Справа № 930/3264/24
н/п 2/953/1272/25
14 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
секретарів судових засідань - Гавриленко К.О., Собченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» Владко Р.О. звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 27 898,95 грн та судового збору.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «Свеа фінанс» у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в прохальній частині позову зазначив: в разі неявки в судове засідання відповідача, справу розглянути за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи містяться поштові конверти з відміткою «адресат відсутній» за вказаною адресою, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 14.11.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
28.10.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної лінії та страхування № С-505-008128-19-980, яка діє згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО), що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями до нього. Тарифи, угода є невід'ємними частинами ДКБО.
Пунктом 1 договору № С-505-008128-19-980 передбачено, що банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche Blue ID INS OnLine поточний рахунок 26202001776481 (IBAN НОМЕР_1 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках цієї Угоди та ДКБО, та випускає клієнту картку MasterCard. Відповідно до умов вказаного договору, банк надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200 000 грн.
Пунктом 2 договору № С-505-008128-19-980 встановлено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором страхувальник (застрахована особа) акцептує оферту № ІБККІ від 01.07.2019 та укладає договір добровільного страхування життя № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019.
Згідно п. 2.1 Страхувальник підтверджує, що ознайомлений та погоджується з умовами страхування, Правилами страхування; сплата страхового внеску у розмірі та у строки, зазначені у ч. 1 «Основні умови» ДСЖ, свідчить про укладення ДСЖ та досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов ДСЖ.
Пунктом 3.3 договору встановлено процентну ставку за користування коштами кредитної лінії в розмірі - 24,00 %.
Відповідач погодився, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБО, в т.ч. черговість задоволення вимог банку, здійснюватимуться згідно умов ДКБО, а також відповідно до тарифів, які розміщені на сайті банку за адресою www.ideabank.ua (п. 3.5 Договору).
Відповідачем також власноручно підписано анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - «Росвен Інвест Україна») було укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
26.07.2023 ТОВ «Росвен Інвест Україна» сплатило АТ «Ідея Банк» 11 963508,00 грн в рахунок оплати коштів за відступлення права вимоги згідно з п. 3.1 договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 9217.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 25.07.2023 за № 01.02-31/23, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019 року, у розмірі 27 898,95 грн.
Рішенням єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» від 25.03.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс». Реєстраційні дії щодо зміни найменування позивача проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коба Н.В.
Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини щодо укладення між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» договору факторингу № 01.02-31/23, який у встановленому порядку не оспорювався та є чинним, а також приписи статті 204 ЦК України про презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, позивач ТОВ «Свеа Фінанс» вважається таким, що у встановленому законом порядку набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договорам № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019 на тих самих умовах і в тому обсязі, які існували на момент переходу прав, а відтак є належним кредитором у зобов'язанні.
Виписка по рахунку на ім'я відповідача ОСОБА_1 за період з 28.10.2019 по 25.07.2023, свідчить про рух платежів (користування відповідачем кредитними коштами, поповнення рахунку, розраховування у терміналах) в межах кредитного ліміту наданого позивачем.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21), виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку із чим, за договором № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019 у відповідача наявна заборгованість на загальну суму 27 898,95 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 9 799,32 грн., заборгованість за відсотками 18 099,63 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком за даним кредитним договором станом на 25.07.2023 (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач підписав анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи, був ознайомлений з умовами угоди про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної лінії та страхування № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків, комісій та інших платежів пов'язаних з користуванням кредитними коштами. Отже, відповідач був ознайомлений з вказаними умовами надання банківських послуг (кредитування) під підпис.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання за договором від 28.10.2019, внаслідок чого існує у відповідача заборгованість у розмірі 27 898,95 грн, яка не погашена (сплачена), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог.
Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість договором про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної лінії та страхування № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019, в загальному розмірі 27 898,95 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 9 799,32 грн., заборгованість за відсотками 18 099,63 грн, тобто позовні вимоги ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 78, 81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за кредитним договором № С-505-008128-19-980 від 28.10.2019 в розмірі 27 898,95 (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім, 95) грн, з яких: заборгованість за основним боргом 9 799,32 грн., заборгованість за відсотками 18 099,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять два, 40) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 14.11.2025.
Суддя О.М. Дяченко