Справа № 344/4203/25
Провадження № 22-ц/4808/1069/25
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Максюта
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Пастернак І.А. 13 травня 2025 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 21 травня 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що АТ «Універсал Банк» у жовтні 2017 року запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється у точці видачі або спеціалістом Банку. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку https://www.monobank.ua/terms.
04.03.2021 року відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у Мобільному додатку.
Відповідач своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився з тим, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у Універсал Банку, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір, Кредитний договір).
Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено розділом ІІ Умов і правил, а саме: щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
В редакції Умов та Правил, згідно з Тарифами, сторони дійшли згоди, пільговий період за карткою становить до 62 днів, пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 2000,00 грн, що зазначено у Довідці про розмір встановленого Кредитного ліміту.
У зв'язку із порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 04.03.2021 року зі сторони ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 102 917,08 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту,
Банк просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що звертаючись до суду із позовом, АТ «Унівесал Банк» в обґрунтування позовних вимог, окрім анкети-заяви посилалося також на Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank. Однак долучені позивачем до матеріалів позовної заяви Умови та правила підпису ОСОБА_1 як особистого, так і електронного не містять. Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що саме із долученими до позову Умовами та правилами ОСОБА_1 ознайомився і погодився, підписуючи анкету-заяву, а також те, що такі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, товариство не надало. Посилаючись на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій банку щодо нарахування відсотків за користування кредитом, розмір яких сторонами не погоджувався, і тим самим збільшувалося тіло кредиту, щодо автоматичного списання щомісячних платежів, списання розстрочки, що теж було враховано банком як заборгованість за тілом кредиту, проте фактично такою не є. Отже, судом встановлена неправомірність розрахунку кредитором суми кредиту. Із наданого банком розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач з моменту укладення кредитного договору вніс кошти на суму 3 712,9 грн, що перевищує розмір кредитних коштів наданих йому в межах кредитного ліміту (2000 грн), а тому суд вважав, що підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» немає.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Так, підписанням анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, які разом з цією заявою, Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі та розміщені на офіційному сайті фінансової установи https://www.monobank.ua/terms.
Підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку (пункт 3 Анкети-заяви).
Окрім того, погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати та збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Крім того, з Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту вбачається підписання їх сторонами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису. Відсутність на паперовому екземплярі Умов підпису фізичної особи не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Боржник висловив свою згоду з зазначеними документами в електронному вигляді у мобільному за стосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису.
Отже, наведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов та Правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою Договору.
Крім того, Клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Умов і Правил, що розташовані на офіційному сайті фінансової установи та/або в мобільному додатку.
Враховуючи, що клієнтом було неодноразово проведено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та інше), відповідач надавав свою згоду із змінами, доповненням до Договору про надання банківських послуг.
Звертає увагу на те, що редакція Умов та Правил, що наявна у матеріалах справи, може носити показовий характер та може доповнюватися позивачем.
Відтак, наявні всі підстави стверджувати, що Умови та правила, які знаходяться у публічному доступі, та посилання на офіційному сайті фінансової установи (https://www.monobank.ua/terms), які містяться у кожній Анкеті-заяві, підписаній Клієнтами (а це понад 8 млн), є загальновідомим фактом.
Тому посилання суду на недоведеність Банком того, що саме ці Умови і Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, є безпідставними, оскільки такі не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Оскільки відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), тому виникла заборгованість.
Банк направив повідомлення відповідачу про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчиняв жодної дії, спрямованої на погашення заборгованості.
Крім того, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунку суми заборгованості, відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу.
За наведених підстав просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання сторони не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. Конверт із судовою повісткою про виклик відповідача у судове засідання повернувся до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідача згідно ч.1 ст.130 ЦПК України, якою передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу без їх участі.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 04.03.2021 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які він отримав у мобільному додатку (а.с. 14).
До вказаної анкети-заяви банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містять у собі Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank, які, як зазначає позивач, викладені в редакції, чинній на момент укладення договору (а.с. 20-35, 42-44).
Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 розділу 2 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» (далі - Умови) клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт (а.с.35-зворот).
Згідно з положеннями п.п. 5.9 п.5 розділу 2 Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах (а.с.38). Це для мотивації щодо не погодження процентів, оскільки ці умови не підписані.
Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (п. 5.11 Умов) (а.с.38).
За Тарифами банку пільговий період за карткою Monobank встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001%; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (а.с.45-зворот).
Пунктом 5.15 розділу 2 Умов визначено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах (а.с.38-зворот).
Відповідно до п. 5.16 розділу 2 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних (а.с.38-зворот).
Відповідно до п. 5.17 Умов, у випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (а.с.38-зворот).
Також позивач долучив таблицю «чорна картка monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank», таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 42-46).
У паспорті споживчого кредиту чорної картки mobobank, долученого до матеріалів справи, зазначено, зокрема, інформацію про основні умови кредитування: тип кредиту: поновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом використання, сума кредиту від 0 до 500000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) грн; строк кредитування - 25 років з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту: на споживчі потреби, спосіб і строк надання кредиту: кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг); інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту: процента ставка пільгова - 0,00001%, базова - 3,1% в місяць, тип процентної ставки - фіксована, комісія за зняття готівки - 4%, загальні витрати за кредитом - 36 668,07 грн, реальна річна процентна ставка - 44,26%, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інше.
Згідно із довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 16.12.2024 року, Витвицькому 04.03.2021 року встановлено кредитний ліміт у сумі 2 000 грн (а.с. 13).
Згідно із наданим банком розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" на 04.11.2024 року заборгованість складає 102 917,08 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 102 917,08 грн (а.с. 12).
Застосовані норми права, мотиви, з яких виходить апеляційний суд
В силу положень ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено в ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору( ч. 2 даної статті).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
В силу ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Виходячи із аналізу зазначених норм ЦК України, слід дійти висновку, що у разі надання послуг, в тому числі і кредитування, у формі публічного договору приєднання, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому банк повинен був забезпечити позичальнику такі умови, які б не суперечили загальним правилам укладення кредитних договорів, були зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, зокрема і щодо встановлення комісії і пені.
Тобто банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четвертої статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З матеріалів справи встановлено, що 04 березня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк».
Зазначена анкета-заява не містить відомостей про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно з пунктом 3 анкети-заяви відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 031FЗЕ10191Е4D26FB76CD4B388797CBCF1974861BC4E6EFB5270197249749E5AD, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (пункт 6).
Згідно з пунктом 9 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 20-41).
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. Відповідач в свою чергу користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Позивач, обґрунтовуючи позов, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.03.2021 року, посилався на витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», як невід'ємну частину кредитного договору.
Витягом з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», що наданий позивачем на підтвердження позову, визначено, в тому числі: порядок нарахування процентів та їх розміри, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитом, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (04.03.2021 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (26.02.2025 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», які містяться у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.03.2021 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати процентів.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Долучена до позову копія паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank не приймається до уваги судом апеляційної інстанції та не може вважатись складовою кредитного договору, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору. У паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 04 березня 2021 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про те, що позивачем не доведено, що сторонами при підписанні анкети заяви від 04.03.2021 року було погоджено розмір процентів та інші умови, які викладені в Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, оскільки матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення відповідача з основними умовами кредитування (не містять його підпису), як і немає доказів, що саме ці умови і правила обслуговування розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, виходячи із кредитного ліміту у 2000 грн, списання по яких відображені у розрахунку заборгованості та виписці по руху коштів.
Однак не можна погодитись з висновком місцевого суду про повну відмову у задоволенні позову.
Матеріалами справи підтверджується неправомірність дій банку щодо нарахування відсотків за користування кредитом, розмір яких не відповідає кредитному ліміту, але за рахунок яких збільшувалося тіло кредиту.
Із наданого позивачем розрахунку судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював їх періодичне зняття, а також погашення. Розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач не спростував.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, на стадії апеляційного розгляду колегія суддів витребувала у АТ «Універсал Банк» інформацію про рух коштів (виписку) по рахунку ОСОБА_1 (а.с.112).
Згідно наданої позивачем на виконання ухвали суду виписки (а.с.166-204) колегією суддів встановлено, що у відповідача заборгованість за кредитом виникла з 26.11.2023 року, оскільки відповідач здійснював зняття кредитних коштів, і така заборгованість зростала, на 02.04.2024 року її розмір складав 102917 грн 08 коп. (а.с.166).
З виписки про руху коштів, яка надана позивачем, встановлено, що ОСОБА_1 отримав кошти з кредитної картки, ними користувався, що підтверджує існування кредитних правовідносин між ним та АТ «Універсал Банк», однак не повертав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
При цьому, протягом періоду з 26.11.2023 року до 02.04.2024 року банком неодноразово здійснювалося списання відсотків за кредитом (01.01.2024 на суму 444,69, 01.02.2024 на суму 796,33 грн, 01.03.2024 на суму 1031,68 грн, 01.04.2024 на суму 1440,20 грн), загальний розмір яких склав 3712,90 грн і на цю суму збільшено залишок заборгованості за кредитом (а.с.166-166-зворот).
Отже, враховуючи неправомірність дій банку щодо нарахування відсотків за користування кредитом, розмір яких не відповідає кредитному ліміту, але за рахунок яких збільшувалося тіло кредиту, колегія суддів апеляційного суду вважає, що загальний розмір кредитної заборгованості у розмірі 102917,08 грн необхідно зменшити на суму незаконно нарахованих процентів за кредитним договором у розмірі 3712,90 грн, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг від 04.03.2021 року у розмірі 99204,18 грн (102917,08 - 3712,90).
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, щодо розміру заборгованості за кредитним договором, а також висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, щодо неправомірності розрахунку кредитором суми кредиту в цілому, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат
Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Встановлено, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, а за подання апеляційної скарги - 4542 грн, що разом складає 7570 грн.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги частково (відсоток задоволення складає 96%), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 7267 грн 20 коп (7570 х 96%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича задовольнити частково.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул.Автозаводська, 54/19, м.Київ, 04114) заборгованість у розмірі 99204 грн 18 коп., а також судові витрати у розмірі 7267 грн 20 коп., що разом складає 106471 (сто шість тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 20 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2. ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В. Василишин
В.М. Барков
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року.