Справа № 351/1274/25
Номер провадження №1-кп/351/222/25
17 листопада 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025090000000496, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Прутівка Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, одруженої, тимчасово не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України,
встановив:
ОСОБА_4 незаконно придбавала з метою збуту, зберігала з цією метою, а також збувала незаконно виготовлений тютюн.
Вказане кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
ОСОБА_4 у період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року, порушуючи встановлений законодавством порядок обігу підакцизних товарів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та з корисливих мотивів, незаконно придбавала з метою збуту, зберігала з цією метою, а також збувала незаконно виготовлений тютюн, який відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України є підакцизним товаром.
Так, у жовтні 2024 року в ОСОБА_4 виник умисел на неправомірне збагачення шляхом здійснення незаконного придбання, зберігання з метою збуту незаконно виготовленого тютюну. При цьому вона не була особою, зареєстрованою в установленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності та не мала ліцензії на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі тютюновими виробами (тютюном).
З метою реалізації своїх злочинних намірів ОСОБА_4 упродовж жовтня-грудня 2024 року, діючи всупереч ст. 1, 41 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX від 18.06.2024, п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 та п.п. 226.11. ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), з метою отримання неконтрольованого державою доходу здійснювала діяльність, пов'язану з незаконним придбанням, зберіганням та подальшою реалізацію незаконно виготовлених тютюну та тютюнових виробів.
Придбаний у невстановлених осіб незаконно виготовлений тютюн, з метою його подальшої реалізації (збуту) за вищою ціною, ОСОБА_4 незаконно зберігала за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому збувала жителям Івано-Франківської області.
Реалізовуючи розроблений злочинний план, спрямований на незаконне збагачення, ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог вказаного вище законодавства, яке регламентує порядок обігу підакцизних товарів, упродовж жовтня-грудня 2024 року, зберігала з метою збуту незаконно виготовлений тютюн, який був попередньо нею придбаний у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
19 грудня 2024 року під час проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 269 кг тютюну подрібненого та 93 кг листя тютюну, який ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала з метою збуту й у подальшому збувала жителям Івано-Франківської області.
За таких обставин ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також збуті незаконно виготовленого тютюну, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами статті 337 КПК України.
Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, визнала повністю, надала покази, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення, щиро розкаялася у вчиненому.
Прокурор просив визнати обвинувачену винуватою у вчиненні інкримінованого діяння та призначити покарання у виді штрафу у розмірі сім тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 000 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Покази обвинуваченої ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають у суду сумнівів у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 204 КК України, оскільки вона незаконно придбавала з метою збуту, зберігала з цією метою, а також збувала незаконно виготовлений тютюн.
Приписами статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно з статтею 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204 КК України, є нетяжким злочином.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 3 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, є з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно з ст. 67 КК України, не встановлено.
Частина 1 статті 204 КК України передбачає покарання у виді штрафу. Обираючи обвинуваченій розмір штрафу, суд, керуючись частиною 2 статті 53 КК України, враховує майновий стан обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, однак у судовому засіданні просила суворо не карати та повідомила, що має можливість сплатити штраф.
Суд також враховує досудову доповідь Коломийського районного сектору № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 27.10.2025, про те, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.
Виходячи з викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення та її особу, а саме те, що остання раніше не судима, має постійне місце проживання, за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря психіатра не зверталася, а також обставину, що пом'якшує покарання, а саме: з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за частиною 1 статті 204 КК України у виді штрафу у розмірі шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання, на переконання суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Підстав для обрання запобіжного заходу судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до частини 2 статті 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 349, статтями 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 000,00 (сто дві тисячі) гривень.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні, а саме:
- 269 кілограм тютюну подрібненого та 93 кг листя тютюну знищити;
- мобільний телефон марки Samsung А30S, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора зв'язку НОМЕР_3 повернути ОСОБА_4 .
Процесуальні витрати на залучення експертів Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України, що становлять 6 490,49 грн, а саме за проведення: судової біологічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/120-25/3145-БД від 06.05.2025) - 5 153,39 грн та судової товарознавчої експертизи (висновок експерта №СЕ-19/120-25/8314-ТВ від 02.06.2025) - 1337,10 грн, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженій та прокурору.
Суддя ОСОБА_5