Справа №523/6804/25
Провадження №1-кс/523/7710/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Пресипського районного суду м. Одеси клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не одруженого, раніше не судимого, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, оператор зенітного ракетно-артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в межах строків досудового розслідування, без визначення застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022164010000065 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює група прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій сфері оборони Південного регіону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який надалі неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України №341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
10.11.2020 громадянин ОСОБА_4 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклавши контракт з ІНФОРМАЦІЯ_4 , про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського складу строком на 3 (три) роки.
Відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 10.11.2020 №162-РС ОСОБА_4 - водій-номер обслуги 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , наказом від 21.11.2020 № 170-РС, призначено на посаду оператора зенітного ракетно-артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 10.11.2020, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу ОСОБА_4 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді оператора зенітного ракетно-артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 14.03.2022 о 08 годин 00 хвилин, нез'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , у період дії воєнного стану, та до теперішнього часу ухиляється від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
05.08.2022 заочно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру.
22.04.2025 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
17.08.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 191 КПК України на виконання ухвали суду та 18.08.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та можливості її внесення, строком до 11 год.25 хв. 15.10.2025 року та ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 14.10.2025 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 17.11.2025р. (на строк дії досудового розслідування), з подальшим утриманням в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Досудове розслідування не закінчено, у справі строк досудового розслідування продовжено до 17.12.2025 року для виконання необхідних процесуальних дій зокрема:
- здійснити тимчасовий доступ та вилучити інформацію у оператора мобільного зв'язку;
- здійснити аналіз вилученої інформації у операторів мобільного зв'язку;
- повторно допитати у якості свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- вирішити питання щодо наявності підстав для повідомлення підозрюваному про зміну раніше повідомленої підозри;
- виконати інші слідчі дії з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, пом'якшують чи обтяжують покарання;
- виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України;
-скласти та направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування, подальшого судового розгляду кримінального провадження, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого закінчується 17.11.2025.
Сторона обвинувачення зазначає, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання просив встановити альтернативний захід у вигляді застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що старшим слідчим в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42022164010000065 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
05.08.2022 заочно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру.
22.04.2025 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
17.08.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 191 КПК України на виконання ухвали суду та 18.08.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та можливості її внесення, строком до 11 год.25 хв. 15.10.2025 року та ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 14.10.2025 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 17.11.2025р. (на строк дії досудового розслідування), з подальшим утриманням в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, що підтверджується: - матеріалами службового розслідування проведеного військовою частиною НОМЕР_1 ;- протокол допиту свідка ОСОБА_8 ;- протокол допиту свідка ОСОБА_9 ;- протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;- протоколом затримання ОСОБА_4 - іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Згідно ст.199 УКПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Частина третя ст.199 КПК України передбачає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, в судовому засіданні прокурором та слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Ризик - переховування від органів досудового розслідування, суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
ОСОБА_4 вчинив військове правопорушення та відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України - особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби. Водночас, до органу досудового розслідування такі клопотання не надходили.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових та подальших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
На даний час, ОСОБА_4 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшукових) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є виправданим.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни.
Одночасно з цим, з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску, а тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, не виключають такої можливості.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що на теперішній час, є ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
-п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваному вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може вжити заходів, як особисто так і використовуючи знайомства в правоохоронних органах, членів родини з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, або створення оформлення документів, метою подальшого виїзду за кордон.
Враховуючи викладене, зазначений ризик у цьому кримінальному провадженні не зменшився.
-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних цьому кримінальному провадженні.
Показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб.
Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_4 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився.
-п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_4 може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Продовжуючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, до підозрюваного, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні сторони обвинувачення по даному кримінальному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та доказів обґрунтованої підозри у його скоєнні саме ОСОБА_4 із кваліфікацією вказаного кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, а також враховує вік підозрюваного, те, що він не має постійне місця проживання, раніше не судимий.
З огляду на вищевикладене, не зважаючи обставини які враховуються при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного є достатньо обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З огляду на вищенаведене, для застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не знаходить підстав, адже жоден більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити уникнення ризиків вказаних в ухвалі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, та не визначає розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу обвинуваченим які тримаються під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193-194, 197, 199, 369-372, ст.376КПК України, слідчий суддя
1.Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
2. Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в межах строку досудового розслідування, тобто строком до 17.12.2025 включно.
3. Виконання ухвали покласти на прокурора та ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно, в частинах, що стосуються їх повноважень.
4. Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
5. На ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
6. Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, та направити начальнику ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Слідчий суддя : ОСОБА_1