про скасування арешту майна
07 листопада 2025 рокуСправа № 495/2876/25
Номер провадження 1-кс/495/2275/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна, щодо якого вирішено питання накладення арешту адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
04.11.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, який було накладено відповідно до ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.06.2025 у якій просив:
Накладений ухвалою Білгород-Дністровського міскрайонного суду Одеської області від 27 червня 2025 року по справі N? 495/2876/25 арешт на земельну ділянку площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Накладену ухвалою Білгород-Дністровського міскрайонного суду Одеської області від 27 червня 2025 року по справі N? 495/2876/25 заборону здійснювати у будь - який спосіб відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких будівельних робіт земельної ділянки площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Ухвалою Білгород-Дністровського міскрайонного суду Одеської області від 27 червня 2025 року по справі N? 495/2876/25 накладено арешт в тому числі на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити на час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12014160000000828 від 09.10.2020 року, здійснювати у будь - який спосіб відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких будівельних робіт.
Відповідно до свідоцтва про право власності заявник є власником земельної ділянки площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , заявнику передано у власність спірну земельну ділянку.
Заявник звертає особливу увагу суду, що з часу реєстрації кримінального провадження слідчим, прокурором не проведено жодних слідчих дій та не встановлено доказів, які б свідчили, що земельна ділянка на яку накладено арешт та інші заборони відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, так само не доведено, що вона е речовим доказом, не зазначено, які сліди кримінального правопорушення вона може на собі зберегти та яким чином арешт земельної ділянки може вплинути на збереження її як речового доказу.
Окрім того, у клопотанні слідчого про арешт майна та у винесеній судом ухвалі не визначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, не зазначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною (фізичною) особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Вважає, що арешт майна та заборона будь-яким особам користуватись та розпоряджатись даним майном, накладені ухвалою суду від 27.06.2025, на належну заявнику земельну ділянку є безпідставним, необґрунтованим такими, що не відповідають принципам законності та пропорційноті втручання у право власності громадяина України.
Аналізуючи обставини дійсної справи і усталеної практики ЄСПЛ в тому числі, щодо вирішення спорів за аналогічними справами, можливо дійти наступних висновків:
І. Відсутність підстав вважати втручання здійснене «згідно закону».
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов?язком держави - стаття 3 Конституції України.
Заявник звертає увагу суду, що ОСОБА_5 правомірно використовував земельну ділянку, здійснив державну реєстрацію земельної ділянки маючи впевненість у законності таких дій саме через вчинення цих дій та прийняття рішень державними органами влади.
Протягом останніх пяти років, заявник не викликався до слідчого для надання пояснень, щодо суті можливих кримінальних правопорушень. Так само і право власності заявника на спірну ділянку не скасоване та не обтяжене в будь-якому іншому процесі.
Постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2025 року по справі N? 495/1404/19 залишено без задоволення касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури. Вказаним рішенням ВС визнано правомірним володіння, набуття та користування ОСОБА_5 спірною земельною ділянкою, встановлена відсутність правових підстав для позбавлення заявника будь-яких обмежень в праві власності на спірну земельну ділянку.
Так само судом встановлено відсутність будь-яких порушень норм земельного законодавства, щодо порядку відведення спірної земельної ділянки та порушення прав третіх осіб, в тому числі сільської ради.
ІІ. Будь-яке втручання у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.
За змістом другого речення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб?єктів власності і позбавити їх майна, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
На протязі всього часу користування та володіння спірною земельною ділянкою, жоден державний орган, жодна фізична, юридична особа, власники сусідніх земельних ділянок не заявили жодної вимоги та (або) претензії з приводу володіння спірною ділянкою до заявника ОСОБА_5 .
Зазначене свідчить про відсутність як вказує слідчий «суспільного інтересу» в необхідності задоволення арешту та обтяження майна.
Отже, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ майнове право особи може бути обтяжене в разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.
Слідчим у дійсній справі не доведено, що втручання в тому числі обмеження у право власності належне заявнику ОСОБА_5 не порушить справедливого балансу інтересів, а саме: позитивні наслідки арешту земельної ділянки для захисту інтересів потрепілої особи є більш важливими, ніж дотримання права ОСОБА_5 , який законним шляхом добросовісно набув своє майно, покладаючись на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування, та який відкрито володіє спірною земельною ділянкою більше шести років.
Позиції сторін
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 вимоги заяви підтримав та просиав таку задовольнити, скасувавши відповідний арешт.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечив, мотивуючи свою позицію необхідністю збереження речового доказу, так як досудове розслідування все ще триває.
Мотивація суду
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до змісту ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено та конкретизовано в ч.1 ст.321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована вст.391цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна надано належним заявником.
В ході розгляду клопотання слідчою суддею було встановлено, що Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міскрайонного суду Одеської області від 27 червня 2025 року по справі № 495/2876/25 накладено арешт в тому числі на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити на час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12014160000000828 від 09.10.2020 року, здійснювати у будь - який спосіб відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких будівельних робіт.
Постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2025 року по справі № 495/1404/19 залишено без задоволення касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури.
Таким чином, вказаним рішенням Верховним Судом визнано правомірним володіння, набуття та користування ОСОБА_5 спірною земельною ділянкою, встановлена відсутність правових підстав для позбавлення заявника будь-яких обмежень в праві власності на спірну земельну ділянку.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності.
З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міскрайонного суду Одеської області від 27 червня 2025 року в справі № 495/2876/25 арешт на земельну ділянку площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Накладену ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міскрайонного суду Одеської області від 27 червня 2025 року по справі № 495/2876/25 заборону здійснювати у будь - який спосіб відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких будівельних робіт земельної ділянки площею 0,0654 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0051) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 12.11.2025 о 16.55.
Слідчий суддя ОСОБА_6