Справа №2-606/2010
Провадження № 2/521/540/24
Іменем Україна
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі судового засідання Каліна П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу,-
У провадженні суду знаходилася дана цивільна справа №2-606/2010 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на її користь заборгованості за кредитним договором К №29/08-04 від 29.08.2006 року в розмірі 191424 грн. 38 коп. - залишено без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кредитної спілки "Козацька" ( Код ЄДРПОУ-33507651 ), ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним Договору про передачу права відступлення права вимоги на фінансові вимоги боргу №29/09- 01 від 29 вересня 2009 року - задоволено.
Визнано недійсним з моменту його укладання Договір про передачу права відступлення на фінансові вимоги борга №29/09- 01 від 29 вересня 2009 року, укладений між Кредитною спілкою "Козацька" (Код ЄДРПОУ - 33507651) та гр. ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_3 ) та гр. ОСОБА_5 .
Стягнуто у рівних частках з Кредитної спілки "Козацька" (Код ЄДРПОУ 33507651), ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом ) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи її тим, що рішенням суду від 13.12.2024 року не вирішено питання щодо витрат відповідача на правничу допомогу адвоката. Просить ухвалити додаткове судове рішення у даній справі про розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_3 на його користь витрати на надання йому правової / правничої допомоги у загальній сумі - 154 203,84 грн. 84 коп.
В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_3 безпідставно звернулася до суду та вимагала задовольнити її позовну заяву , що й примусило відповідача захищати свої права та інтереси у суді , звертатися до адвоката з метою отримання правової/правничої допомоги , надання ним консультацій, складання та подання до суду необхідних для розгляду справи процесуальних документів та участь у судових засіданнях, що підтверджується матеріалами справи.
В зв'язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", Малиновський районний суд міста Одеси перейменовано на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
В судове засідання представник відповідача не з'явилась, матеріали справи містять раніше подані заяви щодо підтримання заявлених вимог.
Позивачка ОСОБА_3 та її представник надали суду письмові заперечення та заяви в яких проти задоволення заяви заперечували .
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного:
За змістом ч.ч. 1,3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України за наслідками розгляду справи суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі , в тому самому порядку, що й судове рішення.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України встановлено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що його судові витрати складатимуться з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі орієнтовно 50000,00 грн.
До закінчення судових дебатів у справі представник відповідача також заявив про розподіл судових витрат. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду відповідачем було надано Договір про надання правової/правничої допомоги від 03 серпня 2021 року разом з копіями Додаткових угод №1 та №2 до нього, Акт прийняття -передачі наданих послуг правової/правничої допомоги від 17 грудня 2024 року, Деталізований Опис робіт (наданих послуг) на правову допомогу, Рахунок на оплату витрат на правову допомогу за зазначеним вище Договором про надання правової/правничої допомоги , докази надіслання копії даної заяви з додатками іншім сторонам у справі.
Суд вважає, що стороною відповідача надано належні докази на підтвердження надання правової (правничої) допомоги і надання відповідних послуг.
Судом встановлено, що 03 серпня 2021 року між адвокатом Кондратовим М.І. та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правової/правничої допомоги, предметом якого є захист прав та представництво інтересів клієнта у даній справі.
Правнича допомога відповідно до п. 1.1.договору надається, зокрема, у вигляді консультацій та роз'яснень з юридичних питань, представництво та захист прав і інтересів Клієнта у суді,
інші види юридичної допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його належного виконання. Пунктом 4.1. договору встановлено, що розмір гонорару та порядок його сплати регулюється окремим додатком до цього договору. Додатковими угодами до Договору №1 від 03 серпня 2021 року та №2 від 28 січня 2024 року сторони узгодили розмір та порядок оплати Клієнтом за надання йому Адвокатом правової /правничої допомоги у даній цивільній справі .
А також узгодили і оплату гонорару успіху у випадку виграшу справи .
Рішення у справі, яким було відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позов відповідача було ухвалено судом 13 грудня 2024 року.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
П. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини 1 - 4 статі 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Такі докази надані відповідачем суду у встановлений законом строк.
Суд перевірив їх та зазначає, що згідно ч.1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В Деталізованому Описі робіт (наданих послуг) на правову допомогу відповідач зазначає загальну суму понесених ним витрат на правову допомогу , але не враховує , що первісний позов було пред'явлено до нього трьома позивачами : Кредитною спілкою " Козацька ", ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Справа за вимогами усіх вказаних позивачів знаходилася у провадженні суду з 06 червня 2023 року. І лише 18 вересня 2024 року Ухвалою суду вимоги позивача - Кредитної спілки " Козацька " були залишені без розгляду , а провадження у справі за вимогами позивача - ОСОБА_5 було закрито .
Відповідно правова допомога відповідачу надавалася йому відносно позовних вимог трьох позивачів. Втім в своїй заяві про розподіл судових витрат відповідач просить стягнути витрати на надання йому правової / правничої допомоги у загальній сумі - 154 203,84 лише з ОСОБА_3 та не враховує норми ч.1. ст. 141 ЦПК України , згідно яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням цього та викладеного вище суд вважає розумним та справедливим розподілити витрати на правову допомогу , понесені відповідачем до 18 вересня 2024 року з урахуванням залишення Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року без розгляду вимог позивача Кредитної спілки" Козацька " та закриття провадження за вимогами позивача - ОСОБА_5 пропорційно щодо кожного з позивачів.
Вказана Ухвала суду набула законної сили.
Згідно Деталізованого опису робіт (наданих послуг) на правову допомогу за Договором про надання правової/правничої допомоги від 03 серпня 2021 року відповідачем такі витрати до 25 жовтня 2024 року зазначено у загальній сумі 97 000,00 грн. Зазначені також і фактичні транспортні витрати відповідача до 25 жовтня 2024 року , які підтверджені документарно у сумі 7 565,76 грн .Відповідач також просить суд стягнути з позивачки гонорар успіху у розмірі 20 000,00 грн. Усього таким чином 124 565,76 грн.
При цьому суд не погоджується з покладанням вказаних витрат на правову допомогу відповідачу лише на відповідачку ОСОБА_3 та зазначені витрати до 25 жовтня 2024 року суд вважає справедливим розподілити з урахуванням принципу пропорційності.
У подальшому розгляд справи відбувався вже за участю однієї позивачки ОСОБА_3 за її позовом до відповідачів. А відтак і витрати на правову допомогу відповідачу підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
При цьому стягнення витрат за складання двічі фактично одного і того ж самого клопотання про участь представника відповідача у судовому засіданні 25 жовтня 2024 року та 27 листопада 2024 року в режимі відео конференції суд не вважає розумним, а тому не бере до уваги та не враховує повторне його подання 27 листопада 2024 року.
Також суд не вбачає підстав і для врахування витрат на відправку поштової кореспонденції у загальній сумі 745 ,00 грн. , що не є та не відноситься до правової допомоги адвоката.
Таким чином сума, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 грошову суму у якості відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
Вказану суму витрат на правову допомогу відповідачу суд, зважаючи на конкретні обставини справи, вважає співмірною з зусиллями та часом, витраченим адвокатом відповідача на надання правової допомоги відповідачу.
Зазначена сума витрат на правову допомогу відповідачу не є непропорційною чи неспівмірною з урахуванням особливості предмета спору та ціни позову, складністю справи, її значенням для відповідача та час, необхідний для її розгляду у суді.
Такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
В наданих суду запереченнях на заяву про розподіл витрат по справі представником позивача не зазначено і не містіться доказів на спростування або зменшення розміру витрат, вказаних відповідачем в Деталізованому опису робіт (наданих послуг) на правову допомогу та щодо наданих відповідачем доказів .
З урахуванням цього посилання представника позивачки щодо розміру витрат на правову допомогу відповідача у даній справі в розмірі 2 000 грн. суд вважає безпідставними та недоведеними позивачкою .
Одночасно суд також зазначає, що представником позивачки в його запереченнях вказано, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Таких доказів суду позивачкою ОСОБА_3 не надано . Як і не надано доказів направлення зазначених заперечень іншим учасникам розгляду справи , зокрема відповідачці у справі ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного вище суд не бере до уваги зазначені заперечення.
Доводи представника позивачки Грушевої В.І. та його посилання на відсутність доказів підтвердження реальності витрат відповідача на правову допомогу суд вважає також безпідставними. При цьому суд бере до уваги правову позицію, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, в якій вказано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позиція про те, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено висловлено і Верховним судом в його Постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, а також і у справах №923/560/17,№329/766/18,№178/1522/18.
Вказана позиція Верховного суду вже відповідно є усталеною.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, розгляд її у порядку загального позовного провадження, відмови у задоволенні первісного позову та задоволення судом зустрічного позову , проаналізувавши обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам даної справи, з урахуванням її складності, виконаних адвокатом відповідача процесуальних дій.
Таким чином, оскільки Рішенням суду від 13.12.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено та задоволено зустрічний позов , проте не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу, то є підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10-13, 81, 133, 137, 141, 182, 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 2-606/2010 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати на надання правової / правничої допомоги у сумі - 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя: Д.Я. Роїк