Справа № 646/10548/25
№ провадження 2/646/5187/2025
14 листопада 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) № 09.08.2023-100000014 від 09.08.2023 у розмірі 18 540, 01 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №09.08.2023-100000014, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 9 000,00 грн. строком на 70 днів, тобто до 17.10.2023 зі сплатою фіксованого розміру процентів 1,3%, комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-5795.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 18540, 01 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 000, 00 грн., процентів 8 190, 01 грн. та комісії 1 350, 00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 15.10.2025 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та не заперечував проти заочного розгляду справи .
Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Направлені за місцем реєстрації відповідача судові виклики відділенням поштового зв'язку повернуті на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, судом додатково з метою реалізації відповідачем своїх прав, враховуючи, що його зареєстроване місце проживання знаходиться на території активних бойових дій виклик здійснено в порядку ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та за адресою реєстрації я к внутрішньо переміщеної особи у с-щі Манченки Харківської області.
Відзив відповідачем не подано.
Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи,
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
09.08.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № № 09.08.2023-100000014, за яким позивач надав позичальнику грошові кошти в сумі 9 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,3 % за кожен день користування кредитом, строком на 70 днів.
Підтвердження укладення кредитного договору містить графік платежів, відповідно до якого сума кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового платежу у таких розмірах : 4 платежі у розмірі 3 257,93 грн., 5 платіж у розмірі 3 257,95 грн.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія") - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Відповідно до п. 3.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію. Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.
Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-5795.
Із зазначеного договору встановлено, що він підписаний одноразовим ідентифікатором С181, який був надісланий на фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_1 .
Так, згідно з заявкою, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 11.08.2025 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanil згідно зі ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію", ОСОБА_1 надав сукупність своїх ідентифікуючих персональних даних, зокрема й реквізити електронного платіжного засобу 5167-80XX-XXXX-5795 для перерахунку коштів.
Заявка підписана одноразовим ідентифікатором С181, який був надісланий на фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № № 09.08.2023-100000014 від 09.08.2023, позичальником за яким є ОСОБА_1 , заборгованість складає: 9 000, 00 грн - основний борг; 8 190.03 грн проценти, 1 350, 00 грн - комісія. Разом 18 540, 01грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 091.08.2023 по 17.10.2023.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч.3-6, 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
З наведеного суд висновує, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Суд визнає встановленим, що 09.08.2023 між сторонами укладено кредитний договір № №09.08.2023-100000014 у електронному вигляді шляхом підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, особа якого до укладення договору була встановлена й перевірена належним чином.
Укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку та строк кредитування.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується квитанцією система LiqPay, відповідно до якої 09.08.2023 о 07.11на карту НОМЕР_2 за договором №09.08.2023-100000014 перераховано суму 9 000,00 грн., ID операції 2349825431.
При цьому, особу позичальника було ідентифіковано через центральний вузол системи BankID Національного банку.
Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентів, оскільки їх розмір є обґрунтованим, відповідає умовам договору та графіку платежів, а відтак наявні підстави для задоволення позову в цій частині.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 1 350 грн суд дійшов таких висновків.
Пунктом 9 кредитного договору передбачено сплату комісії, пов'язаної із наданням кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що дорівнює 1 350, 00 грн., яка нараховується та обліковується в день видачі кредиту.
Позовна заява містить посилання на те, що ця комісія пов'язані із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок позичальника з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу.
Абзацом 4 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відповідно до пункту 4) ч. 1 ст. 1 цього Закону загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Тобто законом передбачено право сторін передбачити сплату комісій, пов'язаних з наданням і отриманням кредиту, якщо воно обумовлюється необхідністю надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця. Водночас економічна сутність зазначених комісій повинна бути розкрита споживачеві для забезпечення його повною інформацією по кредиту.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія.
Суд зауважує, що Кредитодавець не надав доказів понесених витрат на користування сервісом інтернет-еквайрингу.
Відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в сумі 1 350,00 грн.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основного боргу та процентів. З наведених вище мотивів і міркувань суд уважає, що в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми 1 3500, 00 грн. комісії слід відмовити.
Згідно з приписами ст. 141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути на часткове відшкодування витрат із сплати судового збору суму 2 246,01 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 190,01 грн. (сімнадцять тисяч сто дев'яносто гривень 01 копійка).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 246,01 грн. (дві тисячі двісті сорок шість гривень 01 копійка).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А;
відповідач ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 14.11.2025.
Головуючий І.М.Демченко