Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2181/25
Номер провадження: 2/511/1013/25
12 листопада 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання- Полихи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Олега Наливайченко, в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради, про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
Стислий зміст позовної заяви.
02.07.2025 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Олега Наливайченко, в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради, в якій просили стягнути з відповідача на користь держави в особі: Національної служби здоров'я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у кримінальному провадженні №12023162390000606 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 4 564,32 грн.
Свій позов прокурор обґрунтував тим, що ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.04.2024 по справі № 511/3475/23, що набрала законної сили 07.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, а кримінальне провадження - закрито. Відповідно до зазначеної ухвали суду, встановлено, що ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог законодавства, вчинив кримінальне правопорушення направлене проти безпеки руху, що призвело до спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, забійні рани м'яких тканин склепіння черепа, закритий перелом нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом нижньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, забійні рвані рани лівої кисті та стегна, множинні садна шкіри обличчя, грудної клітини, передньої черевної стінки, обох верхніх і нижніх кінцівок, які у клінічному перебігу ускладнились розвитком травматичного шоку І-ІІ ступеня.
Дані ушкодження не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я, строком більш як 21 день, і відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.
У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради (далі - КНП «Роздільнянська БПЛ», Підприємство) з 21.09.2023 по 23.09.2023 (в подальшому переведено в інший лікувальний заклад), що склало 2 ліжко-дні та підтверджується листом КНП «Роздільнянська БПЛ» № 160 від 29.04.2025.
Вартість 1 ліжко-дня за цей термін у стаціонарних відділеннях КНП «Роздільнянська БПЛ» складала 2 282,16 грн., а загальна вартість коштів витрачених на лікування та утримання хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії склала 4 564,32 грн.
Лікування хворого відбувалось за рахунок коштів Національної служби здоров'я України (далі - НСЗУ), згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження № 12023162390000606 не заявлявся.
Разом з тим, Відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ні у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.04.2024 у справі № 511/3475/23.
Таким чином, бюджетні кошти закладом охорони здоров'я витрачено на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення злочину, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як з особи, яка його вчинила.
Процесуальні дії суду.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа 02.07.2025 року була розподілена в провадження судді Гринчак С.І.
Ухвалою судді від 11.07.2025 року відкрито провадження та призначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позиції сторін у судовому засіданні.
В судове засідання прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Пантась О.В., яка діє на підставі довіреності керівника Роздільнянської окружної прокуратури Олега Наливайченка, не прибула, надала заяву в якій просила провести судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с.80)
Представник Національної служби здоров'я України - Тарасенко М.С., діюча на підставі довіреності від 18.02.2025 року надала заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.56).
Представник третьої особи Комунальне некомерційне підприємство «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради, в судове засідання не прибув, повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином, заяв та клопотань не подавали.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідачка відсутня за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачці судових повісток. ( а.с.79).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Диспозиція частини восьмої статті 178 ЦПК України визначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України проводить розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідне нормативно-правове обґрунтування.
Згідно ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.04.2024 по справі № 511/3475/23, що набрала законної сили 07.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, а кримінальне провадження - закрито (а.с.18-20).
Відповідно до зазначеної ухвали суду, встановлено, що ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог законодавства, вчинив кримінальне правопорушення направлене проти безпеки руху, що призвело до спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодженняа саме: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, забійні рани м'яких тканин склепіння черепа, закритий перелом нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом нижньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, забійні рвані рани лівої кисті та стегна, множинні садна шкіри обличчя, грудної клітини, передньої черевної стінки, обох верхніх і нижніх кінцівок, які у клінічному перебігу ускладнились розвитком травматичного шоку І-ІІ ступеня. Дані ушкодження не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я, строком більш як 21 день, і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради (далі - КНП «Роздільнянська БПЛ», Підприємство) з 21.09.2023 по 23.09.2023 (в подальшому переведено в інший лікувальний заклад), що склало 2 ліжко-дні. Вартість 1 ліжко-дня за цей термін у стаціонарних відділеннях КНП «Роздільнянська БПЛ» складала 2 282,16 грн., а загальна вартість коштів витрачених на лікування та утримання хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії склала 4 564,32 грн. що підтверджується листом КНП «Роздільнянська БПЛ» № 160 від 29.04.2025 (а.с.23)
Також встановлено, що лікування потерпілого ОСОБА_2 відбувалось за рахунок коштів Національної служби здоров'я України, згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження № 12023162390000606 не заявлявся.
