Справа №522/24809/25-Е
Провадження № 2/522//10673/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Білоусова Наталія Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Білоусова Наталія Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, у якій позивачка просить суд:
- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 , визнавши ОСОБА_1 двоюрідною онукою ОСОБА_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом на все спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 ;
- зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Білоусової Наталії Володимирівни видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно померлої ОСОБА_2 .
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
У п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
У позовній заяві позивач просить суд за ОСОБА_1 право на спадкування за законом на все спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .
У разі задоволення вказаної позовної вимоги, позивач фактично набуде право власності на усе спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .
Тому, вказана вимога є майновою.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Спадкове майно підлягає грошовій оцінці, однак позивач у позовній заяві не вказує ціну позову.
Будь-яких доказів, які б обґрунтовували ціну позову (дійсну вартість спірних об'єктів майна на момент звернення до суду) - надано не було.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У п.12, 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 № 10 вказано у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позовними вимогами є:
- встановлення факту (немайнова вимога);
- визнання права (майнова вимога);
- зобов'язання вчинити певні дії (немайнова вимога).
Тому, звертаючись до суду із позовом позивач повинен був би сплатити судовий збір окремо за кожну вимогу немайнового характеру, а також за вимогу майнового характеру.
Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Проте, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто, позивач повинен був сплатити в якості судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру судовий збір у розмірі 1 937,92 гривень.
Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, судовий збір, за позовну вимогу майнового характеру підлягає сплаті судовий збір, визначений відповідно до дійсної вартості спадкового майна на момент звернення до суду із позовом.
Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).
У п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України вказано, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Білоусову Наталію Володимирівну видати свідоцтво про право на спадщину.
Проте, приватний нотаріус залучений до участі у справі в якості третьої особи, а не відповідача.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Білоусова Наталія Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, визнання права та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Косіцина В.В.