Справа № 502/1810/25
14 листопада 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О. А.,
за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради
про визнання права власності за спадщиною
Позивач звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради про визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , 1921 року народження. ОСОБА_2 , 1921 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишила на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт. Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадщину, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1921 року народженняприйняла дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, тобто фактично, оскільки на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована безпосередньо із спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємець за заповітом відповідно до ст.1223 ЦК України. Кілійською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за №50/2012р., після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1921 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав їй в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, тобто фактично. Інших спадкоємців, крім позивачів, що претендують на спадщину за законом, немає. На даний час у позивача виникла необхідність оформити спадщину після смерті спадкодавця.
В зв'язку з зазначеним, позивач просив суд:
- визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А1 - житловий будинок, житловою площею 47,0 кв.м., загальною площею 115,2 кв.м., господарських будівель: літ.Ж - гараж, літ.З - убиральня, літ.И - Навіс, 1- 4; І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті: ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачем було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 15.06.2017 р., актовий запис про народження № 14 від 11.03.1944 р., ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , рос. “ ОСОБА_5 » та рос. “ ОСОБА_6 » зареєстрували шлюб 07.05.1946 року, про що зроблено актовий запис за № 130. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_7 ».
Згідно витягу з ДРАЦС громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00018214570 від 15.06.2017 р., ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 19.05.1963 року, про що зроблено актовий запис за № 58. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_9 ». Шлюб між ними розірвано 13.10.1966 р., актовий запис № 189.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 08.07.1964 р., актовий запис про народження № 43, рос. " ОСОБА_10 " та рос. " ОСОБА_11 " є батьками рос." ОСОБА_12 ", ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 від 28.12.2011 р., актовий запис № 313, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 від 10.05.2024 р., актовий запис № 199, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19.02.1979 р. ОСОБА_2 залишила на ім'я ОСОБА_3 заповіт, посвідчений Кілійською районною державною нотаріальною конторою.
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 17.03.1982 року виконавчим комітетом Кілійської міської ради, зареєстрований Кілійським «БТІ» в рестровій кн.9, стор.195, в реєстрі 2257.
Згідно довідки за № 470 від 11.06.2025 року наданої КП КМР «БТІ», право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .
Житловий будинок відповідно до технічного паспорту, виготовленого 05.06.2025 року КП КМР «БТІ» згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А1 - житловий будинок, житловою площею 47,0 кв.м., загальною площею 115,2 кв.м., господарських будівель: літ.Ж - гараж, літ.З - убиральня, літ.И - Навіс, №1- 4; І - надвірні споруди.
Згідно заяви спрямованої до Кілійської районної державної нотаріальної контори, яка надійшла до останньої 17.02.2012 р., ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини за заповітом та за законом після померлої ОСОБА_2 .
Відповідно до заяви спрямованої до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області, яка надійшла до останньої 21.10.2020 р., ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Кілійською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за №50/2012, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1921 року народження.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1265, 1269 ЦК України, ст.ст.12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про визнання права власності за спадщиною- задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , який згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А1 - житловий будинок, житловою площею 47,0 кв.м., загальною площею 115,2 кв.м., господарських будівель: літ.Ж - гараж, літ.З - убиральня, літ.И - Навіс, 1- 4; І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников