Справа №348/1722/25
04 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
з участю: представника позивача
ОСОБА_1., адвоката - Лихачова Р.Б. (в режимі ВКЗ),
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -
Короткий зміст позовних вимог:
10.07.2025 року адвокат Лихачов Р.Б. в інтересахОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.
Позовні вимоги мотивує тим, що 07.03.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.
У шлюбі у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 08.12.2020 року.
Під час перебування в шлюбі, 04.04.2025 року подружжям було придбано квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу №598 від 04.04.2025 року та інформацією з Державного рестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №432014700 від 19.06.2025 року. Вартість даної квартири становить - 1300000 грн.
Зазначає, що на момент придбання квартири між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 існували стабільні, довірливі та гармонійні сімейні стосунки, характерні для подружжя, що спільно господарює, планує майбутнє та приймає узгоджені рішення. В зв'язку з цим позивач ОСОБА_1 не заперечував щодо оформлення договору купівлі-продажу квартири та реєстрації права власності на неї на дружину ОСОБА_2 - відповідача по справі, однак це не свідчило про намір позивача відмовитися від своїх майнових прав.
Вказує, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 09.04.2013 року та неодноразово приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 06.06.2017 року та довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №1475/6/2099 від 14.06.2025 року.
Відповідно, зазначене нерухоме майно було фактично придбане та оформлене виключно за рахунок коштів, отриманих позивачем ОСОБА_1 у вигляді грошового забезпечення у зв'язку з проходженням ним військової служби. В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 на момент укладення договору купівлі-продажу не здійснювала жодної трудової діяльності, офіційно не працювала, не мала особистого доходу та, відповідно, не брала участі у фінансуванні придбання вказаного об'єкта нерухомості. Стверджує, що її матеріальне становище повністю залежало від доходу позивача, що підтверджується долученими до матеріалів платіжними інструкціями та чеком.
Оскільки домовитися з відповідачем щодо розподілу спірної квартири в добровільному порядку не видається за можливе, позивач ОСОБА_1 змушений звернутися з позовом до суду за захистом свого права.
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лихачов Р.Б. в судовому засіданні в режимі ВКЗ позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві.
Просив судвизнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 половину суми судового збору у розмірі 6500 грн. 00 коп. за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, натомість на адресу суду направила письмове пояснення із змісту якого вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 вона визнає частково.
Зокрема щодо визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - не заперечує. Однак вважає, що не підлягає з неї стягненню сума 6500 грн. судового збору, оскільки вона визнала позов до початку розгляду справи по суті, тому в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору - покладається на відповідача.
Крім того, щодо мотивації позовних вимог зауважила, що посилання позивача на те, що квартира придбана виключно за його кошти не відповідають дійсності, оскільки з 05.05.2015 року вона була прийнята на посаду лаборанта патологоанатомічного відділення КНП «Надвірнянська ЦРЛ», де працює по даний час і отримує заробітну плату, про що свідчить довідка про доходи. До грудня 2024 року вона не мала доходів по тій причині, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак це є об'єктивною обставиною відсутності в неї самостійного доходу. Крім того, зазначає, що на придбання даної квартири грошові кошти в сумі 4250 євро їй дала мама, а 5000 дол.США вона отримала за продаж власної земельної ділянки. Таким чином квартира за адресою: АДРЕСА_1 є їхньою з позивачем спільною сумісною власністю подружжя.
Також зауважує, що поділити дану квартиру, яка є їхньою з позивачем спільною сумісною власністю подружжя можна було б і без звернення до суду, однак позивач не звертався до неї з пропозицією розподілу спільного сумісного майна подружжя, натомість в позовній заяві вказує, що не зміг з нею домовитись, що не відповідає дійсності, так як спір з приводу поділу даної квартири був відсутній.
Вважає, що суд вирішуючи позовну вимогу про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири, що в АДРЕСА_1 , повинен визнати ідеально рівні частки по 1/2 кожного із сторін у праві спільної сумісної власності на зазначену квартиру, а не тільки позивачу, так як визначення часток у праві спільної власності є можливим і доцільним та сприятиме реалізації рішення суду, яке набере законної сили.
Просить врахувати при прийнятті рішення дані пояснення та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем ОСОБА_1 та за нею право власності кожному по 1/2 частці квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 року про відкриття провадження у справі на 13 год. 00 хв. 18.08.2025 року призначене підготовче засідання по даній справі.
Згідно ухвали від 25.08.2025 року задоволене клопотання представника позивача, адвоката - Лихачова Р.Б. про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 28.08.2025 року підготовче судове засідання закрите, а справа призначена до судового розгляду по суті на 26.09.2025 року на 10 год. 00 хв.
Протокольно, ухвалою суду від 20.10.2025 року суд постановив розглядати дану цивільну справу без участі відповідача ОСОБА_2 , враховуючи її заяву від 01.09.2025 року та думку представника позивача, адвоката Лихачова Р.Б.
Обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.03.2020 року зареєстрували шлюб у Надвірнянському РВ ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Івано-Франківськ). В подальшому, рішенням Надвірнянського р-нного суду від 14.07.2025 року даний шлюб був розірваний (рішення вступило в законну силу 14.08.2025 року).
За час спільного проживання у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Перебуваючи в шлюбі сторони за спільні кошти, як подружжя, придбали трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю - 1 300 000 грн.
Дана квартира, за згодою позивача, була оформлена та зареєстроване право власності на вказану квартиру на дружину ОСОБА_2 - відповідача по справі (а.с.10-11, 71-72).
Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , неодноразово приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.12-19) та отримує грошове забезпечення у зв'язку з проходженням ним військової служби.
Відповідач - ОСОБА_2 з 05.05.2015 року по даний час працює на посаді лаборанта патологоанатомічного відділення КНП «Надвірнянська ЦРЛ», отримує заробітну плату (а.с.43-44).
Після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини - ОСОБА_3 відповідач до грудня 2024 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У своїх письмових поясненнях від 23.07.2025 року позивач стверджує, що на придбання даної квартири вона також мала особисті кошти - 4250 євро їй дала мама, а 5000 дол.США вона отримала за продаж власної земельної ділянки (а.с.38-40).
Дані обставини не спростовані в судовому засіданні стороною позивача ОСОБА_1 .
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
Згідно зі ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст.61 СК України).
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
В п.п. 22, 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено судам, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.
Враховуючи наведене спірне майно набуте сторонами у шлюбі за спільні кошти і є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, а презумпція спільності майна, набутого за час шлюбу, встановлена законом і діє, поки інша сторона її не спростує.
Таким чином судом встановлено, що спільним майном подружжя, є:трикімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю - 1 300 000 грн.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Статтями 70, 71 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
При поділі спільного майна подружжя позивач ОСОБА_1 просить визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за ним право власності на 1/2 частку її (квартири).
Відповідач - ОСОБА_2 в свої поясненнях не заперечує щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на вказану ним частку, однак в свою чергу просить суд визнати також за нею право власності на 1/2 частку зазначеної вище квартири.
Тому виходячи з вимог ст.ст.63, 70, 71 СК України спірне майно підлягає розподілу між сторонами, та набуття особистої власності кожним з подружжя в рівних частках.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Висновки суду:
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задоволити частково.
Визнати квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, визнати також за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки за рішенням суду відповідач ОСОБА_2 набуває права власності на майно, вартістю 1300000 грн., з урахуванням положень ст.141 ЦПК України з неї ( ОСОБА_2 ) необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 6500 грн. 00 коп.
На підставі ст.ст.60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, ст.ст.325, 368 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя - задоволити частково.
Визнати квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 в користь держави - 6500 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення
складено 14.11.2025
Суддя Грещук Р.П.