ЄУН 387/1247/25
Номер провадження 2-др/387/15/25
Іменем України
04 листопада 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області заяву представника відповідача - адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів
На розгляді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебувала справа ЄУН 387/1247/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів .
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задоволено повністю, вирішено питання судових витрат.
10 жовтня 2025 року представник позивача - адвокат Галайчук Г.С. через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 13.10.2025 заяву представника позивачки - адвоката Галайчук Г.С. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників справи з призначенням судового засідання на 10 годину 00 хвилин 04 листопада 2025 року.
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2025 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь ОСОБА_1 стягнені кошти за виконавчим написом №7382 вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 07.06.2021 у сумі 8213 гривень 77 копійок (вісім тисяч двісті тринадцять гривень 77 копійок). Стягнуто з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 гривень 96 копійок (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок). Витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката у справі ЄУН 387/1247/25 залишено за позивачем.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до чинного законодавства України, порядок розподілу судових витрат у цивільних справах врегульований спеціальними нормами ЦПК України.
Зокрема, основним положенням, що визначає ці аспекти, є стаття 141 ЦПК України. Вона встановлює загальне правило, згідно з яким судові витрати підлягають розподілу між сторонами під час ухвалення судового рішення по суті спору.
Важливою передумовою для такого розподілу є надання стороною, яка понесла відповідні витрати, належних та допустимих доказів їх понесення. При цьому ключовим аспектом є своєчасність подання таких доказів, вони мають бути надані суду до моменту ухвалення остаточного рішення.
Цей порядок розподілу судових витрат також кореспондує з положеннями статті 265 ЦПК України, яка регламентує зміст судового рішення. Згідно з цією статтею, у резолютивній частині рішення суду, серед іншого, обов'язково зазначається розподіл судових витрат. Таким чином, це забезпечує повне та всебічне вирішення справи, включаючи фінансові аспекти, пов'язані з її розглядом.
Тобто, ЦПК України чітко визначає, що питання судових витрат вирішується судом одночасно з розглядом справи по суті, за умови документального підтвердження стороною понесених витрат до моменту винесення рішення.
Однак, законодавство містить виняток, який зазначено у частині 8 статті 141 ЦПК України.
Ключовим аспектом цього винятку є встановлення особливих строків подання таких доказів. Сторона може подати докази понесених судових витрат:
1.До закінчення судових дебатів у справі. Це є пріоритетним варіантом, що дозволяє суду врахувати всі обставини ще до ухвалення рішення.
2.Протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Цей варіант можливий виключно за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила відповідну заяву про намір подати такі докази пізніше. Ця заява є важливою процесуальною умовою, яка фіксує волевиявлення сторони скористатися продовженим строком.
Аналогічно норма, передбачена ч.1 ст. 246 ЦПК України встановлює, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Також згідно з п. 5 ч.7 ст. 265 ЦПК України саме в резолютивній частині рішення вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат, але виключно за умови визначеної ч.8 ст. 141 ЦПК України (завчасного до закінчення судових дебатів подання заяви про розподіл судових витрат).
У конкретному випадку, що розглядається, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача. Таке рішення було ухвалене з огляду на ретельний аналіз процесуальної поведінки позивача та застосування відповідних норм Цивільного процесуального кодексу України, а саме відсутність своєчасної та належної заяви.
Як зазначається, позивач до закінчення судового розгляду та ухвалення рішення по справі не надав суду жодних доказів, що підтверджували б факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не подавав клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення. Таке клопотання є обов'язковою процесуальною передумовою для розгляду цього питання поза рамками основного судового засідання, як це передбачено частиною 8 статті 141 та частиною 1 статті 246 ЦПК України.
Враховуючи зазначені обставини, суд у мотивувальній частині рішення від 06 жовтня 2025 року обґрунтовано вказав на відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу. Відповідно, у резолютивній частині рішення витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката залишено за позивачем.
Таким чином, суд, ухвалюючи рішення, в повній мірі вирішив питання про судові витрати по справі, керуючись положеннями статей 141, 246 та 265 ЦПК України. Неможливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу є прямим наслідком недотримання позивачем встановлених процесуальним законодавством вимог щодо своєчасного подання доказів та/або відповідного клопотання та відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджують понесення витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає. Додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках, прямо передбачених статтею 270 ЦПК України, зокрема, якщо суд не вирішив якесь питання, яке мав вирішити. Однак, у даному випадку суд належним чином вирішив питання про судові витрати, а відмова у стягненні конкретного виду витрат є результатом процесуального пропуску сторони та недоведеності понесення таких витрат під час розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141, 246, 265, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у справі ЄЦН 387/1247/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО