Справа №: 343/684/25
Провадження №: 2-о/343/92/25
про залишення заяви без розгляду
11 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано -Франківської області, в порядку окремого провадження, цивільну справу № 343/684/25, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Долинська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
за участю: представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Комарницького Е.Г.,
представниці заінтересованої особи Долинської міської ради - Федор М.М.,
заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Комарницький Е.Г., звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт її проживання з ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки без шлюбу, з 01.10.2021 до 17.01.2025.
В обґрунтування поданої заяви послалась на те, що вона з ОСОБА_3 з 2019 року до жовтня 2021 року перебувала у зареєстрованому шлюбі. Даний шлюб було розірвано через зловживання ОСОБА_3 алкогольних напоїв, проявів агресії до неї та їхньої спільної малолітньої дитини. Проте, після розірвання шлюбу, вони продовжили шлюбні відносини та фактично проживали однією сім'єю, зокрема, придбали будинок, проводили спільно час, мали спільний бюджет. 17.01.2025 ОСОБА_3 , перебуваючи у лавах ЗС України, загинув під час виконання бойового завдання. Встановлення даного факту необхідне їй для отримання одноразової адресної грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Комарницький Е.Г. підтримав заяву із підстав викладених у такій, просив її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась.
Представниця заінтересованої особи - Долинської міської ради - Федор М.М. заперечила щодо задоволення даної заяви за безпідставністю такої.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Частиною 2 статті 19 Цивільно процесуального кодексу України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019, у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019, у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03.02.2021, у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16.06.2021, у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 12.01.2022, у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21) та від 26.01.2022, у справі № 568/310/21 (провадження № 61-16757св21).
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про факт, але не спір про цивільне право.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про цивільне право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання, а одним з критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження судова практика визначає саму можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
При зверненні із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.
Так, суд встановив, що суть поданої заяви зводиться до необхідності встановлення факту проживання заявниці ОСОБА_1 із загинувшим під час проходження військової служби ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, для отримання заявницею передбачених законом соціальних пільг.
Встановлено судом також і те, що окрім заявниці, у загиблого ОСОБА_3 є матір - ОСОБА_2 , яка також має право на отримання законом соціальних пільг, та яка вже отримала одноразову допомогу на поховання.
Таким чином, факт який просить встановити заявниця ОСОБА_1 не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із наявних матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду на загальних підставах.
З огляду на викладене вище, керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд залишає дану заяву без розгляду, одночасно роз'яснюючи, що заявниця ОСОБА_1 має право подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 261, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Долинська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Суддя: І.М.Андрусів