Справа №718/2644/25
Провадження №2/718/926/25
14.11.2025 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Масюк Л.О., за участю секретаря судових засідань Харабари А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду м. Кіцмань цивільну справу №718/2644//25 року за позовною заявою ТзОВ «ФК«Кредит-Капітал» (м.Львів вул..Смаль Стоцького, 1, 28 корпус) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
ТзОВ «ФК«Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №6601139 від 01.01.2025 у розмірі 11529 грн, судовий збір на суму 2422,40 грн. та 8000 гривень витрати на правову допомогу
Обґрунтовує позов тим, що 01.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6601139, за умовами якого останній отримав кредит на суму 3000, 00 грн., зобов'язався повернути його зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТзОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.
Вказує, що 28.04.2025 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №117-МЛ, згідно з яким ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, в точу числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №6601139 від 01.01.2025 року.
Посилається на те, що відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 11529 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 2520 грн.; заборгованості за комісією за видачу кредиту - 9 грн., сума по неустойці та/або проценти за порушення грошового зобов'язання - 6000 грн.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 11529 грн, судовий збір на суму 2422,40 грн. та 8000 гривень витрати на правову допомогу
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02.10.2025 року, після отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача по справі, було прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін, призначено судове засідання.
Представник позивача в прохальній частині позову просить справу розгляну за його відсутності.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, які він особисто отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З боку відповідача ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням про виклик, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада, до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст.178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред'явлено.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №6601139, за умовами якого останній отримав кредит на суму 3000, 00 грн., зобов'язався повернути його зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТзОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору (а.с.6-11).
Відповідно до Довідки про ідентифікацію, яка підготовлена ТОВ «Мілоан», суд встановив, що цим документом підтверджується, що ОСОБА_1 ідентифікований цим товариством шляхом акцептування договору позичальником у спосіб підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 858545, що мало місце 01.01.2025 о 14:14 год. (а.с.14).
Відповідно до платіжного доручення №145473282 від 01.01.2025 року вбачається, що ТзОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів на картку НОМЕР_1 в сумі 3000 грн. (а.с.15 зворот).
28.04.2025 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №117-МЛ, згідно з яким ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, в точу числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №6601139 від 01.01.2025 року (а.с.18-30).
Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги№117-МЛ вбачається, що ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, в точу числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №6601139 від 01.01.2025 року (а.с.31).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК).
Особливості укладання кредитного договору в електронному виді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено з матеріалів справи, Кредитний договір №6296439 від 15.01.2023 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування та підписаний електронним підписом.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал»,», вказаного вище кредитного договору з дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056 ЦК розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 80 ЦПК України встановлює, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов'язання, вважає, що позов обґрунтований і він підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як слідує з пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет»; Акт №Д/3078 наданих послуг, детальний опис наданих послуг до Акту № Д/3078 (а.с.34 зворот-36).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідач у справі не надав суду заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422,40 грн. судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ (35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором №5601139 від 01.01.2025 року у розмірі 11529 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять девять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ (35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, витрати на оплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіцманського районного
суду Чернівецької області Масюк Л.О.