Справа №521/11549/23
Провадження № 1-кп/521/707/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022164470000655 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Баланівка Бершадського району Вінницької області, із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді директора ТОВ «Таурус-С», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_11
ОСОБА_4 18 грудня 2022 року, приблизно о 12 годині 45 хвилин, перебуваючи між третім та четвертим під'їздом, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. № 53А, допомагав припарковати автомобіль марки «Mersedes», яким керувала його дружина - ОСОБА_12 .
У той же час та у тому ж місці, потерпілий ОСОБА_10 , керуючи автомобілем марки «Skoda» моделі «Rapid», під'їжджав до першого під'їзду вищезазначеного будинку, де останній мешкає, проте ОСОБА_4 , перегородивши собою дорогу для проїзду транспортного засобу, почав висловлюватись на адресу ОСОБА_10 нецензурною лайкою та через декілька хвилин відійшов на узбіччя дороги, звільнивши проїзд для транспорту.
Після цього, ОСОБА_10 , припаркувавшись біля першого під'їзду вказаного будинку, вийшов зі свого автомобілю, та в цей час до нього підійшов ОСОБА_4 , який, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим, переслідуючи мету завдання шкоди здоров'ю останнього, завдав один удар правою ногою в область грудної клітини з лівої сторони та один удар лівою рукою, стиснутою кистю в кулак в обличчя, а саме в область правого ока потерпілого ОСОБА_10 , тим самим спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, гематоми верхньої та нижньої повіки правого ока, травматичної ерозії рогівки правого ока, субкон'юнктивального крововиливу правого ока, які не були небезпечними для життя, самі по собі викликають розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день), і за цим критерієм згідно з п.п. 2.3.3 і 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вину не визнає та розповів суду, що проживав з дружиною та дітьми за адресою: АДРЕСА_3 . 18 грудня 2022 року заїхав у двір та почав паркувати свій автомобіль, в цей час його дружина з донькою виїжджали з двору занім ходом, та в цей момент в двір заїхав сусід, як потім з'ясувалось це був ОСОБА_10 , і почав сигналити та висловлюватись нецензурною лайкою в бік його дружини. Дружина проїхала 20 метрів вперед, для того, щоб ОСОБА_10 об'їхав її. Почувши лайку ОСОБА_10 , вирішив підійти і спитати що трапилось, на що дружина відповіла, що ОСОБА_10 заблокував виїзд та агресивно і нецензурно висловлювався в її бік. Оцінивши обстановку, вийшов на проїжджу частину двору перед машиною ОСОБА_10 та показав, що є місце для проїзду, і авто дружини йому не заважає. ОСОБА_10 висловився агресивно в його бік і об'їхав авто дружини та в цей час зачепивши його лівим крилом та дзеркалом автомобіля. Коли ОСОБА_10 припаркував своє авто, він підійшов до нього, щоби з'ясувати що відбувається та сказати, що неможна так грубо розмовляти з жінками. ОСОБА_10 тримав у руках якийсь невідомий металевий предмет, можливо ключі від авто, потерпілий замахнувся, на що він простягнув руку вперед, з метою заблокувати удар. Зазначив, що не наносив ударів потерпілому, та взагалі не торкався його. Цивільний позов не визнає в повному обсязі.
Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , суд вважає, що факт скоєння правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України підтверджується наступними доказами, які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Потерпілий ОСОБА_10 показав, що проживає разом з жінкою ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 . Зранку 18.12.2022 року поїхав купити ялинку на новий рік. Біля 13 годині 00 хвилин на своєму автомобілі «Skoda» заїхав у двір за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 53а, та проїхавши приблизно метрів 100-150, а саме між третьою та четвертою парадною, на проїзній частині стояв автомобіль «Mersedes», за кермом якого сиділа жінка, та на пасажирському сидінні сиділа дівчина. Коли під'їхав ближче, то зазначений автомобіль почав рухатися назад, а потім уперед. З метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди він подав звуковий сигнал. Поряд із цим автомобілем стояв чоловік, як потім дізнався, це був ОСОБА_4 , який, почувши сигнал, звернувся до нього з образливими словами: «Дебіл, чого ти бібікаєш?». Такі висловлювання обурили потерпілого, у зв'язку з чим він зробив йому зауваження. ОСОБА_4 встав перед машиною, на прохання відійти з проїжджої частини та дати проїхати, обвинувачений встав з боку машини, і коли потерпілий почав потрохи рух, в цей момент обвинувачений вдарив по дзеркалу його автомобілю. Після цього потерпілий вийшов із машини, поцікавився у ОСОБА_4 , що той робить, а згодом сів у власний автомобіль та поїхав до своєї парадної, де припаркувався. Коли він вийшов з автомобіля, до нього підійшов обвинувачений та заявив, що він нібито образив його дружину, хоча він до дружини обвинуваченого не звертався і не ображав. Після цього ОСОБА_4 несподівано наніс йому удар ногою в лівий бік тулуба в ділянці селезінки, а потім лівою рукою вдарив в око. Від ударів він не впав, однак відчув запаморочення. Потім дістав телефон, аби викликати поліцію, обвинувачений вибив його з рук, у результаті чого телефон розбився. У цей момент сусід ОСОБА_14 , підійшов і відтягнув ОСОБА_4 . Після цього піднявся додому, де дружина, побачивши його стан, сказала піти знайти ОСОБА_4 . Він знову вийшов у двір і дізнався від ОСОБА_14 , що ОСОБА_4 пішов. Побачивши, що автомобіль «Mercedes» припаркований біля 6 парадної, вирішив підійшов до нього, в якому сиділа дружина обвинуваченого і ще одна дівчина, аби запитати, де знаходиться ОСОБА_4 . У цей момент вийшла дружина, і підійшла до автомобіля «Mercedes», з метою поцікавитись у дружини ОСОБА_4 , чому її чоловік завдав тілесних ушкоджень. Остання відповіла, що «на камері буде видно, хто винен». Потім дружина викликала поліцію. На місце також прибула швидка медична допомога, яка доставила його до лікарні, разом з ним поїхала донька, тоді як дружина залишилася на місці події. Працівники поліції піднялись до квартири в якій проживав ОСОБА_4 , однак дверей їм ніхто не відчинив. Сусіди підтвердили, що ОСОБА_4 проживає у зазначеній квартирі. У лікарні у потерпілого поліцейські відібрали пояснення. Після інциденту обвинувачений вибачення не просив.
Свідок ОСОБА_15 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність та приведеним до присяги, пояснив суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Особисто знайомий з обвинуваченим та потерпілого знає як сусіда. В понеділок 18.12.2022 року о 13 годині він знаходився біля 5-ї парадної свого будинку. Зазвичай мешканці дома пакують свої автомобілі у дворі. ОСОБА_16 на своєму автомобілі здійснювала рух заднім ходом, щоб виїхати. У цей момент на власному автомобілі заїхав у двір потерпілий, і встав позаду автомобіля на відстані метрів 20, тим самим заблокував рух дружині ОСОБА_4 , та почав висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Дружина обвинуваченого продовжила рух, та примкнула справа для того, щоб потерпілий проїхав. В цей момент ОСОБА_4 показав рукою ОСОБА_10 , що можна проїхати. Коли потерпілий почав рух, то в цей момент зачепив обвинуваченого бампером. Далі потерпілий під'їхав до першого під'їзду, та ОСОБА_4 пішов до потерпілого. Коли обвинувачений підійшов, потерпілий одразу дістав із кишені предмет, який був гострим і блищав, свідку здалося, що це був ніж. Потерпілий намагався вдарити ним ОСОБА_4 , однак останній відштовхнув його та простягнув руку в область верхньої частини тулуба з метою захисту. Після цього до місця конфлікту підійшов ще один сусід, ОСОБА_17 , який закликав сторони припинити сварку. У результаті потерпілий пішов до себе. Через деякий час вийшов ОСОБА_10 разом із дружиною, підійшли до автомобіля Юлії, і почали сваритися десь 15 хвилин. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 ударів потерпілому не наносив, лише відштовхнув його, захищаючись.
Свідок ОСОБА_18 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність та приведеним до присяги, пояснив суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначив, що по зазначеному адресу проживає недавно, знайомий з ОСОБА_4 , оскільки проживає в одній парадній. ОСОБА_10 бачив декілька разів. 18 грудня 2022 року, близько 12 години дня, він перебував у власному автомобілі біля будинку за місцем свого проживання. Із п'ятої парадної він побачив, як вийшла ОСОБА_12 дружина ОСОБА_4 разом із донькою, та сіли в свій автомобіля, марки «Mercedes», після чого почали виїжджати з двору. У цей час під'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_10 , який створив перешкоду руху, під'їхавши впритул, та із салону свого автомобіля висловлювався на підвищених тонах. Після чого дружина ОСОБА_4 проїхала вперед, до четвертої парадної, прижалась і звільнила дорогу, щоб ОСОБА_10 міг проїхати до першої парадно. Проїжджаючи автомобіль ОСОБА_19 , потерпілий продовжував лаятись, і в цей момент ОСОБА_20 показав, що є місце проїхати, потерпілий натиснув різко клаксон, проїхав, і зачепив обвинуваченого. Припаркувавшись біля першої парадної, ОСОБА_10 ще висловився у бік ОСОБА_21 нецензурною лайкою. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_10 , з метою зробити йому зауваження щодо неналежної поведінки, на що потерпілий почав щось доставати, та обвинувачений рукою відбив рух руки ОСОБА_10 , щоб захиститися. Потім підійшов сусід ОСОБА_17 , і зробив їм зауваження, після чого потерпілий пішов до дому, а через хвилин 5 вийшов разом з дружиною. Свідок звернув увагу суду, що після конфлікту у потерпілого не була порушена хода та слідів побиття на ньому не було.
Свідок ОСОБА_13 , яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність та приведеною до присяги, пояснила суду, що проживає за адресою АДРЕСА_3 , з чоловіком ОСОБА_10 . Обвинуваченого ОСОБА_4 бачила декілька разів, знає його як сусіда. 18 грудня 2022 року її чоловік ОСОБА_10 поїхав за ялинкою, а вона залишалася вдома. Через певний час вона почула стук у двері, відкрив вхідні двері побачила свого чоловіка із видимими змінами на обличчі, а саме шишка з правої сторони бордового кольору. На її запитання, що сталося, чоловік повідомив, що його побили у дворі. Свідок зазначила, що на той момент була вдягнена у піжаму, однак швидко взула чоботи, накинула куртку та разом із чоловіком побігла у двір. Вийшовши надвір, одразу викликала поліцію, яка, поцікавилася, чи потрібна швидка допомога, на що погодилась. Після чого попрямувала до п'ятої парадної, де її чоловік підійшов до автомобіля марки «Mercedes», за кермом якого перебувала жінка, поруч з нею знаходилася дівчина. Вона зрозуміла, що ця жінка може бути причетною до події. У цієї жінки запитала, чому її чоловік вчинив побиття, адже дорогою її чоловік повідомив, що саме чоловік цієї жінки його побив. У відповідь жінка зазначила, що потерпілий сам винен у цій ситуації. Після цього жінка намагалася виїхати з двору, проте свідок стала перед автомобілем і не дозволила цього зробити. Жінка вийшла з машини та пішла. Згодом прибула поліція, якій вони повідомили про подію. Сусіди вказали, де проживає громадянин ОСОБА_4 , після чого працівники поліції піднялися до його квартири. Потім прибула швидка допомога, чоловіка посадили до карети швидкої, перед цим вона зателефонувала доньці, та розповіла про ситуацію, яка відбулась з ОСОБА_10 , донька одразу приїхала до них дому, і в лікарню на кареті швидкої допомоги потерпілий поїхав з донькою, а вона залишилась у дворі для з'ясування обставин із поліцією. Згодом працівники поліції вирушили до лікарні для отримання показань від потерпілого. Свідок зазначила, що потерпілого не госпіталізували, оскільки не було місць у лікарні, а на наступний день, після подій, її чоловік втратив свідомість.
Окрім цього винність обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі дій, які викладені у мотивувальній частині вироку повністю доведена і підтверджується наступними доказами - документами:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 29.12.2022 за №12022164470000655 зареєстровано кримінальне провадження з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наступного змісту: 29.12.2022 до ЧЧ відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла ухвала від 26.12.2022 слідчого суду Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_22 № 521/19064/22, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_10 , про те, що в діях невстановленої особи є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (ЖЄО 26323);
- довідкою з КНП «МКЛ №1» ОМР № 24458 від 18.12.2022 року, відповідно до якої, ОСОБА_10 звертався до відділення екстреної допомоги 18.12.2022 р. з 13 час 20 хв по 14 час 20 хв. Діагноз ЗЧМТ. Струс головного мозку. Гематома правої орбітальної ділянки.
- довідкою з КНП «МКЛ №1» ОМР № 24553 від 19.12.2022 року, відповідно до якої, ОСОБА_10 звертався до відділення екстреної допомоги 19.12.2022 року з 11 час 20 хв по 11 час 45 хв. Діагноз гематома правої орбіти. Забої м/т голови. Струс головного мозку. Забій ГК зліва.
- випискою з КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №16» ОМР № 027/о від 21.12.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_10 мав діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку середньої важкості, забій грудної клітини зліва, крововилив правого ока. Короткий анамнез, діагностичні дослідженні, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направлені, при виписці: 18.12.2022 року приблизно 12:30 г. біля дому був побитий. Бригадою ШМД був доставлений в КНП №1, де оглянутий нейрохірургом, окулістом. Виконано Rg кісток черепа та грудної клітини; КТ головного мозку. Не госпіталізований в зв'язку з відсутністю місць. 21.12.2022 консультований невропатологом та хірургом поліклініки, призначено лікування.
-випискою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №16» ОМР №17, відповідно до якої ОСОБА_10 лікувався в ДСП 28.12.2022-07.01.2023. Діагноз закрита черепно-мозкова травма (18.12.2022) Струс головного мозку. Вегетативний синдром. Дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст., на фоні церебрального атеросклерозу, декомпенсація. Стійкий вестибулярний, цефалгічний синдроми. Арахноїдальна кіста лівої скроневої обасті. Шийний остеохондроз Діскопатія С2-С7. Спонділоартроз С3-С7. М?язово - тонічний синдром з кривошиєю, спондилогенна цервікалгія. ІХС. Дифузний кардіослероз. А-В блокада ПНПГ. Шлуночкова ексросістолія. Артеріальна гіпертензія. 2ст. 2ст ризик 3. ОИ - розвинута катаракта. Варикозна хороба ніг 2 ст. Об'єктивно: стан середнього ступеню важкості. Шкірні покриви та видимі слізові бліді. Переферичні лімфатичні вузли у межах норми. Щитоподібна залоза не пальпується. В області правого ока гематома. На питання відповідає повільно. Емоційно стабільний. Аускультативно: Над легенями дихання жорстве. Хрипів немає. Тони серця ясні, рітмичні. АТ 150/90, ЧСС78, SpO2:98. Живіт при пальпації безболісний. Фізіологічні відправлення в межах норми. С-м Пастернацького негативний з обох сторін. Сечовипускання нормальне. Переферичних отіків немає. Асиметрія носогубних складок. В позі Ромберга не стоїть. Пальце-носову пробу не виконує. Патологічних рефлексів немає.
- Консультаційним висновком спеціаліста Медкарта № 1782/22 від 01.11.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_10 було встановлено наступний висновок спеціаліста (встановлений діагноз): OD - Незріла катаракта. Гіперметропія слабкого ступеню. ВМД, суха форма. Пресбіолія. OS - Незріла катаракта. Гіперметропія слабкого ступеню. ВМД, суха форма. Новоутворення нижньої повіки. Пресбіопія.
- Консультаційним висновком спеціаліста Медкарта № 1782/22 від 26.12.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_10 було встановлено наступний висновок спеціаліста (встановлений діагноз): Гематома верхньої та нижньої повіки правого ока. Травматична ерозія рогівки правого ока. Субкон?юнктивальний крововилив правого ока. Незріла катаракта обох очей. ВМД, суха форма обох очей.
- Медичним висновком ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова Національної академії медичних наук України», відповідно до якого, ОСОБА_10 знаходився на консультації в поліклініці інституту з діагнозом: OU - гіперметропія слабкого ступеня. OD - контузія очного яблука (18.12.2022 р.) Вікова макулярна дегенерація. Первинна відкритокутова глаукома. Часткова артофія зорового нерву.
- протоколом огляду відео від 03.02.2023 року, відповідно до якого об'єктом огляду є: відеозаписи із камери відеоспостереження, розміщеної ззовні будинку АДРЕСА_3 . Проведеним оглядом встановлено: Відеофайл - 1_04_Н_ 122022124507 (тривалість - 4 хвилини 56 секунд). Встановлено, що зйомка здійснюється камерою відеоспостереження, розміщеної ззовні будинку АДРЕСА_3 . В ході перегляду наданого відеофайлу - 1_04_Н_122022124507 (тривалість - 4 хвилини 56 секунд) виявлено, що зйомка здійснюється 18.12.2022 у дворі жилого будинку. В ході досудового розслідування встановлено, що це двір будинку АДРЕСА_3 . На 17 с було виявлено, що 18.12.2022 о 12:45:27 до будинку № 52А під'їхав автомобіль марки «Skoda» моделі «Rapid» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . На 1 хв 32 с було виявлено, що 18.12.2022 о 12:46:41 водій автомобіля сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , намагається припаркувати вказаний автомобіль у дворі жилого будинку № 53-А по вул. Маршала Малиновського в м. Одесі. На 2 хв 40 с було виявлено, що 18.12 2022 о 12:47:49 по двору жилого будинку №53-А по вул. Маршала Малиновського в м. Одесі пересувається чоловік, одягнений у темну куртку з капюшоном та темні штани, який рухається в напрямку автомобіля сірого кольору д.н.з. НОМЕР_3 (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). На 02 хв 48 с виявлено, що 18.12.2022 о 12:47:57 чоловік, одягнений у темну куртку з капюшоном та темні штани (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підходить до автомобіля сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , з якого вийшов чоловік (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та наносить удар ногою в область тулуба. На 02 хв 52 с виявлено, що 18.12.2022 о 12:48:00, чоловік, одягнений у темну куртку з капюшоном та темні штани наносить удар рукою по водію автомобіля сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , з якого вийшов чоловік (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ). У цей момент з парадної вийшов невідомий чоловік, одягнений у темні штани, темну куртку та шапку, який став свідком даного конфлікту (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ). На 03 хв 04 с виявлено, що 18.12.2022 о 12:48:13 невідомий чоловік, одягнений у темні штани, темну куртку та шапку (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) підійшов до чоловіків, між якими стався конфлікт аби заспокоїти їх. На 03 хв. 20 с встановлено, що 18.12.2022 о 12:48:29 конфлікт припинено та всі троє чоловіків розходяться у невідомому напрямку. З 03 хв. 25 с по 03 хв. 52 с інформація, яка б мала значення для кримінального провадження, не виявлено. Під час огляду предмету виконані - фото зі стоп-кадрами оглянутого відеозапису. Запис на оптичному диску долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2023 року, відповідно до якого дізнавач СД відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_23 , розглянувши матеріали кримінального провадження №12022164470000655 від 29.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у дворі буд. АДРЕСА_3 , за участю потерпілого ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за участю статиста - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у присутності понятих: ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Слідчим експериментом встановлено: слідчий експеримент розпочався 23.05.2023 о 15 год. 25 хв. у дворі буд. АДРЕСА_3 . Під час слідчого експерименту були присутні учасники: потерпілий - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , понятий - ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 2-й понятий - ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , статист - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відеозйомку здійснював старший ДОП відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_27 на відеокамеру Panasonic HC - V260. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_10 пояснив, що 18.12.2022 року на своєму авто заїхав до двору за адресою: АДРЕСА_3 . На проїжджій частині стояв мешканець вказаного будинку ОСОБА_4 , який керував рух своєї дружини (між третьою та четвертою парадними). Потерпілий припаркував свій автомобіль марки «Skoda» моделі «Rapid», та коли виходив із вказаного авто, до нього підійшов гр. ОСОБА_4 та наніс удар правою ногою в область тулуба, а також лівою рукою, в якій, як йому здавалось, був якийсь предмет, наніс удар в праве око, після цього ОСОБА_4 , як пояснив потерпілий ОСОБА_10 , вдарив його по руці, в якій тримав свій мобільний телефон, який в наслідок цього впав та розбився. Вказані потерпілим наслідки ударів були чітко відтворені за участю статиста. ОСОБА_10 розповідав, що у цій момент до них підійшов сусід ОСОБА_17 , який намагався зупинити ОСОБА_4 ОСОБА_10 , відчуваючи помутніння в голові, піднявся додому та попросив дружину викликати швидку допомогу та поліцію. О 15 год. 34 хв. відеозйомку було зупинено. Запис на оптичному диску долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.
- даними висновку експерта № 83 від 17.02.2023 року, відповідно до якого у гр-на ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, гематома верхньої та нижньої повіки правого ока, травматична ерозія рогівки правого ока, субкон?юнктивальний крововилив правого ока. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились. Враховуючи морфологічні особливості ушкоджень (синець - блідо-жовтого кольору з коричневим відтінком), беручи до уваги данні медичної документації, слід вважати, що вони виникли приблизно в межах понад три тижні до початку проведення обстеження тобто могли бути спричинені 18.12.2022 р.
Всі вищевказані ушкодження не були небезпечними для життя, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, а викликали розлад здоров?я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3 і 4.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р.), відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При судово-медичному огляді гр-на ОСОБА_10 будь-яких видимих ушкоджень (синець, садно) в ділянці передньої черевної стінки та грудної клітки не виявлено. Зазначений в медичних довідках КНП «МКЛ № 1» ОМР від 19.12.2022 р. та КНП «ЦПМСД № 16» ОМР від 21.12.2022 р. на ім?я ОСОБА_10 діагноз: «Забій грудної клітки зліва», згідно п. 4.6 "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., не може бути прийнятий до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та не підлягає судово-медичній оцінці, передбаченої п. 4.9 "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., тому що не підтверджений об?єктивними клінічними даними, в наданій медичній довідці не зазначено яке-саме ушкодження виявлено при огляді - синець, садно. Тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_10 виникли від не менш ніж одноразової травмуючої дії (в ділянку правого ока).
В розпорядженні експерта відсутні об'єктивні судово-медичні дані щодо можливості виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_10 в умовах падіння з положення стоячи на площині. В розпорядженні експерта відсутні об'єктивні судово-медичні дані щодо можливості втрати свідомості гр. ОСОБА_10 при отриманні тілесних ушкоджень.
- даними висновку експерта № 111 від 14.08.2025 року, відповідно до якого на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_10 , 1963 р.н., даних матеріалів справи, наданої медичної документації на його ім?я, відповідно до поставлених питань судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків: Згідно даних наявної документації у гр-на ОСОБА_10 малися наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, синець (гематома) верхньої та нижньої повік правого ока, травматична ерозія рогівки правого ока, субкон?юнктивальний крововилив правого ока. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предметів (предметів), судити про індивідуальні особливості якого (яких), на підставі наявних даних, не представляється можливим, однак, не виключено, що даним предметом могла бути рука (стиснута в кулак кисть). Дані ушкодження утворилися незадовго до звернення гр-на ОСОБА_10 у спеціалізований лікувальний заклад (КНП «Міська клінічна лікарня № 1» ОМР), і таким чином, могли бути заподіяні 18.12.2022 р.
Заподіяна ОСОБА_10 закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку не могла спровокувати появу мішковидної аневризми передньої мозкової-передньої сполучної артерії (оскільки струс головного мозку не супроводжується органічними ураженнями головного мозку та ушкодженнями кісток черепа).
Тобто, поява мішковидної аневризми передньої мозкової-передньої сполучної артерії може бути наслідком захворювань (гіпертонічна хвороба, дисциркуляторна енцефалопатія, недостатність мозкового кровообігу - станом на 10.11.2022 р.) на які страждав потерпілий до подій 18.12.2022 р.
