Справа № 308/11004/25
17 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути заборгованість за кредитними договорами в розмірі 122865,80 грн., зокрема, по кредитному договору від 05.04.2021 № 2001851097501 - 60321,18 грн., з яких: 34341 грн. заборгованість за кредитом; 25980,18 грн. - заборгованість процентами; по кредитному договору від 18.07.2023 № 1012320785- 23135,34 грн., з яких: 13990,69 грн. заборгованість за кредитом; 1.04 грн. - заборгованість процентами; 9143.61 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 18.09.2023 № 1012876283- 39409,28 грн., з яких: 25691,7 грн. заборгованість за кредитом; 2.21 грн. - заборгованість процентами; 13715.37 грн. заборгованість за комісією та сплачений судовий збір.
Позов мотивовано тим, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 05.04.2021 кредитний договір №2001851097501, за яким позичальнику видано кредит у сумі 34341 грн.; 18.07.2023 кредитний договір №1012320785, за яким позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн.; 18.09.2023 кредитний договір №1012876283, за яким позичальнику видано кредит у сумі 30000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому у позовній заяві просить суд розглянути вказану справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги, не заперечує проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, письмового відзиву не подав, заяв про відкладення розгляду не подавав.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну зареєстровану адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписано заяву № 1012320785 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, умовами якої передбачено надання кредиту на суму 20 000 грн., розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99%, розмір процентної ставки: 0,01% річних, який підписано за допомогою ОТР-паролю на номер телефону НОМЕР_1 . Спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: банківський переказ на рахунок НОМЕР_2 , в АТ «ПУМБ», Код Отримувача НОМЕР_3, Отримувач ОСОБА_1 . Додано графік платежів, паспорт споживчого кредиту.
Між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписано заяву № 1012876283 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, умовами якої передбачено надання кредиту на суму 30 000 грн., розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99%, розмір процентної ставки: 0,01% річних, який підписано за допомогою ОТР-паролю на номер телефону НОМЕР_1 . Спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: банківський переказ на рахунок НОМЕР_2 , в АТ «ПУМБ», Код Отримувача НОМЕР_3, Отримувач ОСОБА_1 Додано графік платежів, паспорт споживчого кредиту.
05.04.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 згідно із заявою №2001851097501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено кредитний ліміт на суму 22000 грн., визначено процентну ставку 47,88%. Додано паспорт споживчого кредиту.
До матеріалів справи додано також копію паспорта відповідача, картки платника податків, публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, письмову вимогу-повідомлення.
З наданого позивачем розрахунку та доказів отримання кредитних коштів, зокрема, виписки по рахунку вбачається, що відповідач отримав грошові кошти, належним чином не виконував своїх договірних зобов'язань по поверненню кредиту, внаслідок чого заборгованість відповідно до договорів не погашена та загальний розмір її за тілом кредиту, з урахуванням передбачених умов нарахування відсотків та комісії, становить 122865,80 грн.
Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Укладаючи договір, сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом, сплати комісії та обов'язком позичальника повернути суму кредиту.
Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов'язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов'язань. Отже, вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом у заявленому до стягнення розмірі 122865,80 грн. Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами позовні вимоги.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 122865,80 грн., зокрема: по кредитному договору від 05.04.2021 № 2001851097501 - 60321,18 грн., з яких: 34341 грн. заборгованість за кредитом; 25980,18 грн. - заборгованість процентами; по кредитному договору від 18.07.2023 №1012320785 - 23135,34 грн., з яких: 13990,69 грн. заборгованість за кредитом; 1,04 грн. - заборгованість процентами; 9143,61 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 18.09.2023 №1012876283 - 39409,28 грн., з яких: 25691,70 грн. заборгованість за кредитом; 2,21 грн. - заборгованість процентами; 13715,37 грн. заборгованість за комісією та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», адреса: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда