Справа № 383/1111/25
Номер провадження 2/383/584/25
13 листопада 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1111/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2021 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості укладено Договір № 259614-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Однак, відповідач, в порушення умов вищевказаного договору отримані грошові кошти у строк, визначений Договором, не повернула, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість зі сплати основного боргу, процентів та комісії. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у неї станом на 08.08.2025 рік утворилась заборгованість за договором № 259614-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 23855,68 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8000,00 грн, суми прострочених платежів з процентів 14655,68 грн та суми прострочених платежів за комісією 1200,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримуються позивачем у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому, у разі неявки відповідача, надає згоду на заочний розгляд справи (а.с.9 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 повторно до суду не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Бізнес Позика»).
Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Слід також зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За змістом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 01.08.2021 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 259614-КС-001 про надання кредиту (а.с.23 зворот - 24).
01 серпня 2021 року року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір № 259614-КС-001про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.25-26).
Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-6360, на номер телефону НОМЕР_2 , що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який позичальником було введено/відправлено (а.с.27-28).
Таким чином, 01 серпня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 259614-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит, Електронна форма) (а.с.22-23), за умовами якого кредитодавець надав позичальникові на умовах, передбачених договором, грошові кошти (Кредит) у кредит у сумі 8000,00 гривень на засмадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Даний Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) G-6360.
Сторони узгодили строк кредиту: 24 тижні; стандартну процентну ставку за кредитом: в день 1,08398920 %, фіксована. Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 1200,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 8000,00 грн. Термін дії Договору: до 16.01.2022 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 20040,00 грн. Загальні витрати за Кредитом: Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 7407,48 процентів. Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом (п.1 Кредитного договору).
Відповідно до п.2. Кредитного договору протягом строку кредитування процента ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Згідно з п.5 Кредитного договору позичальник має право повністю або частково достроково повернути кредит без будь-якої додаткової плати, пов'язаної з достроковим поверненням, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів, про що він зобов'язаний повідомити Кредитодавця з оформленням відповідного документа.
З Паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 01.08.2021 року електронним підписом спожичача з одноразовим ідентифікатором, вбачається, що він містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше (а.с.20-21).
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що відповідач до укладення кредитного договору був ознайомлений із текстом цього договору та правилами, а також отримав від позивача інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування».
З квитанції TAC Pay №429570818 від 01.08.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 позивачем 01.08.2021 року 12:10 перераховано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, в рамках Кредитного договору №259614-КС-001 від 01.08.2021 року, платник ТОВ «Бізнес Позика», номер платіжної картки отримувача НОМЕР_3 (а.с.28 зворот).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Кредитний договір відповідає вимогам закону, умови договору позивачем виконані та грошові кошти відповідачу перераховані на банківську карту.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач виконав умови Кредитного договору, але відповідач у свою чергу умови Кредитного договору щодо погашення щомісячних платежів не виконав та припустився заборгованості, яка згідно розрахуноку позивача ТОВ «Бізнес Позика» за договором №259614-КС-001 від 01.08.2021 року станом на 08.08.2025 рік становить 23855,68 грн, де 8000,00 грн прострочена заборгованості за кредитом та 14655,68 грн заборгованость за відсотками (а.с 11-19). Також даний факт підтверджується довідку про стан заборгованості станом на 08.08.2025 рік (а.с.19 зворот).
Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять та наданий ТОВ «Бізнес Позика» розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
Судом прийнято до уваги, що у відповідності до ч.1 ст.20 ЦК України особа право на захист здійснює на свій розсуд. Згідно із ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та досліджені матеріали справи, суд зазначає, що оскільки відповідачем не виконано умови Кредитного договору №259614-КС-001 від 01.08.2021 року то з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Прзика» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 23855,68 грн, де 8000,00 грн прострочена заборгованості за кредитом та 14655,68 грн заборгованость за відсотками.
Проте, щодо стягнення 1200,00 грн комісії, то в цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню в цій частинв вимог не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
В пункті 1 Кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Із змісту кредитного Договору від №259614-КС-001 від 01.08.2021 року, а саме п.1 Кредитного договору вбачається, що позивачем встановлено розмір комісії за надання кредиту, проте це суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Враховуючи те, що позивачем встановлено плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пунктів кредитного Договору, у тому числі п.1 Кредитного договору, укладеного між відповідачкою та Банком щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним.
Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції викладеній в Постанові від 13.07.2022 Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) зазначено, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. 10 червня 2017 року набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно зі змістом статті 11 Закону № 1023-XII дію Закону № 1023-XII звужено до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII».
Оскільки банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, до яких відноситься й комісія за надання кредиту, а п.1 Кредитного договору є нікчемним, тому позовні вимоги в частині стягнення 1200,00 грн заборгованості з комісії є необґрунтованими та позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не доведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за кредитним договором, які зазначені ним у позові, тому суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 22655,68 грн, де: - 8000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 14655,68 грн сума заборгованості за процентами, відмовивши в задоволенні іншої частини вимог, а саме в стягненні 1200,00 грн комісії.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2300,54 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 4259614-КС-001 від 01.08.2021 року у загальному розмірі 22655,68 грн (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 68 копійок), а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2300,54 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, п.і. 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІД паспорт № НОМЕР_4 від 08.05.2018 року, орган видачі 3515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 17.11.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко