Справа № 301/2520/25
2/301/1332/25
"17" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., з участю сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 15 липня 2017 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Білківської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №19. Шлюб сторін розірвано рішенням Іршавського районного суду від 08.09.2025 року по цивільній справі №301/2020/25.
Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після припинення відносин між сторонами діти проживають разом з позивачкою.
Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дітей, позивачка утримує дітей самостійно.
Дітям в усякому разі повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум.
Між сторонами 07.08.2025 року було укладено Договір про участь у вихованні та сплату аліментів на дитину (далі - Договір). Згідно умов Договору за домовленістю батьків встановлено такі умови щодо утримання дітей:
1. Місце проживання синів визначається за місцем фактичного проживання матері.
2. Батько бере на себе зобов'язання щомісячно (до 10 числа кожного місяця) сплачувати 3000 грн. на утримання ОСОБА_4 та 3000 грн. на утримання ОСОБА_5 та брати участь у додаткових витратах до набуття синами повноліття. Батьками узгоджено, що батько щороку до досягнення кожним з синів повноліття 1 серпня та 1 листопада сплачує по 2000 грн. для кожного з синів.
Однак, відповідач відмовляється нотаріально посвідчувати укладений договір на утримання дітей з невідомих для позивачки причин, умови підписаного в простій письмовій формі договору не виконує.
Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, тому відповідач може сплачувати аліменти на утримання дітей.
ОСОБА_1 просила зобов'язати ОСОБА_2 до сплати аліментів на її користь на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, та 01 серпня та 01 листопада по 2000 грн. для кожного з синів, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Іршавського районного суду від 30.09.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав заперечення на позовну заяву, в якому заперечує проти тверджень позивачки про те, що він відмовляється брати участь у вихованні та утриманні дітей, яких він дуже любить. Відповідач заперечує про наявність угоди між сторонами щодо виховання та утримання дітей, оскільки в п.10 Договору вказано, що його дія розпочинається після його нотаріального посвідчення, що сторонами зроблено не було, тому договір не має юридичної сили.
Відповідач був безробітним до 13.10.2025 року. Розуміючи відповідальність за розвиток дітей, він активно долучається до процесу їх виховання, що може підтвердити позивачка. Він також працевлаштувався для спроможності допомагати в утриманні дітей. Тому є необхідність в забезпеченні дітей окремим рахунком, на який він зможе особисто надсилати кошти для дітей, також він буде за власним бажанням оплачувати потреби дітей, в яких він буде бачити необхідність.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили зобов'язати відповідача до сплати аліментів на утримання синів у розмірі по 3000 грн. щомісяця на кожну дитину, а також щороку 01 серпня та 1 листопада по 2000 грн. на кожну дитину, як додаткові витрати для дітей перед початком навчального року та зимового періоду, як сторонами було погоджено у Договорі від 07.08.2025 року, умови якого були запропоновані самим відповідачем.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що під час підписання договору від 07.08.2025 року він був безробітним та не мав ніяких доходів, а сам Договір підписав ще перед розірванням шлюбу, не бажаючи загострювати відносини з дружиною та сподіваючись, що, примирившись з жінкою, договір не треба буде виконувати. На даний час шлюб між сторонами розірвано, діти проживають разом з позивачкою, з 13.10.2025 року він працевлаштований та має офіційний дохід, тому не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину щомісяця. Всі інші додаткові витрати на утримання дітей буде надавати по мірі необхідності, на власний розсуд.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та зеперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним iз способiв такого утримання дитини є сплата алiментiв тим з батьків, хто проживає окремо вiд дитини, на користь того з батькiв, хто проживає разом з дитиною.
Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 28.01.2020 року (а.с.7) та серії НОМЕР_2 від 23.06.2022 року (а.с.6).
Сторони проживають окремо. Рішенням Іршавського районного суду по справі №301/2020/25 від 08.09.2025 року шлюб сторін розірвано (а.с.5,22-23).
Діти проживають з позивачкою. Дану обставину у судовому засіданні підтвердив відповідач.
Позивачка стверджує, що відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дітей.
Згідно з ст. 180, 181 ч.3 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Позивачка відповідно до ч.1 ст.184 СК України просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що діти проживають з матір'ю, тому обов'язок по їхньому утриманню лежить переважно на позивачці. Маючи на своєму утриманні двох малолітніх дітей, позивачка поза будь-яким обґрунтованим сумнівом несе основний тягар як матеріального утримання дітей, так і їх виховання, розвитку, догляду, лікування тощо, несе основну відповідальність за дітей та організацію їхнього життя. З часом відносний розмір матеріальної участі того з батьків, з якого присуджені аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, лише зменшується та, як правило, перестає відповідати умовам реальної, ефективної участі платника аліментів відповідно до належної з нього дійсної частки у забезпеченні потреб дитини.
Позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання двох дітей у розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, а також щороку 01 серпня та 01 листопада по 2000 грн. на кожну дитину, оскільки він інших осіб на утриманні не має, є працездатним, його стан здоров'я дозволяє працювати.
При цьому, позивачка не надала доказів, що підтверджують розмір доходів відповідача та його матеріальне становище.
Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що з 13.10.2025 року він працевлаштований та має офіційний дохід, тому з урахуванням розміру його доходу не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину щомісяця.
На підтвердження працевлаштування та отримуваного доходу відповідач надав суду копію наказу НПП «Зачарований Край» №58/к/тр від 10.10.2025 року, згідно якого ОСОБА_2 прийнято на посаду провідного економіста НПП «Зачарований Край» з 13 жовтня 2025 року за основним місцем роботи з посадовим окладом 5815 гривень та випробувальним терміном три місяці (а.с.53).
Наказом НПП «Зачарований Край» №135 від 13.10.2025 року «Про встановлення надбавки до посадового окладу працівникам установи», ОСОБА_2 встановлено надбавку за складність та напруженість у роботі у 80% відсотковому значенні до посадового окладу згідно штатного розпису (а.с.54).
Суд враховує положення ст.141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дитини, щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ст.182 ч.2 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (дітей віком до 6 років з 01.01.2025 року становить - 2563 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.) і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2025 року становить 8000 грн.
Враховуючи наведене, конкретні обставини справи, докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково та визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 22.09.2025 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 01 серпня та 01 листопада по 2000 грн. для кожного з дітей, до досягнення дітьми повноліття, то суд приходить до таких висновків.
Позивачка суду пояснила, що просить стягнути з відповідача по 2000 грн. 01 серпня та 01 листопада щороку на кожну дитину як додаткові витрати на утримання дітей перед початком навчального року та зимового періоду.
Відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої ст.185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
Однак, позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження існування особливих обставин, які зумовлюють додаткові витрати на дітей. Також не надано доказів, що такі витрати фактично понесені або є передбачуваними.
Позовна заява не містить викладення жодних обставин на обґрунтування позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, крім посилання на умови п.2.2 Договору про участь у вихованні та сплату аліментів на дитинувід 07.08.2025 року, який згідно п.10 Договору на набрав законної сили.
Враховуючи наведене, суд вважає відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, суд вважає відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути такий з відповідача в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. 13, 263-264, 279 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 22 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.
Головуюча: М. О. Пітерських