Справа № 947/35471/25
Провадження № 1-кс/947/17034/25
12.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12025160000001032 від 19.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 358 КК України, -
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_5 в якому просить: повернути на відповідальне зберігання майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 у справі № 947/35668/25, а саме транспортний засіб «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ); врахувати процесуальний факт накладення арешту та вилучення оригіналу технічного паспорта транспортного засобу «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) серія НОМЕР_3 та використати наявну у матеріалах кримінального провадження копію для підтвердження права власності ОСОБА_5 та ідентифікації майна, щодо якого подається дане клопотання.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що в рамках кримінального провадження № 12025160000001032 від 19.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 358 КК України було накладено арешт на належний йому транспортний засіб марки «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Стверджує, що обставини вилучення транспортного засобу підтверджують, що він не виконував функції знаряддя вчинення кримінального правопорушення, не був задіяний у об'єктивній стороні кримінального правопорушення, не має причино наслідкового зв'язку із подією злочину, а отже його кваліфікація як знаряддя вчинення кримінального правопорушення є юридично необґрунтованою та такою, що суперечать вимогам ст. 98 КПК України.
З огляду на офіційне визнання більшості територіальних громад Одеської області включаючи Одеську міську ТГ, зонами активних бойових дій, існує критична загроза пошкодження або знищення транспортних засобів на штраф майданчику. Вважає, що передача вищезазначеного транспортного засобу власнику на відповідальне зберігання і захист транспортного засобу від знищення чи пошкодження внаслідок бойових дій, відповідає інтересам як власника, так й інтересам органів досудового розсування та правосуддя.
У судовому засіданні:
Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити підтвердив, що його довіритель дійсно є підозрюваним у даному кримінальному провадження, та вилучений автомобіль йому належить.
Слідчий ОСОБА_4 просив долучити до матеріалів клопотання копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, щодо вирішення питання послався на розсуд суджу, проте вважав що не має необхідності в скасуванні арешту. Повідомив, що дійсно автомобіль було вилучено в гаражі, та на ньому не здійснювався злочин.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025160000001032 від 19.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 358 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді від 26.09.2025 року накладено арешт , із забороною права користування та розпорядження на транспортний засіб «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Як вбачається із доданої до клопотання ухвали слідчого судді, арешт на автомобіль в рамках вказаного кримінального провадження було накладено , у зв'язку з тим, що вищевказаний автомобіль є майном підозрюваного ОСОБА_5 , якому відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України судом може бути призначене покарання у вигляді конфіскації майна.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч 2 ст. 353 КК України.
Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України визначено обов'язковим додатковим покаранням конфіскацію майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна з огляду на заявлену підставу - в подальшому арешті відпала потреба, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню
На думку слідчого судді поверненням автомобіля без права його відчуженні не завдасть шкоди кримінальному провадженню, не вплине на об'єктивне розслідування, не перешкоджатиме встановленню істини та не потягне негативні наслідки, зокрема, втрата предмета конфіскації при ухвалені обвинувального вироку відносно і враховуючи ті обставини, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_5 є підозрюваний, не завершене, обвинувальний акт не скерований до суду та не визначені відносно цього строки.
А тому, тривалим проміжком часу перебуванням автомобіля під арештом будуть порушені права ОСОБА_5 на його володіння та користування для власних потреб та забезпечення.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначені Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі Порядок), та Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової адміністрації України, Службої Безпеки України, Верховного Суду України, Державної Судової Адміністрації України 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 4 Порядку Речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Відповідно до п. 12 Інструкції під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям).
Відповідно до п. 19 Інструкції Зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
Як зазначено у клопотанні про зміну місця зберігання автомобіля, з огляду на офіційне визнання більшості територіальних громад Одеської області включаючи Одеську міську ТГ, зонами активних бойових дій, існує критична загроза пошкодження або знищення транспортних засобів на штраф майданчику
Також, у судовому засіданні слідчим, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному проваджені, повідомлено, що транспортний засіб марки «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) не використовувався у вчиненні злочину
Як вже було встановлено, ОСОБА_5 є власником транспортного засобу «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відповідно передача речового доказу автомобілю на зберігання власнику відповідає вимогам п.19 Інструкції.
Враховуючи встановлені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку про можливість зміни місця зберігання автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) передавши його на відповідальне зберігання ОСОБА_5 з покладенням обов'язків забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, а тому клопотання про зміну місця зберігання майна підлягає задоволенню.
Передача речового доказу у виді транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику майна не скасовує накладеного на нього арешту та не знімає заборони його відчудження та розпорядження ним.
Зміна місця зберігання арештованого транспортного засобу з метою його збереження як матеріальної цінності, не впливає на проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження і не перешкоджає доступу слідчого до речового доказу.
В період отримання на відповідальне збереження речового доказу, власник майна несе кримінальну відповідальність за його збереження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 170, 172-174, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2025, а саме: автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та технічний паспорт даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , без права на відчуження та розпорядження до винесення остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт зобов'язавши, як відповідальну особу за збереження арештованого майна, зберігати транспортний засіб в тому виді, якому він прийняв на зберігання на період досудового розслідування і не перешкоджати слідчим органам у доступу до даного речового доказу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1