Описані ушкодження складають єдиний нерозривний комплекс закритої черепно-мозкової травми та відповідно до цього оцінюються у сукупності.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, комісія експертів дійшла висновку, що тілесні ушкодження, які малися у гр-на ОСОБА_10 , не були небезпечними для життя та за своїм звичайним клінічним перебігом викликають розлад здоров'я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3 і 4.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р.), відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Зазначений у медичній довідці № 24553 від 19.12.2022 р. з КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР діагноз: «Забій ГК зліва» не обґрунтований об?єктивними клінічними даними: в ділянці грудної клітки не відзначено наявності будь-яких видимих тілесних ушкоджень (синців, саден, ран), тому даний діагноз, згідно п.4.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р.), не може бути прийнятий до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у гр-на ОСОБА_10 і не підлягає судово-медичній оцінці, яка передбачена п.4.9 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р.).
Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що показання потерпілого є послідовними, логічними, узгоджуються з показаннями інших свідків та письмовими доказами.
Також у суду відсутні підстави вважати неправдивими показання свідка ОСОБА_13 , що надані в судовому засіданні під присягою.
Проаналізувавши покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_18 суд вважає ці покази частково достовірними. Не викликає сумніву події повідомлені свідками, які стосуються загальних обставин конфлікту, що стався 18.12.2022 року об 12:45, між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та наслідки які стали відомі свідкам. Натомість деякі обставини не можуть бути прийняті судом як достовірні оскільки повністю не співвідносяться з фактичними даними які встановлені в судовому засіданні. Не в даючись в підстави надання таких показів, суд повинен приймати до уваги чистоту джерела будь-якого доказу. Щодо показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , суд не вважає що вказані свідки надавали суду недостовірні покази, оскільки підтвердили, що бачили, як ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_10 , і розуміли причину для чого обвинувачений це зробив, а саме, щоб заступитися за свою дружину, яку словесно образив потерпілий. Свідки розповіли суду, що бачили, як потеплілий щось тримав в руці, а обвинувачений простягнув руку в його бік, щоб захиститися. Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що ОСОБА_4 відштовхнув потерпілого від себе, свідок ОСОБА_18 підтвердив що обвинувачений рукою відбив рух руки ОСОБА_10 , щоб захиститися. Разом з тим, свідки, які не були поруч з обвинуваченим та потерпілим, могли не помітити завдання навмисних ударів ОСОБА_4 ОСОБА_10 . Разом з тим, на думку суду свідки, як спостерігачі можуть бути цілком переконані тільки в тому, що вони отримали відоме чуттєве враження, але ніколи не можуть бути абсолютно впевнені, чи цілком згідно це враження з дійсністю чи ні.
Надаючи оцінку показам цих свідків, суд приймає до уваги, що вони підтвердили факт відштовхування обвинуваченим потерпілого та факт відбиття руки ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , тобто застосування фізичної обвинуваченим мало місце.
Від допиту свідка ОСОБА_14 прокурор відмовилася, оскільки ніхто не заперечував, що свідок ОСОБА_14 фактично не бачив конфлікту, а підійшов вже пізніше.
Аналіз та оцінка вищенаведених доказів у їх сукупності підтверджують той факт, що умисел обвинуваченого ОСОБА_4 був спрямований на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, з яким він до цього часу хоча і близько знайомий не був, знав його як сусіда будинку, однак на ґрунті раптово виниклого конфлікту у дворі будинку, виникли і неприязні відносини, які і послужили мотивом до вчинення таких дій. Ціллю обвинуваченого було з'ясування відносин з потерпілим, що у даному випадку супроводжувалося заподіянням легких тілесних ушкоджень, також на це чітко вказують і обставини вчинення ОСОБА_4 кримінально караного діяння, а також послідовність дій, як його так і потерпілого.
Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 надані в судовому засіданні про те, що потерпілого він не бив, а захищаюсь від нього, витягнув вперед руку, суд ставиться критично та розцінює, виключно, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім цього вказані показання спростовуються комплексом чітких, зрозумілих, логічних, послідовних, переконливих, узгоджених між собою доказів.
Сам обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує, що 18 грудня 2022 року близько 12:45 год., перебував у дворі будинку буд. АДРЕСА_3 , він бачив, як ОСОБА_10 на своєму автомобілі заїхав у двір та нецензурно висловився у бік його дружини, ОСОБА_12 , яка керувала автомобілем марки «Mersedes». Почувши це, він підійшов до ОСОБА_10 , який вже вийшов зі свого автомобілю, для того щоб пояснити, що з жінками так розмовляти неможна.
У судовому засіданні було оглянуто відео, відповідно до якого об'єктом огляду є: відеозаписи із камери відеоспостереження, розміщеної ззовні будинку АДРЕСА_3 . В ході огляду було встановлено відеофайл - 1_04_Н_ 122022124507 (тривалість - 4 хвилини 56 секунд). Встановлено, що зйомка здійснюється камерою відеоспостереження, розміщеної ззовні будинку АДРЕСА_3 . В ході перегляду наданого відеофайлу - 1_04_Н_122022124507 (тривалість - 4 хвилини 56 секунд) виявлено, що зйомка здійснюється 18.12.2022 у дворі жилого будинку АДРЕСА_3 . На 17 с було виявлено, що 18.12.2022 о 12:45:27 до будинку № 52А під'їхав автомобіль марки «Skoda» моделі «Rapid» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . На 1 хв 32 с було виявлено, що 18.12.2022 о 12:46:41 водій автомобіля сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , намагається припаркувати вказаний автомобіль у дворі жилого будинку № 53-А по вул. Маршала Малиновського в м. Одесі. На 2 хв 40 с було виявлено, що 18.12 2022 о 12:47:49 по двору жилого будинку №53-А по вул. Маршала Малиновського в м. Одесі пересувається чоловік, одягнений у темну куртку з капюшоном та темні штани, який рухається в напрямку автомобіля сірого кольору д.н.з. НОМЕР_3 ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). На 02 хв 48 с виявлено, що 18.12.2022 о 12:47:57 чоловік, одягнений у темну куртку з капюшоном та темні штани ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підходить до автомобіля сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , з якого вийшов чоловік ( ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та наносить удар ногою в область тулуба. На 02 хв 52 с виявлено, що 18.12.2022 о 12:48:00, чоловік, одягнений у темну куртку з капюшоном та темні штани наносить удар рукою по водію автомобіля сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , з якого вийшов чоловік ( ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ). У цей момент з парадної вийшов невідомий чоловік, одягнений у темні штани, темну куртку та шапку, який став свідком даного конфлікту ( ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ). На 03 хв 04 с виявлено, що 18.12.2022 о 12:48:13 невідомий чоловік, одягнений у темні штани, темну куртку та шапку підійшов до чоловіків, між якими стався конфлікт аби заспокоїти їх. На 03 хв. 20 с встановлено, що 18.12.2022 о 12:48:29 конфлікт припинено та всі троє чоловіків розходяться у невідомому напрямку. З 03 хв. 25 с по 03 хв. 52 с.
Водночас, надані обвинуваченим пояснення не дають підстав для сумніву у достовірності та правдивості вищенаведених доказів, оскільки зводяться лише до запереченням своєї вини. Покази обвинуваченого, надані в судовому засіданні, повністю спростовуються іншими дослідженими по справі доказами у їхній сукупності. Відтак, суд вважає, що така позиція обвинуваченого обумовлена намаганням уникнути кримінальної відповідальності, що є його природнім бажанням.
Позиція сторони захисту щодо визнання недопустимим та неналежним доказом протоколу проведення слідчого експерименту від 23.03.2023 року, судом оцінюється критично, з огляду на наступне.
Дізнавач СД відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_23 , у дворі буд. №53А по вул. Маршала Малиновського в м. Одесі, за участю потерпілого ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за участю статиста - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у присутності понятих: ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що слідчий експеримент проведено з дотриманням вимог ст.240 КПК України, за участю потерпілого ОСОБА_10 , який показав та розказав обставини події, яка трапилася 18.12.2022 року у дворі будинку АДРЕСА_3 між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 .. Такі ж самі показання потерпілий ОСОБА_10 давав і в судовому засіданні.
Твердження обвинуваченого та адвоката ОСОБА_9 , що поняті, залучені до проведення цієї слідчої дії є «штатними понятими», тобто ці особи задіяні в якості понятих у багатьох інших кримінальних провадженнях, є голослівними та не підтверджені жодними доказами.
Не погоджується суд і з позицією адвоката, що переглянуті в судовому засіданні, відеозаписи із камери відеоспостереження, розміщеної ззовні будинку №53-А по вул. Маршала Малиновського в м. Одесі, також є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вилучено тільки з однієї камери відео спостереження, з інших камер відео не вилучалося, а тому не висвітлює повну та об'єктивну картину подій, які сталися 18.12.2022 року.
Суд наголошує, що докази за кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України є фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин, що мають значення для кримінального провадження. Наданий суду відеозапис, є належним та допустимим доказом, оскільки отриманий на підставі постанови старшого дізнавача від 16.01.2023 року про зняття показань технічних приладів та технічних засобів. Вилучений у встановленому законом порядку доказ, в повному обсязі підтверджує обставини, що мають значення для кримінального провадження. Відеозапис з камери зовнішнього спостереження є достатнім, щоб встановити обставини які мають значення у кримінальному провадженні, а той факт, що слідчим не вилучалися відеозаписи з інших камер відеоспостереження, не робить цей доказ недопустимим.
Суд також звертає увагу, що адвокат не був позбавлений можливості звернутися із адвокатським запитом до керівництва ОСББ та отримати відеозаписи з усіх камер відеоспостереження, якщо б вони підтверджували позицію сторони захисту.
Оцінивши досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, враховуючи логічність, послідовність та узгодженість доказів між собою, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Суд при призначенні покарання враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При цьому, суд виходить із загальних засад призначення покарання, які визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
При дослідженні даних які, характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , раніше не судимий, має малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з батьком - ОСОБА_4 , обвинувачений офіційно працює на посаді директора ТОВ «Таурус-С, на спеціалізованому обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових правопорушень.
В судовому засіданні потерпілим ОСОБА_10 подано цивільний позов про відшкодування збитків, завданих внаслідок скоєння злочину, в якому він просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 22000 двадцять дві тисячі грн., моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 30000 тридцять тисяч) грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000 (двадцяти п'яти тисяч) грн.
Позов обґрунтовано тим що, внаслідок протиправних дій обвинуваченого, які сталися 18.12.2022 року, близько 12 години 15 хвилин, потерпілому була завдана саме така шкода. ОСОБА_4 здійснив удар правою ногою ОСОБА_10 у тулуб та потім лівою рукою , а потім наніс удар в праве око. Після вдарив по руці де був телефон Самсунг А7. Телефон впав та розбився. Внаслідок таких дій ОСОБА_4 , здоров'ю та майну потерпілого завдано матеріальну шкоду. Як зазначає ОСОБА_10 на лікування він витратив - 12000 гривень на ремонт мобільного телефону - 2700 грн, а в подальшому придбанні нового мобільного телефону, оскільки його телефон після ремонту не працював - 8560 грн. Завданим кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_10 також завдано моральної шкоди, розмір якої він визначив у сумі -30000 гривень.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСОБА_4 жодних протиправних дій відносно ОСОБА_10 не вчиняв, будь -яких пошкоджень ані майну потерпілого, ані його здоров'ю, не завдавав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення визначено ст. 1177 ЦК України, ч. 1 якої визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно до положень ст.75 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з норми ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши всі докази, подані потерпілим суд вважає, що вони підтверджують витрати квитанціями на лікування ОСОБА_10 у розмірі 10 308,08 грн..
Суд не приймає до уваги надані квитанції на загальну суму 400 гривень які були сплачені ОСОБА_10 , як благодійні внески на благодійний фонд імені Академіка ОСОБА_28 , оскільки ці внески не є обов'язковими при проходженні лікування.
Як визначено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Щодо витрат, які пов'язані з пошкодженням мобільного телефону ОСОБА_10 , внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 суд вважає, що надані суду докази підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням мобільного телефону ОСОБА_10 і конфлікту, що виник між обвинуваченим та потерпілим. Суд вважає доведеними вимоги про стягнення грошових коштів витрачених на ремонт мобільного телефону в розмірі 2700 грн. Щодо відшкодуванню вартості нового мобільного телефону , який куплений ОСОБА_10 суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки потерпілим не доведено факту що після проведення ремонту мобільний телефон не працював і виникла необхідність у придбанні нового мобільного телефону, який коштує 8560 грн.
Стосовно позовних вимог пред'явлених потерпілим ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків.
При розгляді питання про наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача і понесеною позивачем моральною шкодою, суд керується положеннями ст. 23 ЦК України, відповідно до яких, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав.
У відповідність до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її заподіяла за наявності її вини.
Підстави позову і вина відповідача у заподіянні моральної шкоди злочинними діями встановлена судом.
Відповідно до статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. В даному випадку потерпілий переніс моральні страждання і у зв'язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
В контексті статті 23 ЦК України при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Законодавець вказує, що межах розумності важливо правильно визначити розмір моральної шкоди в залежності від тяжкості моральних витрат, тривалості страждань, наслідки завданої шкоди відповідачем, а також часу необхідного на відновлення стану здоров'я та психічного стану позивача. У даному випадку суд враховує безумовні стражданні які потерпілий зазнав у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у зв'язку з неодноразовим відвідуванням лікарів, проходженням необхідного обстеження. Суд вважає, що позивач зазнав душевні страждання пов'язані з повним перетворенням життєвих можливостей, оскільки сам факт завдання йому тілесних ушкоджень приніс хвилювання, страждання та погіршення стану здоров'я. Наслідки події, що сталися, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, реабілітацію), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.
З урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди у 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суд приймаючи рішення про часткове задоволення позову враховує також, що обвинувачений навіть не вибачився перед потерпілим.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на таку допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України).
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відтак для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено Верховним Судом, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист людських прав і засадничих свобод. Відповідно до практики ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, у випадку, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Потерпілий заявив до стягнення 25000,00 гривень витрат на правничу допомогу, однак на підтвердження понесення таких жодних доказів не надав, а тому у їх стягненні необхідно відмовити.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 349, 366-368, 371, 374, 376 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 13 008 (тринадцять тисяч вісім) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Речовий доказ: відеозапис, якій містить на носії інформації - USB -флеш- накопичувач - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1