього додатками встановлено, що невстановлені особи, шахрайським шляхом, використовуючи уразливий стан ОСОБА_4 , заволоділи належним їй об'єктом нерухомого майна, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка спільно зі своєю донькою ОСОБА_5 , її чоловіком та дітьми проживала за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_6 , у 2022 році успадкувала та зареєструвала на своє ім'я вказане домоволодіння. В подальшому, на ґрунті цієї події, у потерпілої розвинулась депресія, вона закрилась у собі, занурилась у соціальні мережі та не виходила із дому.
У липні 2023 року, в одній із соціальних мереж, потерпіла познайомилася із ОСОБА_7 , 1972 р.н., який, скориставшись її вразливим психологічним станом, увійшов у довіру та почав спільне проживання з нею в різних населених пунктах України.
Під психологічним тиском та погрозами ОСОБА_8 , 12.01.2024 року потерпіла уклала з ним шлюб, після чого, діючи під його впливом, вимагала від доньки звільнити будинок. Надалі, ОСОБА_8 систематично застосовував до потерпілої психологічне та фізичне насильство, що підтверджується зверненнями до поліції та медичних установ.
12.03.2024 року, ОСОБА_8 разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими особами ромської національності, шляхом обману, під приводом необхідності доручення певній особі прав щодо догляду за будинком на період відсутності у ньому ОСОБА_4 , доставив потерпілу до приватного нотаріуса ОСОБА_11 у с. Усатове, Одеського району, Одеської області, де вона, не усвідомлюючи значення своїх дій, підписала довіреність ніби то на управління будинком (як встановлено пізніше - на ім'я ОСОБА_12 ), яку фактично було використано для подальшого відчуження належного їй майна.
Після цього, внаслідок систематичного психологічного впливу та погроз з боку ОСОБА_8 , потерпіла не спілкувалась із рідними та не могла покинути місце їх спільного проживання.
У травні 2025 року, ОСОБА_4 змогла зв'язатись зі своєю донькою ОСОБА_5 , та повідомила їй, що з кожним днем себе все гірше почуває і що її чоловік силоміць утримує у будинку, щоб та не змогла приїхати в Одесу для скасування довіреності.
04.08.2025, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 , потерпіла приїхала в м. Одесу та звернувшись до нотаріуса з метою скасування вищевказаної довіреності, дізналася, що 02.08.2025 року її будинок було відчужено на користь третіх осіб без її згоди.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будинок потерпілої зареєстровано приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу №769 від 02.08.2025 за ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка як встановлено в ході досудового розслідування є співмешканкою ОСОБА_15 .
Таким чином, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що об'єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 став предметом кримінально-протиправного посягання, а тому, існує ризик його подальшого відчуження, в зв'язку із чим, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлені достатні підстави вважати, що об'єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 став предметом кримінально-протиправного посягання, а тому, існує ризик його подальшого відчуження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167,170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490001117 від 19.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2764830451100) - будинок АДРЕСА_1 із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном будь якими особами (особам).
Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1