Разом з тим, Відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ні у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.04.2024 у справі № 511/3475/23.
Частиною 1 статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Таким чином, судом встановлено, що бюджетні кошти закладом охорони здоров'я витрачено на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення злочину, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як з особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Нормами ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. "Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать у тому числі видатки на охорону здоров'я.
Статтею 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Згідно Статуту КНП «Роздільнянська БПЛ» (далі - Статут), затвердженого рішенням Роздільнянської міської ради Одеської області № 3483-VIII від 21.11.2023, КНП «Роздільнянська БПЛ» є закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає медичну допомогу будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров'я (а.с.29-36).
Відповідно до пункту 4.5. розділу IV Статуту, одним із джерел формування майна Підприємства з поміж іншого є кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та бюджетні кошти, отримані за договорами про медичне обслуговування, у кладеними з відповідним розпорядником бюджетних коштів, органами місцевого самоврядування, на території яких відсутні медичні заклади.
Згідно інформації з НСЗУ наданої на запит окружної прокуратури між НСЗУ та КНП «Роздільнянська БПЛ» у 2023 році укладено Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 1917-Е123-Р000, який діяв у період проходження лікування потерпілого ОСОБА_2 (а.с.26-28)
Таким чином, судом встановлено, що у період проходження стаціонарного лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , КНП «Роздільнянська БПЛ» фінансувалися за рахунок коштів за програмою медичних гарантій НСЗУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Тобто, послуги КНП «Роздільнянська БПЛ» пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.
НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми, зокрема за 2023 рік.
Таким чином, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти в сумі 4 564,32 грн. при наданні медичних послуг - лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахувати до Державного бюджету України.
Статтею 89 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв'язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров'я.
З урахуванням наведеного, спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів.
Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Роздільнянська БПЛ» за рахунок державного бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я, забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з Відповідача.
Таке звернення до суду є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні інтереси.
Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Висновки суду.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що Відповідача ОСОБА_1 ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.04.2024 по справі № 511/3475/23, звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, а кримінальне провадження - закрито.
Тією ж ухвалю суду, встановлено, що ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог законодавства, вчинив кримінальне правопорушення направлене проти безпеки руху, що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження.
З отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради з 21.09.2023 по 23.09.2023 (в подальшому переведено в інший лікувальний заклад), що склало 2 ліжко-дні. Вартість 1 ліжко-дня за цей термін у стаціонарних відділеннях КНП «Роздільнянська БПЛ» складала 2 282,16 грн., а загальна вартість коштів витрачених на лікування та утримання хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії склала 4 564,32 грн.
У період проходження стаціонарного лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , КНП «Роздільнянська БПЛ» фінансувалися за рахунок коштів за програмою медичних гарантій НСЗУ. Оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти в сумі 4 564,32 грн. при наданні медичних послуг - лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 тому, дані кошти необхідно стягнути з Відповідача та зарахувати до Державного бюджету України.
Встановлені обставини відповідачем жодним чином не спростовано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки бюджетні кошти закладом охорони здоров'я витрачено на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення злочину, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як з особи, яка його вчинила.
Щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
В даному випадку прокурор звільняється від сплати судового збору, оскільки предметом спору є шкода, завдана державі внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення.
Зазначена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 912/1194/22, де Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали суду першої інстанції, якою повернуто позов прокурора через несплату судового збору у справі про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При розподілі судових витрат, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позов задоволено, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89,247, 259, 263-265, 281-284,288,289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Олега Наливайченко, в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради, про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, ЄДРПОУ 42032422) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у кримінальному провадженні № 12023162390000606 ОСОБА_2 , у сумі 4564,32 гривень та перерахувати в дохід Державного бюджету України, за наступними реквізитами: код отримувача - 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку - UА978999980313080115000026011.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, ЄДРПОУ 42032422), на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Повний текст Рішення виготовлений та підписаний суддею 17 листопада 2025 року.
Суддя С. І. Гринчак