Справа № 509/4714/25
14 листопада 2025 року. с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасєнко Є.М.
при секретарі судового засідання Проноза І.В.,
розглянувши у приміщенні судузаяву представника позивача - адвоката Карпан Марії Олексіївни про забезпечення доказів у цивільній справі № 509/4714/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про стягнення коштів у виконання договору іпотеки,
До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення коштів у виконання договору іпотеки.
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
10 листопада 2025 року представник позивача адвокат Карпан М.О. звернулась до суду з заявою про забезпечення доказів, посилаючись на те, що одним із основних доказів в зазначеній справі є документи на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 11.04.2017 року. Ці документи зберігаються в паперовому вигляді в реєстраційних справах даного нерухомого майна, та їхні копії в електронному вигляді Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначені докази є важливими для повного та всебічного розгляду справи ,так як є підтвердженням того, що відповідач ОСОБА_4 під час проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, надавав державному реєстратору документи які визначені чинним законодавством, в тому числі і іпотечний договір реєстровий номер 1420, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєєвою О В. 11.04.2017 року та зберігаються в реєстраційній справі обекта нерухомості. Реєстраційна справа на нерухоме майно фактично ведеться лише в електронній формі. Всі, пов'язані зі справою документи, зберігаються тільки у вигляді сканованих копій та електронних екземплярів в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Однак у позивача виникли значні труднощі з наданням суду цих доказів, а саме копій документів з реєстраційних справ на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав відповідача ОСОБА_4 як доказ права позивачів на отримання коштів у виконання п 6.8.3 іпотечного договору. Відповідно до п 6 ст 17 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення реєстраційних справ або документів із них (копій документів) здійснюється виключно за судовим рішенням.
13 листопада 2025 року від представника відповідача - адвоката Носкіної І.М. до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення доказів, в якій остання просила суд відмовити у її задоволені посилаючись на те, що копії документів з реєстраційних справ, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на іпотечне нерухоме майно не стосуються предмета доказування. Позивачкою не зазначено жодної підстави на наявність ризику втрати доказів (документів). Крім того, нею не надано доказів, що вказані документи у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
14 листопада 2025 року до суду надійшла заява від представникам позивача - адвоката Карпан М.О. про розгляд заяви про забезпечення доказів за її відсутністю, просить її заяву задовольнити.
14 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Носкіної І.М. про розгляд заяви про забезпечення доказів за її відсутністю, в якій остання просила відмовити у задоволені цієї заяви.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу (частина перша статті 84 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Судом встановлено, що заява не містить обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання сторона позивача - копії документів з реєстраційних справ на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав відповідача ОСОБА_4 на нерухоме майно можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Сама по собі необхідність витребування документів, які сторона позивача не може отримати, не є достатньою підставою для забезпечення доказів шляхом їх витребування.
Сама по собі неможливість однією зі сторін отримати ті чи інші докази не є самостійною підставою для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Верховний Суд у своїй ухвалі від 02 травня 2019 року у справі № Зд/9901/2/19 зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19, ухвалі від 22 червня 2021 року у справа № 635/7732/19, ухвалі від 26 лютого 2025 року у справі № 758/1792/24.
За таких обставин, суд вважає що заява про забезпечення доказів не знайшла своє обґрунтування та не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3, 83, 84, 116-118, ЦПК України, суд
У задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпан Марії Олексіївнипро забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення коштів у виконання договору іпотеки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя: Є.М. Панасенко