Справа № 947/28852/25
Провадження № 2-а/947/232/25
14.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
04.07.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.07.2025 року діловод ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_2 склав щодо позивача протокол № 957 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_3 порушив абзац восьмий ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст.9 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» і підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р. У протоколі зазначено, що позивач не повідомив відомості про результати медичних оглядів та не звіряв персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 більше п'яти років. 28.07.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_4 виніс постанову № 957, якою наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Зазначену постанову позивач вважає протиправною, складеною за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, за відсутності та без надання відповідних доказів його вини, такою, що підлягає скасуванню в повному обсязі.
Ухвалою судді від 06.08.2025 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем 18.08.2025 року подано заяву про усунення недоліків разом з копією квитанції про сплату судового збору. Таким чином, недоліки позовної заяви усунено.
Ухвалою судді від 05.09.2025 року прийнято до провадження та відкрито провадження у справі; призначено судове засідання на 27.10.2025 року на 14.00 год.
10.09.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовлено.
Для надання можливості позивачу ознайомитися з Відзивом на позовну заяву, судове засідання, призначене на 27.10.2025 року на 14.00 год. було відкладено до 14.11.2025 року до 10.30 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином.
У судове засідання, призначене на 14.11.2025 року позивач - ОСОБА_1 не зявився, звертався з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Постановою № 957 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28 липня 2025 року, винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 , накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000 грн.
Згідно постанови установлено, що ОСОБА_1 порушив абзац восьмий ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст.9 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» і підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р., не повідомив відомості про результати медичних оглядів та не звіряв персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 більше п'яти років.
Пункт 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 передбачає алгоритм та процедуру подання особами, які мають право на відстрочку відповідної заяви з додатками для реалізації такого права та оформлення такої відстрочки.
Підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає, що Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У Постанові № 957 зазначено, що ОСОБА_1 не повідомив відомості про результати медичних оглядів, передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Частина 1 ст. 7 цього Закону визначає, що до персональних даних призовника належать «відомості про встановлення, зміну групи інвалідності» і «відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку».
Однак, згідно відомостей Резерв+, ОСОБА_1 уточнив дані 24.11.2024 року; має третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання, строком до 11.08.2026 року.
Закон не покладає обов'язку особисто передавати ці відомості до ТЦК. Постанова не містить доказів, що позивач умисно приховував такі відомості.
Відповідно до змісту Протоколу №957, його було складено об 14:39 год. 28 липня 2025 року, в той час як у самому ж протоколі зазначено, що розгляд справи призначено на 14:50 год. того ж дня в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, Протокол складено за 11 хвилин до моменту розгляду справи. Позивач зазначає, що він за такий короткий проміжок часу не мав можливості підготуватися до розгляду справи: надавати письмові пояснення та ознайомлюватись з протоколом.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у Постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п.2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає, що оскаржувана постанова, складена відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийнята не у способи, що передбачені Конституцією та законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Щодо вимог позивача в частині визнання постанови незаконною, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у частині задоволення вказаної позовної вимоги.
Так, ч.3 ст. 286 КАС України містить вичерпний перелік дій суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності зокрема суд має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 210, 247, 251, 293 КУпАП, ст. ст. 71, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Скасувати постанову № 957 від 28 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою накладено на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. М. Куриленко