Справа № 308/15397/25
03 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновська І.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заяву мотивує тим, що відповідно до виданого окупаційною владою свідоцтва про смерть (незаконний документ) серії НОМЕР_1 від 12.08.2025 р саме: Територіальним відділом ЗАГСу міста Мелітополь та Мелітопольського району Управління ЗАГС Запорізької області (код НОМЕР_2 ) встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь Запорізької області, про що 12.08.2025 р. зроблено запис акта: № 17025990000101648001.
Вказує, що факт того, що ОСОБА_3 була її бабусею підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України № 00053730254 від 20.09.2025 р., що підтверджує факт народження її батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , і його матір'ю зазначено ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження заявниці ОСОБА_5 НОМЕР_3 видане повторно 17.09.1981 р. Міським відділом РАГСУ м. Єнакієво Донецької області, що підтверджує факт народження заявниці від батька ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про одруження № НОМЕР_4 видане 01.06.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, що підтверджує факт одруження з ОСОБА_7 і зміну прізвища Заявниці на ОСОБА_8 .
Зазначає, що факт смерті бабусі на тимчасово окупованій території підтверджує свідоцтво про смерть, що видане незаконним органом реєстрації, який знаходяться на території непідконтрольній державній владі України.
Заявник зазначає, що встановлення факту, що має юридичне значення (смерті), необхідно йому для державної реєстрації смерті бабусі державним органом України та отримання документів, що підтверджують факт смерті за зразками чинного законодавства України, так як здійснити реєстрацію факту смерті та отримати відповідне свідоцтво про смерть у позасудовому порядку не є можливим.
З огляду на викладене заявник просить суд: встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, зареєстрованої на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті: Україна, м. Мелітополь Запорізької області.
Заявниця та її представник в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.
Представник заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомлено.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті його батька у зв'язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують даний факт видані органами, які розміщені на тимчасово окупованій території України.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_3 , що стверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00053730254 від 20.09.2025 р., що підтверджує факт народження її батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , і його матір'ю зазначено ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження заявниці ОСОБА_5 НОМЕР_3 видане повторно 17.09.1981 р. Міським відділом РАГСУ м. Єнакієво Донецької області, що підтверджує факт народження заявниці від батька ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про одруження № НОМЕР_4 видане 01.06.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, що підтверджує факт одруження з ОСОБА_7 і зміну прізвища Заявниці на ОСОБА_8 , копії приєднано до матеріалів справи.
За даними витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00053730254 від 20.09.2025 р.н., у графі «мати» наявний запис про ОСОБА_3 , що підтверджує родинний зв'язок заявниці із її батьком ОСОБА_9 , свідоцтво про народження заявниці ОСОБА_5 НОМЕР_3 підтверджує факт народження заявниці від батька ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Мелітополь Запорізької області. Факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований Територіальним відділом ЗАГСу міста Мелітополь та Мелітопольського району Управління ЗАГС Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.08.2025 р. зроблено запис акта: № 17025990000101648001, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_3 є: свідоцтво про смерть ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.08.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_3 , місце народження: Україна, Запорізька обл., м. Мелітополь, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізька обл, Україна про що 12 серпня 2025 р. зроблено запис акта: № 17025990000101648001.
Оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_3 було видано органом, який знаходиться на тимчасово окупованій території, відомості про смерть не внесені до єдиної бази, тому вказане свідоцтво не вважається документом, виданим державним органом України.
Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який згодом неодноразово було продовжено.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.
Відповідно про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацієюте риторія Запорізького районує тимчасово окупованою російською федерацією територією з 01.01.2023 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
На сьогоднішній час свідоцтво про смерть видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України.
Пунктом 1 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа, встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Пунктом 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті фізичної особи проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в України у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника
За приписами розділу ІІІ глави 5 ч.1 п. а Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є а)лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Пунктом 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Факт родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_3 підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00053730254 від 20.09.2025 р.н., у графі «мати» наявний запис про ОСОБА_3 , що підтверджує родинний зв'язок заявниці із її батьком ОСОБА_9 , свідоцтво про народження заявниці ОСОБА_5 НОМЕР_3 підтверджує факт народження заявниці від батька ОСОБА_6 .
Крім того, до заяви надані копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 08.08.2002 року та картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ).
Необхідність встановлення вказаного факту за рішенням суду зумовлено відсутністю у заявника, документів, передбачених ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 18.12.2010 року № 3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть)
Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України
28 лютого 2025 року № 376, територія м. Мелітополя є тимчасово окупованою російською федерацією територією з 01.02.2023 року. Отже, відсутня можливість в отриманні свідоцтва про смерть та довідки про причини смерті встановленого законодавством України зразку.
Внаслідок наведених обставин, отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту смерті.
Суд, даючи оцінку допустимості наданих заявником письмових доказів, виданих йому на тимчасово окупованій території, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема, ґрунтуючись на консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібіє (Namibiacase), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на таких територіях органів влади.
Ураховуючи практику ЄСПЛ, суд оцінює надані заявником письмові докази разом з іншими доказами, у їх сукупності, та приходить до переконання щодо необхідності задоволення заяви, так як встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення.
В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Суд враховує, що територія Запорізької області та зокрема місто Мелітополь є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 01.02.2023 року, тому державні органи влади України тимчасово не здійснюють на цій території свої повноваження і відповідно заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть батька у відповідності до вимог діючого на території України законодавства, а також підтвердити відповідний факт в позасудовому порядку заявник також не має можливості.
Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті свого батька на тимчасово окупованій території України , а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Мелітополь - ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.
Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Наказом Міністерства розвитку громад та територій України
28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією»,
Керуючисьст.ст. 12 ,81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України суд,-
Заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополь Запорізької області, зареєстрованої на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті: Україна, м. Мелітополь Запорізької області.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошенолише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя Ужгородського
Міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.