521/13056/25
1-кп/521/1738/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з ДУ «Одеська виправна колонія (№14)»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2025 року за № 12025162470001051, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Монастирок, Хмельницької обл., неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на теперішній час утримується в ДУ «Одеська виправна колонія (№14)», раніше неодноразово судимого, останні рази:
- 18.03.2025 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,
- 31.03.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-20.08.2025 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 4 ст. 185, ст. 71, 72 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, обвинуваченим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор» розташованої за адресою: м. Одеса вул. Люстдорфська дорога, 11, певних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та вчинив корисливі умисні злочини за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 перебуваючи в камері № 432 4-го корпусу, державної установи «Одеський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Одеса вул. Люстдорфська дорога, 11, будучи обізнаним про встановлені правила режиму тримання, а саме Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі, який є Додатком № 1 до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 14.06.2019 № 1769/5, згідно якого до заборонених предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких ув?язненими і засудженими заборонено належать радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв?язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них, та нехтуючи ними, почав зберігати при собі мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі чорного кольору IMEI № НОМЕР_1 з активованою карткою оператора мобільного зв?язку «Водафон» з номером телефону: НОМЕР_2 .
У цей час, у ОСОБА_5 раптово виник корисливий злочинний умисел, спрямований на отримання незаконних прибутків шляхом заволодіння коштами громадян шляхом обману, з використанням мобільного телефону, у якому було установлено мобільні додатки «ОЛХ» з доступом до всесвітньої мережі Інтернет. У подальшому, ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, заздалегідь визначивши об?єктом своїх злочинних дій грошові кошти довірливих громадян, використовуючи при цьому всесвітню мережу Інтернет, розмістив оголошення на сайті «OLX» про продаж «кондиціонерів у Хаджибейському районі міста Одеси» зі світлинами, не маючи фактичного наміру на реалізацію вказаного товару, тобто створив штучне оголошення, з метою реалізації злочинних дій, в оголошенні ОСОБА_5 для зв'язку вказав свій контактний номер телефону НОМЕР_2 , що перебував у нього в користуванні, ім'я « ОСОБА_6 », та у подальшому надавав потерпілим дані банківської платіжної карти АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , відкритої на ім'я ОСОБА_7 , який був необізнаний з протиправними намірами ОСОБА_5 та незаконним джерелом надходження грошових коштів.
Так, 07.07.2025 о 17:00 ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні державної установи «Одеський слідчий ізолятор», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів, у листуванні у месенджері «Viber» з потерпілим ОСОБА_8 надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу кондиціонеру марки «Mitsubishi» у Хаджибейському районі міста Одеси, який ОСОБА_5 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілому, що для оформлення замовлення необхідно здійснити повну оплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на особу ОСОБА_9 , після чого, 09.07.2025 в період часу з 13:00 до 15:00 на ринку, що розташований за адресою: м. Одеса вул. Бабаджаняна, 40, шляхом самовивозу зі складу можна забрати товар, на що потерпілий ОСОБА_8 , погодився. При цьому, ОСОБА_8 , будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_5 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу кондиціонеру, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 07.07.2025 о 17:51 через мобільний банкінг «Приват 24» з власної карти для виплат № НОМЕР_4 , переказав власні грошові кошти у сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_5 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, деякі з яких витратив на покупки продуктів для подальшої передачі посилок до державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім'я ОСОБА_5 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим надав йому змогу на власний розсуд розпорядитися коштами, які належать потерпілому.
Після цього ОСОБА_5 на зв'язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу кондиціонеру не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 4000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто незаконно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_5 07.07.2025 о 18:00, перебуваючи в приміщенні державної установи «Одеський слідчий ізолятор», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів, у листуванні у месенджері «Telegram» з потерпілим ОСОБА_10 , надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу кондиціонеру марки «Gree» у Хаджибейському районі міста Одеси, який ОСОБА_5 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілому, що для оформлення замовлення необхідно здійснити повну оплату за товар в сумі 3800 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на особу ОСОБА_9 , після чого, 09.07.2025 в період часу з 13:00 до 15:00 на ринку, що розташований за адресою: м. Одеса вул. Бабаджаняна, 40, шляхом самовивозу зі складу можна забрати товар, на що потерпілий ОСОБА_11 , погодився. При цьому, ОСОБА_11 , будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_12 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу кондиціонеру, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 07.07.2025 о 18:33 через термінал ТОВ ФК «Фенікс», розташований за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 3-А, переказав власні грошові кошти у сумі 3800 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_12 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, деякі з яких витратив на покупки продуктів для подальшої передачі посилок до державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_5 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим надав йому змогу на власний розсуд розпорядитися коштами, які належать потерпілому. Після цього ОСОБА_5 на зв'язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу кондиціонеру не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_11 на загальну суму 3800 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто незаконно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Також ОСОБА_4 08.07.2025 о 10:00, перебуваючи в приміщенні державної установи «Одеський слідчий ізолятор», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів, у листуванні у месенджері «Telegram» з потерпілим ОСОБА_13 надав заздалегідь неправдиві відомості стосовно продажу кондиціонеру марки «Toshiba» у Хаджибейському районі міста Одеси, який ОСОБА_5 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілому, що для оформлення замовлення необхідно здійснити повну оплату за товар в сумі 4200 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на особу ОСОБА_9 , після чого, 09.07.2025 в період часу з 13:00 до 15:00 на ринку, що розташований за адресою: м. Одеса вул. Бабаджаняна, 40, шляхом самовивозу зі складу можна забрати товар, на що потерпілий ОСОБА_13 , погодився. При цьому, ОСОБА_13 , будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_12 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу кондиціонеру, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 08.07.2025 о 10:25 через термінал АТ КБ «Приват Банк», розташований за адресою: м. Одеса, Іхака Рабіна, 37, переказав власні грошові кошти у сумі 4200 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_12 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, деякі з яких витратив на покупки продуктів для подальшої передачі посилок до державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_5 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим надав йому змогу на власний розсуд розпорядитися коштами, які належать потерпілому.
Після цього ОСОБА_14 на зв'язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу кондиціонеру не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_13 на загальну суму 4200 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто незаконно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_5 08.07.2025 о 16:30, перебуваючи в приміщенні державної установи «Одеський слідчий ізолятор», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів, у листуванні у месенджері «Telegram» з потерпілою ОСОБА_15 , надав заздалегідь неправдиві відомості стосовно продажу кондиціонеру марки «Mitsubishi» у Хаджибейському районі міста Одеси, який ОСОБА_5 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілій, що для оформлення замовлення необхідно здійснити повну оплату за товар в сумі 3800 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на особу ОСОБА_9 , після чого, 09.07.2025 в період часу з 13:00 до 15:00 на ринку, що розташований за адресою: м. Одеса вул. Бабаджаняна, 40, шляхом самовивозу зі складу можна забрати товар, на що потерпіла ОСОБА_15 , погодилася. При цьому, ОСОБА_15 , будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_12 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу кондиціонеру, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 08.07.2025 о 17:00 через термінал ТОВ ФК «Контрактовий дім», розташований за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 30, переказала власні грошові кошти у сумі 3800 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_12 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, деякі з яких витратив на покупки продуктів для подальшої передачі посилок до державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім'я ОСОБА_5 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим надав йому змогу на власний розсуд розпорядитися коштами, які належать потерпілій.
Після цього ОСОБА_5 на зв'язок з потерпілою більше не виходив, домовленість стосовно продажу кондиціонеру не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_15 на загальну суму 3800 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто незаконно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Також ОСОБА_14 08.07.2025 о 17:10, перебуваючи в приміщенні державної установи «Одеський слідчий ізолятор», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману з використанням інтернет-ресурсів, у листуванні у месенджері «Telegram» з потерпілим ОСОБА_16 , надав заздалегідь неправдиві відомості стосовно продажу кондиціонеру марки «Mitsubishi» у Хаджибейському районі міста Одеси, який ОСОБА_5 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілому, що для оформлення замовлення необхідно здійснити повну оплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на особу ОСОБА_9 , після чого, 09.07.2025 в період часу з 13:00 до 15:00 на ринку, що розташований за адресою: м. Одеса вул. Бабаджаняна, 40, шляхом самовивозу зі складу можна забрати товар, на що потерпілий ОСОБА_16 , погодився. При цьому, ОСОБА_16 , будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_5 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу кондиціонеру, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 08.07.2025 о 17:35 через термінал ТОВ ФК «Контрактовий дім», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 4, переказав власні грошові кошти у сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи необізнаним з протиправними намірами ОСОБА_12 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, зняв кошти готівкою, деякі з яких витратив на покупки продуктів для подальшої передачі посилок до державної установи «Одеський слідчий ізолятор», на ім?я ОСОБА_5 , обернувши грошові кошти на користь останнього, тим самим надав йому змогу на власний розсуд розпорядитися коштами, які належать потерпілому.
