Справа № 947/35513/25
Провадження № 2-а/947/270/25
17.11.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст. 262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
Короткий зміст позовних вимог
До Київського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1521 від 12.09.2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП та закриття провадження.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що постановою № 1521 від 12.09.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що він порушив абзац восьмий частини третьої статі 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частину другу статті 9 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку. Постанову було отримано позивачем 19.09.2025, про що вказано в постанові.
Вважає оскаржувану постанову незаконною.
Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 : номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів 190120221455453900002. Відстрочка до 31.07.2025. Тип відстрочки п.2ч.1 ст.23. Дані були оновлені 04.07.2025 року.
Працює у ТОВ «Одеський каравай хлібозавод №4», дані передані до ТЦК відділом кадрів, за законом.
Виклику від ТЦК не надходило, повістку не отримував. Медичний огляд, як інвалід, проходив кожен рік - період 2021-2025 роки включно.
Зз 09.02.2021 по 21.08.2025 він є інвалідом 3 групи. Відповідно до Закону України від 19.12.2024 № 12178 щодо реформування МСЕК і впровадження оцінювання повсякденного функціонування - «усі довідки та документи, видані до 01.01.2025 року залишаються чинними та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, та інших соціальних гарантій, у тому числі для цілей, визначених у законах України «Про військовий обов'язок та військову службу і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до Закону України від 12.02.2025 № 4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», п. 2 - «всі громадяни України віком від 25-б0років повинні пройти ВЛК до05.06.2025, з метою визначення придатності до військової служби «крім осіб, виз установленому порядку особами з інвалідністю», всі інваліди повинні пройти медичну до 1 листопада 2025 року, отже позивач стверджує, що п.2 цього закону ним не порушені.
21.08.2025експертна медична команда лікарні №1 м. Одеса скасувала інвалідність 3 групи, при цьому позивач має 40 днів на перегляд своєї справи за законом, а 23.08.2025 його вже оголосили у розшук.
За новими правилами проходження медичної комісії в 2025 році, позивач пройшов лікування та оновив всі медичні висновки. Документи для проходження комісії, для підтвердження інвалідності, сімейному лікарю були надані вчасно. Висновок сімейного лікаря сформований - 23.07.2025 року, внесений в електрону базу до 31.07.2025 року. Засідання експертної команди сімейним лікарем було назначено 21.08.2025.
Інвалідність знята експертною командою Одеської міської лікарні № 1 - 21.08.2025 рішення № 235/25/1894/Р.
25.08.2025прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було роз'яснено прибути до ЦНАП для вирішення всіх питань. Прийом у ЦНАП відбувся 05.09.2025,де він отримав протокол про адміністративне порушення.
За неузгодженим функціюванням медичної системи по строкам і нормам, інвалідність йому скасували після 31.07.2025, а саме 21.08.2025 року.
Згідно заяви, адресованої на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , просив зняти його з розшуку відповідно до його пояснень. Електронне направлення на ВЛК № НОМЕР_1 отримав через «Резерв+» 07.09.2025. Комісію має проходити з08.09.2025.
Не погоджується із зазначеним рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_2 , бо вважає себе невинним: як військовозобов'язанийперебуває на обліку, усі пункти щодо обліку не порушував, дані оновляв вчасно, вважає цю постанову складеною безпідставно, порушено складання протоколу від 05.09.2025 № 1521 про адміністративне правопорушення, оскільки не врахованійого письмове звернення та пояснення до начальника ТЦК, матеріали є в його справі.
Просить скасувати постанову від 15.09.2025 № 1521.
Відзив на позов
Правом подання відзиву не позов відповідач не скористався.
Процесуальні дії у справі
Позивач 22.09.2025 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 відкрито провадженняу справі та призначений розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Заяви та/або клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) від сторін до суду не надходили.
Позовну заяву з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслані на адресу відповідача через його електронний кабінет та поштовим зв'язком.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позов з додатками та копію ухвали суду відповідач отримав 27.10.2025.
Відповідачу наданий 15-денний строк для можливості скористатись право на подання відзиву на позов.
Однак вказаним право сторона відповідача не скористалась.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, та не оспорюється сторонами у справі, що 05.09.2025 діловодом групи відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений протокол про адміністративне правопорушення №1521 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи по даному протоколу призначено на 10 годину 00 хвилин 12 вересня 2025 року, про що позивач був ознайомлений і засвідчив підписом.
Згідно з оскаржуваною постановою, 12.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 винесено постанову № 1521, якою встановлено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Відповідно до фабули вчиненого правопорушення ОСОБА_1 порушив абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
У графі «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» навпроти « ОСОБА_1 » міститься підпис. Дата отримання постанови 19.09.2025.
Згідно з Довідкою від 19.09.2022 № 5106-5002139272 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності з групи, загальне захворювання. Пенсійне посвідчення видане Пенсійним фондом України видане 14.08.2024 з терміном дії до 31.07.2025.
З Витягу від 21.08.2025 № 235/25/1984/ВТ з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби Безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, має військове звання - солдат, мав інвалідність. Вказаним рішенням комісії група інвалідність не встановлена.
Вказане рішення підписане головуючим у справі членом експертної команди ОСОБА_5 02.09.2025.
Отже інвалідність позивача була знята на підставі рішення експертної команди 02.09.2025.
Доказів на підтвердження аргументів позивача щодо скерування 07.09.2025 через «Резерв+» електронного направлення на ВЛК № 4810169 матеріали справи не містять, позивачем суду не надані.
Оцінка аргументів та мотиви суду
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21,244-24цьогоКодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При розгляді адміністративних справ керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні керуватись положеннями ст.ст.245,280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Натомість, в порушення ст.ст.245,251,252,280 КУпАПкерівник ІНФОРМАЦІЯ_4 повно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, яке тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів; громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1ст. 2 вказаного Закону).
Згідно з ч.1ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, серед інших, належать: 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (ч. 1ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в редакції від 04.04.2024, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови).
Як встановлено судом, відповідно до оскаржуваної постанови від 12.09.2025 № 1521 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період у вигляді: не повідомив особисто персональні дані, передбачені п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» - відомості про результати медичних оглядів, що проводиться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
При цьому оскаржувана постанова, як і матеріали справи, не містять виклад обставин, установлених під час розгляду справи, суті адміністративного правопорушення та відомостей про спробу отримання зазначених відомостей стосовно позивача держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 283 КУпАП.
Окрім цього, згідно з ч.ч. 1, 3ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є - державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до частини 3ст. 14 Закону №1951-VIIIактуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах 3-12 частини 3статті 14 Закону №1951-VIII.
Органи ведення Реєстру одержують, серед іншого, в електронному вигляді від:
6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7цього Закону (доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4497-IX від 17.06.2025, набрав чинності з 09.07.2025);
Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач отримує від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді (окрім пунктів 23 та 34 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII).
Однак, незважаючи на вищевикладені вимоги законодавства України відповідач в особі керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 при винесені оскаржуваної постанови №1521 жодним чином не перевірив та не довів неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.Жодних доказів неможливості отримання інформації з державних реєстрів відповідачем до справи не долучено, суду не надані.
Також суд звертає увагу на такий доказ як на Витяг від 21.08.2025 № 235/25/1984/ВТ з назви якого вбачається, що він надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже про відомості щодо результатів медичного огляду, проведеного 21.08.2025, що проводився з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, відповідач мав отримати від експертної команди, яка проводила такий огляд.
Як стверджує позивач, та не спростовано відповідачем, електронне направлення на ВЛК № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав через «Резерв+» 07.09.2025, та мав проходити комісію, починаючи лише з 08.09.2025. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення сказали 05.09.2025.
Незважаючи на те, що згідно зіст. 251 КУпАП, доказами по справі є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в оскаржуваній постанові № 1521 не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Таким чином, ураховуючи недоведення відповідачем неможливості отримати відомості про результати медичних органів позивачем з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд встановив, що положення статей 210, 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не застосовуються, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, наведених позивачем доводів і аргументів, відсутності позиції відповідача з заявлених аргументів позивачем, досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафів в розмірі 17000 грн.
Крім того, згідно зіст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Пунктом 1 частини 1статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).
Таким чином, судом визнається обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.
Відповідно до вимог ч.1ст. 293КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги напостанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави.
Керуючись ст. ст.2,9,134, 241,243,246,250,255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення та закриття провадження задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Кисельова від 12.09.2025 № 1521, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрація: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання згідно з Довідкою ВПО: м.Одеса, вул. Тимірязєва, 83.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Рішення складене та підписане 17.11.2025.
Суддя Ю. А. Скриль