Справа № 307/4437/25 Провадження № 3/307/1654/25
14 листопада 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На адресу Тячівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 51 КУпАП України.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №767717 від 26 жовтня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 25 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. в с. Теребля, по вул. Травнева, будинок 4А, Тячівського району, Закарпатської області, таємно викрав з двору гр. ОСОБА_2 два мішки горіхів на загальну суму 800 грн., за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.51 КУпАП.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Одним із елементів складу адміністративного правопорушення є його об'єктивна сторона дія чи бездіяльність, наслідки в даному випадку у вигляді шкоди, що відповідає вартості викраденого майна, та причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю та наслідками, що настали.
У даному випадку для розрахунку вартості викраденого майна за ст. 51 КУпАП використовують податкову соціальну пільгу аби встановити межу кваліфікації дрібної крадіжки.
Так Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір якого визначається на підставі положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України для відповідного року, що в 2025 році становить 3028 гривень.
Також з об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю.
Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст.51 КУпАП та ст.185 КК України.
Так Верховний Суд в Постанові від 15 листопада 2023 року справа №336/10493/13-к провадження № 51- 3243 км 19 зазначив, що: «З об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом, тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язкового її ознакою є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також - причинний зв'язок між цією шкодою і таємним викраденням. Відповідно до усталеної судової практики, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Для встановлення розміру шкоди, завданої злочинними діями, передбаченими ст.185 КК, обов'язковим є встановлення вартості не будь-якого майна, аналогічного предмету злочину, а конкретної речі, яка була предметом злочину. Вартість викраденого майна є вирішальною для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП). Суд не погодився з твердженням сторони обвинувачення, що сума завданих збитків потерпілій становить 3700 грн, оскільки органом досудового розслідування будь-яких підтверджуючих доказів вартості викраденого майна не було надано, а жоден з досліджених в судовому засіданні доказів не підтверджує розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди, і будь-які інші докази, якими визначається вартість викраденої коляски, матеріали кримінального провадження не містять».
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №767717 від 26 липня 2025 року працівником поліції, який склав цей протокол, визначено вартість викраденого майна 800 грн.
Натомість, як довідки про вартість викраденого майна з магазину чи експертного висновку матеріали справи не містять та є не зрозумілим яким чином було встановлено вартість викраденого. Тобто є не зрозуміло яким чином обчислено вартість двох мішків горіхів, оскільки для цього потрібні або спеціальні знання, або проведені самостійно розрахунки, підтверджені документально.
Внаслідок цього, справа не може бути розглянута у відповідності з діючим законодавством, а тому матеріали повинні бути повернуті органу, який їх склав для належного оформлення та приведення протоколу про адміністративне правопорушення у відповідність зі ст. 256 КУпАП.
Приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, суд враховує п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно якої, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Враховуючи наведене, вважаю, що матеріали справи слід повернути для належного оформлення.
Керуючись ст. 276, 278, 283, 284 КУпАП, суд,
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути в Тячівський РВП ГУНП в Закарпатській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.Д.Стецюк