Справа № 404/8857/21
Номер провадження 1-кс/404/4048/25
14 листопада 2025 року місто Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фортечного районного суду м. Кропивницького матеріали скарги ОСОБА_3 про покладення на прокурора вищого рівня обов'язку розглянути скаргу на недотримання розумних строків досудового розслідування по кримінальному провадженню 42021122010000116 за ч. 1 ст. 367 КК України, -
ОСОБА_3 , у порядку ст. 208 КПК України, подаласкаргу на бездіяльність прокурора вищого рівня Кропивницької окружної прокуратури, який протягом трьох днів не розглянув скаргу, на дотримання розумного строку проведення досудового розслідування по вказаному вище кримінальному провадженню, у зв'язку із цим просить зобов'язати прокурора вищого рівня надати вмотивовану відповідь.
В судовому засіданні скаржник вимоги підтримав, просить скаргу задовольнити.
Прокурор заперечив через безпідставність, оскільки керівник вищого рівня своєчасно, тобто 03.11.2025 року направив скаржнику мотивовану відповідь.
Слідчий Кропивницького РУП ГУНП проводить досудове розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.
Предметом перевірки стала версія ОСОБА_3 , про наявний у держави обов'язок забезпечити їй безкоштовний правовий супровід кожної поданої нею скарги.
31.10.2025 року, ОСОБА_3 звернувся до прокурора вищого рівня з вимогою дотримуватись розумних строків досудового розслідування по зазначеному вище кримінальному провадженню.
03.11.2025 року, прокурор вищого рівня Кропивницької окружної прокуратури направив ОСОБА_3 лист у якому повідомив про розгляд скарги та відсутність ознаки порушень розумних строків.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
Слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування у розумні строки тільки у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції (ч. 2 ст. 28 КПК України).
Положеннями ч. 6 ст. 28 КПК України встановлено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, -на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій)у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строкиу межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже слідчий суддя вживає заходисудового контролю за проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженні щодо дотримання розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення у двох випадках: коли пропущений визначений цим Кодексом строк, а також, коли існує потреба провести слідчі дій та прийняти процесуальне рішення убільш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Чинна редакція КПК України не встановлює граничного строку і термінудо якого необхідно провестидосудове розслідування, отже дотримані розумні строки при проведенні досудового розслідування.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України містить визначення, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У свою чергу ч. 8 ст. 615 КПК України передбачено, що строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування. Таким чином дії представників сторони обвинувачення залишаються правомірними і не порушують розумні строки, оскільки в цьому кримінальному провадженні не закінчились передбачені законом граничні строки досудового розслідування.Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. В умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
В аспекті зазначеного вважаю за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Встановити процесуальний строк можнадля конкретної процесуальної дії або прийняття процесуального рішення яку підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити убільш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.У цьому провадженні строк досудового слідства не закінчився, а строків проведення допиту і доступу не передбачено, отже в умовах воєнного стану передчасним і необґрунтованим стане встановлення більш короткого строку ніж той, який не передбачений цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 308 КПК України, прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Прокурор вищого рівня Кіровоградської обласної прокуратуридослідив подану скаргу та у передбачений законом строк виконав вимогу ст. 308 КПК України, своєчасно розглянув подану скаргу, а результати невідкладно направив скаржнику.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на умовах змагальності. Представник сторони обвинувачення подав докази виконання обов'язку щодо письмового повідомлення особи про результати розгляду скарги. Отже процесуальне право скаржника не порушено. Не існує підстав для застосування заходів судового контролю для дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження.
У задоволенні вимог скаржника необхідно відмовити, оскільки логістичні питання: відсутності порозуміння, тривалості, способу відправлення, дієвості вручення відповіді прокурора не входить до завдань судового контролю, і не передбачені ст. 303 КПК України.
Згідно пункту9-1 ч. 1ст. 303 КПК України, слідчий суддя стосовно прокурора вищого рівня уповноважений вирішувати вимогу щодоскасування рішення (у формі постанови) про відмову в задоволенні скарги на недотримання слідчим чи прокурором розумних строків. Тотожний висновок зробив Верховного суду у постанові від 16.05.2019 року (провадження №51-8007 км18) де зазначив, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачено повноваження слідчого судді про встановлення процесуального строку. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскарженні до слідчого судді під час досудового розслідування. При цьому перегляд скарг на можливу бездіяльність прокурора вищого рівня з приводу дотримання розумних строків розслідування кримінальних проваджень, зазначеною нормою кримінального процесуального закону не передбачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З огляду на положення ст. 303 КПК України, слідчий суддя під час досудового розслідування не може вирішувати скарги, предметом якої є можливі зволікання чи строки розгляду скарги прокурором вищого рівня в порядку ст. 308 КПК України.
Скаржник передчасно і безпідставно звернувся до слідчого судді, оскільки прокурор після розгляду скарги про розумний строк не виносив постанову, отже відсутнє рішення, що може бути предметом судового контролю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Вирішуючи заявлену вимогу скаржника треба врахувати неприйнятність порушення організаційно розпорядчих функцій прокурора вищого рівня та заборону втручання до його повноважень у спосіб не передбачений законом.
Судовий контроль слідчого судді полягає у вирішенні скарг визначених чітким і вичерпним переліком приводів та підстав передбачених ст. 303 КПК України, вони не підлягають поширеному тлумаченню. Таким чином підставою відмови у задоволенні вимог скаржника є існуючі законодавчо встановлені процесуальні обмеження, за умовами якого слідчий суддя не має права визначити бездіяльність прокурора вищого рівня з приводу можливого зволікання у розгляді скарги з приводу дотримання чи порушення розумних строків.
Згідно з ч. 2ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчим суддею може бути прийнято процесуальне рішення про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303-308 КПК України,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора вищого рівня Кропивницької окружної прокуратури з приводу несвоєчасного розгляду скарги про дотримання розумного строкупо кримінальному провадженню 42021122010000116 за ч. 1 ст. 367 КК України, відмовити.
Відповідно до ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді не оскаржується в апеляційному порядку, заперечення проти такої ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1