Справа № 127/30857/25
Провадження № 2-о/127/554/25
12.11.2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
присяжних Шевчука С.В., Альбертович Ю.П.,
при секретарі Швець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за подання виконавчого комітету міської ради як орган опіки та піклування в інтересах недієздатної особи ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про можливість призначення опікуном, -
встановив:
Виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 про можливість призначення опікуном. Подання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2025 року (справа №127/31 159/24) визнаний недієздатним. ОСОБА_1 одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з батьком. Мати заявника, ОСОБА_3 , 1959 р.н., згідно з поданою заявою від 08.09.2025 не заперечує щодо призначення сина опікуном чоловіка. В заяві також зазначила, що вона доглядає хвору матір, ОСОБА_4 , 1935 р.н., і проживає з нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . На підтвердження даного факту нею надано акт обстеження умов проживання від 05.09.2025 року, який затверджений старостою Вахнівського старостинського округу, та медична виписка ЦПМСД № 2 м. Вінниці від 05.09.2025 про стан здоров'я матері. Рідна сестра заявника, ОСОБА_5 , 1982 р.н.., згідно з поданою заявою від 03.09.2025 не заперечує щодо призначення брата опікуном батька. В своїй заяві зазначає, що з 2016 року вона з родиною проживає за кордоном ( ОСОБА_6 ), здійснює виховання трьох неповнолітніх дітей, тому не має можливості здійснювати догляд за батьком. Також нею надано довідку про склад сім'ї станом на 03.09.2025 року, в якій зазначено що ОСОБА_7 зареєстрована в м. Хасселт (Бельгія) з 11.12.2016 року, та що членами її родини є ОСОБА_8 , 1981 р.н., ОСОБА_9 , 2009 р.н., ОСОБА_10 , 2015 р.н., та ОСОБА_11 , 2017 р.н. Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості на ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук станом на 03.09.2025 року відсутні. Відповідно до виписки КНП «ЦПМСД № 2 м. Вінниці» від 11.08.2025 року та довідки КНП «ВОКПНЛ ім. акад. О.І.Ющенка» Вінницької обласної ради» від 11.08.2025 року протипоказання щодо оформлення опіки відсутні. Обстеження побутових умов проживання проведено працівниками Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_12 , ОСОБА_13 15.09.2025 року. Умови проживання - задовільні. ОСОБА_2 з правами та обов'язками опікуна ознайомлений. Просять призначити ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2025 року (справа № 127/31159/24) визнаний недієздатним.
Ухвалою суду від 01.10.2025року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник заявника в судовому засіданні подання підтримала, просила задовольнити.
ОСОБА_2 та його представник подання підтримали, просили задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді подання судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2025 року (справа №127/31159/24) ОСОБА_1 визнано недієздатним.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 одружений з ОСОБА_3 .
Згідно заяви ОСОБА_3 від 08.09.2025року, остання не заперечує, щодо призначення її сина ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 так, як вона не має змоги доглядати свого чоловіка, оскільки доглядає свою хвору матір ОСОБА_4 і проживає з нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_5 від 03.09.2025року, дочки ОСОБА_1 , яка не заперечує щодо призначення її брата ОСОБА_14 опікуном їх спільного батька ОСОБА_1 , оскільки вона проживає за кордоном та займається вихованням трьох дітей.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особо є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Таке поданням органу опіки та піклування, повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26 січня 2024 року у справі №742/887/23, від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.
Суд звертає увагу, що подання органу опіки та піклування про призначення опікуна має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.
Надаючи оцінку поданню органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що воно складене при неповному з'ясуванні усіх обставин та не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку. Його обґрунтування обмежено виконанням формальних процедур, що на переконання суду свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення ОСОБА_2 опікуном.
Так в поданні містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном та відсутність заперечень проти цього з боку його дружини та доньки. Водночас не міститься належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність саме такого призначення.
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1ст.67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 з 2024 року не працює, проживає на заощадження, а тому суду не надано доказів, що останній може дбати матеріально про ОСОБА_1 та створити йому необхідні побутові умови, забезпечити його лікування та догляд.
Крім того, наразі подання не містять доказів про наявність у ОСОБА_2 позитивного ставлення, прив'язаності до заявника, що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними і, що призначення опікуном саме ОСОБА_2 , відповідатиме його інтересам. Органами опіки і піклування всупереч визначеного законом порядку не з'ясовувався характер стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Не міститься подання й інформація про те, чи бере ОСОБА_2 або ж продовжує брати участь у житті ОСОБА_1 та яким чином (фізична допомога, супровід, постійний догляд, турбота, допомога під час пересування, прийомів їжі тощо). Докази щодо цього не надані і суду, не була повідомлена суду така інформація і безпосередньо під час розгляду справи.
Як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали до органу опіки та піклування заяви, згідно яких не заперечують щодо призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 , вказуючи, що вони невзмозі виконувати обов'язки опікуна, оскільки ОСОБА_3 здійснює догляд за своєю матір'ю, однак суду не надано доказів, що матір ОСОБА_3 - ОСОБА_4 потребує постійного догляду та того, що крім ОСОБА_3 не має інших дітей, які б могли здійснювати догляд.
Заяву ОСОБА_5 про те, що остання не заперечує щодо призначення ОСОБА_2 опікуном їх спільного батька, суд не бере до уваги як належний доказ, так як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 проживає за кордоном, а дана заява подана без належного на те оформлення, а саме штампом апостиль (для країн-учасниць Гаазької конвенції) чи консульською легалізацією (для інших країн), а тому заявником не було досліджено вірогідність та правомірність даної заяви.
Разом з тим, матеріали справи не містять висновку про те, що за станом здоров'я ОСОБА_3 та ОСОБА_5 невзмозі виконувати обов'язки опікуна. Інших належних, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_1 суду не надано.
Питання щодо можливості призначення ОСОБА_3 чи ОСОБА_5 чи одного з них опікуном ОСОБА_1 взагалі не розглядалося.
Суд також звертає увагу, що на момент розгляду справи в суді ОСОБА_2 належить до категорії осіб призовного віку.
Суд зауважує, що станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений в державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цій сфері, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення конкретної особи опікуном та, перш за все, необхідність такого, зважаючи на наявність інших родичів.
Висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном, без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому засіданні.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.
При цьому ОСОБА_2 не позбавлений можливості надавати посильну допомогу та підтримку недієздатному без відповідного судового рішення, а для представництва інтересів недієздатної особи в державних органах, отримання пенсії, поміщення в медичні заклади та інше опікунство може бути оформлено іншими особами за їх заявою.
Крім того, якщо жоден з родичів не може або не виявляє бажання бути опікуном, чинне законодавством передбачає можливість патронатного догляду, де професійний доглядач забезпечуватиме необхідну допомогу.
Зважаючи на встановленні у судовому засіданні фактичні обставини та необґрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 .
Статтею 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклувальника і призначення опіки чи піклувальника, опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
З огляду на відмову в призначенні ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування має здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_1 до призначення іншого опікуна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58, 60, 63,64 ЦК України, ст.12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 295-300 ЦПК України, суд-
вирішив:
В задоволенні подання виконавчому комітету міської ради як орган опіки та піклування про можливість призначення опікуном ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.11.2025 року.
Виконавчий комітет міської ради як орган опіки та піклування, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 03084813.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 .
Суддя:
Присяжні: