Справа № 501/2891/21
2/501/38/25
17 листопада 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області, суддя - Тюмін Ю.О.
Секретар судового засідання - Баєва О.Ю.
Позивач: ОСОБА_1 (представник - адвокат Мойсеєнко М.О.)
Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 (представник - адвокат Ліферчук Тетяна Соловеївна); Приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Лідія Михайлівна; ПАТ «Дельта Банк»; приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович (представник ОСОБА_5 ).
Вимоги позивача:
- Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , як законного власника, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- Визнати право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1 .
Стислий виклад позиції позивача.
Обґрунтування позовних вимог викладене в позовній заяві (т. 1, а.с. 2 - 15), письмових поясненнях (т. 2 а.с. 190 - 194), а також поясненнях представниці позивачки в судовому засіданні і полягає в наступному:
- позивачка передала в іпотеку належну їй квартиру для забезпечення грошового зобов'язання, яке не змогла виконувати, однак на предмет іпотеки не могло бути звернуто стягнення в силу ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а спірна квартира була місцем її постійного проживання і в неї не було у власності іншого житлового нерухомого майна, що було встановлено судами при розгляді спорів, пов'язаних із реалізацією спірної квартири;
- позивачка оскаржувала процедуру продажу спірної квартири, що мало бути відомо першій набувачці - ОСОБА_4 , яка не проявила розумну обачність і придбала спірну квартиру на прилюдних торгах, які були визнані незаконними, однак в задоволенні позову про визнання торгів недійсними було відмовлено з формальних підстав - у зв'язку з пропуском строку позовної давності;
- ОСОБА_4 уклала фіктивний договір про її відчуження за ціною вдвічі нижчою, ніж вона придбала на торгах, відповідачам ОСОБА_6 , які не потребували цього житла, оскільки проживали за своїм місцем проживання, володіють іншим житлом і ніколи не цікавилися судовими спорами з приводу цієї квартири, що вказує на фіктивність цього договору.
Правовою підставою позовної заяви позивачем зазначені ст. 387, 388 ЦК України про можливість власника витребувати майно, яке вибуло з володіння власника не з її волі.
Стислий виклад пояснень третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У письмових поясненнях (т. 2 а.с. 184 - 189) третя особа ОСОБА_4 та відповідно до пояснень в судовому засіданні представниці позивачки, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірна квартира придбана ОСОБА_4 на прилюдних торгах, тобто в результаті укладення правочину, недійсність якого не встановлена законом і не визнана судом, тому вона є добросовісним набувачем майна, яким розпорядилася на власний розсуд шляхом продажу ОСОБА_6 . ОСОБА_4 до придбання квартири не було і не могло бути відомо про спори, оскільки вона була залучена лише після проведених торгів. Спори велися про правомірність дій приватного виконавця, а тому стосувалися не самого спірного майна - а процедури його продажу.
Представниця третьої особи - приватного виконавця Притуляка В.М. - в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судами не встановлено порушення приватним виконавцем порядку проведення реалізації спірної квартири, позивачкою пропущений строк позовної давності і відмовлено у задоволенні позову про визнання цих торгів недійсними. Приватний виконавець виїхав до спірної квартири і виявив, що там проживає не боржниця, а орендарі, а боржниця ОСОБА_1 на той момент тривалий час там не проживала, а перебувала за кордоном в США. Єдине майно у власності не означає єдине житло.
Процесуальні дії в справі.
25 серпня 2021 року - відкрите провадження та витребувано у приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Мірошниченко Л.М. копію договору купівлі-продажу спірної квартири та завірені копії всіх документів, на підставі яких його було посвідчено (а.с. 62).
25 серпня 2021 року ухвалою суду вжито заходи забезпечення позову та накладений арешт на спірну квартиру (а.с. 63).
10 лютого 2022 року ухвалою суду зупинене провадження на підставі п. 6 ст. 251 ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 501/1836/19 (а.с. 167).
07 квітня 2025 року судом поновлене провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (т. 2 а.с. 8).
25 липня 2025 року призначено судовий розгляд, за клопотанням представниці позивачки (т. 2 а.с. 125 - 128) залишено без розгляду частину позовних вимог, та за клопотанням третьої особи (т. 2 а.с. 181 - 183) залучено в якості третьої особи приватного виконавця Притуляка В.М.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », уклавши 05.01.2010 р. шлюб відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 05.01.2010 р. (т. 1 а.с. 20).
01.12.2006 р. позивачка передала спірну квартиру в іпотеку на забезпечення виконання зобов'язання в сумі 29 848 доларів США перед ПАТ «Дельта Банк», про що свідчить інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.12.2018 р. (т. 2 а.с. 114).
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2013 р. з позивачки ОСОБА_9 на користь АТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 357 992,88 грн. Копія рішення містить відмітку, що рішення не набрало чинності, однак, сукупність встановлених обставин свідчить про те, що рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання. Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що зазначене рішення не оскаржувалося (т. 1 а.с. 22).
Згідно з даними звіту про незалежну оцінку, ринкова вартість спірної квартири станом на 20.12.2018 р. без врахування ПДВ (20%) складає 594 502 грн., що на дату оцінки (27,717006 грн. за 1 $ США) складає 21 449,00 $ США (т. 1 а.с. 23 - 24).
Відповідно до даних довідки КП «БТІ» Чорноморської міської ради Одеської області від 05.02.2020 р., у позивачки - ОСОБА_9 на території Чорноморської міської ради станом на 29.12.2012 р. був зареєстрований на праві власності лише один об'єкт нерухомості - спірна квартира, придбана нею на підставі договору дарування від 17.01.2003 р. (т. 2 а.с. 113(об)). Відповідно до даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 не є власником на праві власності об'єктів нерухомості (т. 2 а.с. 145 - 149).
27.02.2019 р. позивачка ОСОБА_1 зверталася до приватного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчих дій, посилаючись на ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (т. 2 а.с. 111).
28.02.2019 р. ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення реалізації спірної квартири (т. 2 а.с. 116-117).
05.03.2019 р. ОСОБА_4 звернулася до приватного виконавця із заявою про видачу акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та про зняття всіх арештів, обмежень та іпотеки для можливості її переоформлення (т. 2 а.с. 113).
14.03.2019 р. приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу на підставі Акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. 05.03.2019 р., відповідно до Свідоцтва № 359 від 14.03.2019 р., посвідчила, що ОСОБА_4 належить на праві власності спірна квартира, оскільки вона придбала її за 660 000 грн. (т. 1 а.с. 25, 84). Згідно з даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2019 р., 14.03.2019 р. прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 359 від 14.03.2019 р. (т. 1 а.с. 26).
Відповідно до довідки від 23.02.2021 р. місце проживання в спірній квартирі було зареєстроване і ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 89).
ОСОБА_4 зазначена серед учасників, заінтересованих осіб у справах:
- 501/578/19, постанова Одеського апеляційного суду від 21.05.2020 р. (т. 1 а.с. 27) спір за скаргою на дії приватного виконавця про опис та арешт майна, призначення суб'єкта оціночної діяльності та передачу на реалізацію (дата звернення до суду - лютий 2019 р.);
- 501/952/19, ухвала Іллічівського міського суду Одеської області від 10.12.2019 р. в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування (т. 1 а.с. 45 - 46);
- 501/1836/19, рішення Іллічівського міського суду Одеської області за позовом ОСОБА_1 до, в тому числі, ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів електронних торгів (дата звернення до суду - 10.06.2019 р.) (т. 1 а.с. 47 - 53);
09.03.2021 р. ОСОБА_4 здійснила відчуження спірної квартири за 350 000 грн. відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом укладання договору купівлі-продажу № 156 від 09.03.2021 р., про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.08.2021 р. (т. 1 а.с. 54), копії договору купівлі-продажу та документів, на підставі яких він посвідчувався (т. 1 а.с. 74 - 137). В п. 11 Договору зазначено, що продавець свідчить, що судового спору щодо майна, а також прав у третіх осіб немає (т. 1 а.с. 75-об).
На праві власності у ОСОБА_4 зареєстровані об'єкти нерухомого майна (т. 2 а.с. 150 - 152), також зареєстроване право власності на інше житло за відповідачами ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 155) та ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 157).
Місце проживання покупців у спірній квартирі не було зареєстроване, їх місце проживання зареєстроване: ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 75, 148), а ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 75, 150).
На території Черкаської області відносно ОСОБА_2 здійснювалися виконавчі провадження та судові провадження, про що свідчать відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження та електронного порталу «Судова влада України».
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.05.2020 р. (501/578/19) прийнята постанова, якою визнано неправомірною та скасована постанова приватного виконавця від 20.12.2018 р. про призначення суб'єкта оціночної діяльності, визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію Державному підприємству «Система електронних торгів арештованого майна» - спірної квартири (т. 1 а.с. 27 - 35). Висновок апеляційного суду про те, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ґрунтується на твердженні, що зареєстроване місце проживання, як і фактичне місце проживання боржниці не є визначальним, а істотне значення для застосування мораторію має той факт, що у боржника немає іншого житла крім того, яке передане в іпотеку (т. 1 а.с. 33). ОСОБА_4 зазначена серед учасників, заінтересованих осіб (т. 1 а.с. 27)
Це судове рішення залишено без змін постановою Верховного Суду від 20.01.2021 р. (т. 1 а.с. 36 - 44), в постанові ВС визнано правильним висновок, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», однак приватний виконавець не перевірив та не оцінив наявність обставин, які в силу закону виключають можливість примусового виконання рішення суду (т. 1 а.с. 43).
501/1836/19 - Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.12.2020 р. (т. 1 а.с. 47 - 53) визнано недійсними: електронні торги з реалізації спірної квартири; акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 05.03.2019 р.; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 14.03.2019 р.
Однак, зазначене рішення суду від 03.12.2020 р. скасоване постановою Одеського апеляційного суду від 03.08.2023 р. та відмовлено в задоволенні позову (т. 2 а.с. 23 - 30). Постановою Верховного Суду від 10.01.2025 р. ця постанова апеляційного суду змінена лише в редакції мотивувальної частини (т. 2 а.с. 31 - 43). ВС погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що на спірну квартиру не може бути звернуто стягнення у зв'язку із поширенням на неї дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», однак приватний виконавець не перевірив та не оцінив наявність обставин, які в силу закону виключають можливість примусового виконання рішення суду - тобто було порушене право, однак вимоги не підлягають задоволенню через пропуск спеціальної позовної давності, установленої ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» (т. 2 а.с. 42).
Мотиви суду.
Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до обов'язку доказування і подання доказів, встановленого ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України можливе лише за умови доведення, що набувач заволодів майном незаконно, без відповідної правової підстави.
Однак, встановлені судом обставини, виходячи з наданих суду доказів, свідчать про те, що ОСОБА_4 набула право власності на спірну квартиру в законний спосіб - на прилюдних торгах, на відповідних правових підставах.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Щодо відчуження спірної квартири ОСОБА_4 , то встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що цей правочин був вчинений ОСОБА_4 з метою ускладнити можливу віндикацію, з огляду на наявність на той момент судових спорів про правомірність дій приватного виконавця та процедури реалізації спірної квартири.
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч. 1 ст. 234 ЦК України).
Однак, по-перше, цей правочин створив правові наслідки у вигляді переходу права власності на спірну квартиру від ОСОБА_4 до ОСОБА_6 .
По-друге, фіктивним може бути розцінений правочин, обидві сторони якого усвідомлюють його фіктивність, а встановлених судом обставин недостатню для висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переслідували мету укласти фіктивний договір.
Тому, майно не може бути витребуване на підставі ст. 387 ЦК України.
Стаття 388 ЦК України зазнавала змін, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 5 ЦК України суд застосовує норму права в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Однак, зазначена заборона не є абсолютною і не повинна поширюватися на випадки, якщо майно хоча і було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, однак здійснено це було незаконно.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Однак, є правовою оцінкою висновок судів про застосовність до реалізації спірної квартири вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
А відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в редакції, станом на початок спірних правовідносин (далі - Закон), було встановлено, що не може бути примусово стягнуте майно за наявності сукупності критеріїв.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 Закону, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Таким чином, для застосування цієї норми недостатньо обставини, що у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, обов'язковою умовою є обставина, що таке майно використовується як місце постійного проживання позичальника.
Однак, відсутні підстави для висновку, що спірна квартира використовувалася позивачкою ОСОБА_1 як місце постійного проживання на момент примусового стягнення. Недостатньо для такого висновку даних про реєстрацію місця проживання за цією адресою та обставини, що спірна квартира належала позивачці на праві власності.
Спірна квартира дійсно вибула з володіння позивачки ОСОБА_1 проти її волі, однак спірна квартира продана у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Недійсність проведених торгів прямо не встановлена законом та не визнана судом. Примусове стягнення на спірну квартиру не суперечило вимогам ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки позивачка не довела, що на момент примусового стягнення вона використовувала цю квартиру як місце постійного проживання.
Сукупність встановлених судом обставини виключають можливість витребування спірної квартири на підставі ст. 388 ЦК України.
Крім того, набувши право власності в порядку, встановленому для виконання судових рішень, ОСОБА_4 мала право відчужувати майно, що також виключає можливість застосування ч. 1 ст. 388 ЦК України шляхом витребування майна від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Ознаки недобросовісності такого відчуження ОСОБА_4 , в даному випадку, не мають значення для вирішення спору.
Тому судом не встановлено підстав для задоволення позову.
Позивачка понесла судові витрати на сплату судового збору в сумі 5 946 грн. (а.с. 1) та 454 грн. (а.с. 55).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судовий збір необхідно покласти на позивача.
25 серпня 2021 року ухвалою суду накладений арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження або передачу у заставу нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 48,2 кв. м. житловою площею 30,2 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63).
Відповідно до ч. 9, 10 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись ст. ст. 263 - 266 ЦПК України,
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Лідія Михайлівна, ПАТ «Дельта Банк», приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Судові витрати, понесені позивачкою ОСОБА_1 на сплату судового збору в розмірі 5 946 грн. та 454 грн., покласти на позивачку.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 серпня 2021 року, якою накладений арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження або передачу у заставу нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 48,2 кв. м. житловою площею 30,2 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 17 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідачі:
- ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
- ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
- ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (представник - ОСОБА_10 ),
- Приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Лідія Михайлівна, адреса: м. Чорноморськ Одеської області, вул. Данченка, буд. 2/38-Н.
- Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» код ЄРДРОУ 34047020, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса (Євгена Коновальця), буд. 36-б.
- приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19 оф. 1)
Суддя Ю.О. Тюмін