Після цього ОСОБА_5 на зв'язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу кондиціонеру не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_16 на загальну суму 4000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто незаконно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які аналогічні обставинам правопорушень, що зазначені в обвинувальному акті. Завдані збитки відшкодовані в повному обсязі. У вчиненому кається, осуджує свою поведінку та просить суд суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 в судове засідання не прибули, проте прокурором в судовому засіданні надано заяви, відповідно до яких вони просять розглянути справу без їх участі.
Прокурор під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують його особу та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти запропонованого прокурором порядку та обсягу дослідження доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що саме він вчинив кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставинах.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за всіма епізодами за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, а саме виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує:
- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами;
- особу ОСОБА_4 , його вік (34 роки), відсутність неповнолітніх осіб на утриманні;
- стан здоров'я (відсутність відомостей про наявність інвалідності, чи наявності тяжкого захворювання), те, що особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває;
- наявність судимостей, зокрема, і за корисливі злочини;
-обставину, що вчинення кримінальних правопорушень відбулось в приміщенні ДУ «Одеський слідчий ізолятор» під час притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності;
- відшкодування майнової шкоди потерпілим, повне визнання вини у вчиненому;
- наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, критичне відношення винної до вчиненого.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням ,необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим ,так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки з урахуванням стійкої асоціальної спрямованості особи обвинуваченого більш м'які види покарання за ч. 2 ст. 190 КК України не зможуть забезпечити досягнення його мети, підстави для призначення покарання більш м'якого, судом невстановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових (інших) кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його ставлення до скоєного, приймаючи до уваги думку прокурора в судових дебатах, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто лише під час ізоляції обвинуваченого від суспільства, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Суд вважає, що саме таке покарання є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, у цьому випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_4 саме такого виду покарання.
Суд не вбачає правових підстав застосовування приписів ст. 75 КК України в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, оскільки дані про особу обвинуваченого в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та конкретними обставинами кримінального провадження, зокрема, вчинення кримінального правопорушення в період перебування в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», неможливість його виправлення без відбування покарання, тому реалізація вказаних положень не сприятиме меті покарання.
Остаточне покарання за цим вироком суд визначає відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання, призначеного цим вироком частково зарахувати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що остаточне покарання за цим вироком відповідно до вимог ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно призначити шляхом часткового складання покарань, призначеного цим вироком та за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025, та остаточно визначити покарання у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 КК України до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у період часу з 13.05.2025 по 10.10.2025 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 190 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Оскільки мобільний телефон марки «IPhone 7+» I MEI: НОМЕР_1 з SIM-картою оператора мобільного зв?язку «Водафон» з номером НОМЕР_2 використовувався обвинуваченим як засіб вчинення злочину, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, його слід конфіскувати у власність держави.
Судом встановлено, що майнова шкода завдана потерпілим була відшкодована.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільні позови не заявлені.
Арешти в даному кримінальному провадженні не накладались.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_18 призначити покарання шляхом часткового складання покарань, призначеного цим вироком та за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025, та остаточно визначити покарання у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня проголошення вироку.
Зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025, а саме з 13.05.2025 до дня проголошення цього вироку.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Речовий доказ:
-компакт диск марки «Axent» формату CD-R 700MB з відеозаписами «MOV00675.AVI», «MOV00676.AVI» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речовий доказ:
- мобільний телефон марки «IPhone 7+» IMEI: НОМЕР_1 з SIM-картою оператора мобільного зв'язку «Vodafone » з номером НОМЕР_2 .
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1