Рішення від 13.11.2025 по справі 497/2594/25

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.11.2025

Справа №497/2594/25

Провадження №2/497/1509/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2025 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (надалі ТОВ «Брайт Інвестмент») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість в розмірі 32 665.28 гривень. Крім того стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач посилались на те, що 12.08.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток НОМЕР_4.

Відповідно до п.1 Договору визначено умови видачі та обслуговування кредитної картки на підставі Правил Кредитування, Правил користування кредитною карткою MasterCard Standard, що розміщені на сайті Банку та на умовах викладених в Договорі.

Відповідно до Договору, за користування Кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Договору становить 40 % річних по операціях розрахунків карткою за товари в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки.

У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 % за день.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що підписанням цього Договору Держатель (Відповідач) гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями Договору, Правил та Тарифів Банку, з якими він ознайомився. Підписавши цей Договір Відповідач підтвердив та гарантував, що Банк надав Позичальнику в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також Банк ознайомив Позичальника з умовами кредитування та орієнтованою сукупною вартістю кредиту перед укладанням кредитного договору.

Крім того Відповідачем було підписано заяву фізичної особи на встановлення кредитної лінії/зміну розміру кредитної лінії, якою Відповідач погодив зміну розміру кредитного ліміту.

АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг виконав в повному обсязі.

24 березня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 24/03/23, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. за № 265 та умовами якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками у розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрах боржників, зокрема, за Договір про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток НОМЕР_4, укладеного між АТ «ОТП Банк» та відповідачем.

Станом на день відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості становить 32665,28 грн., вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19158,36 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 13506,92 грн.

Зазначене стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 03.10.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 13.11.2025 року о 15:00 годині (а.с.87), про що повідомлено сторін по справі (а.с.88).

Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз'яснено про необхідність подання в п'ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

07.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 гривень (а.с.89-90)

В судове засідання призначене на 13.11.2025 року:

- представник позивача не прибула, про час та місце проведення розгляду повідомлялася згідно вимог чинного законодавства (а.с.88, 89), в позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.4);

- відповідач також не прибула, про час та місце проведення судового розгляду повідомлялася згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.88). Однак до суду повернувся рекомендований лист без вручення з відміткою листоноші, що «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.106-107).

У випадку, якщо зазначено, що «Адресат відмовився» чи «Адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Що відповідає висновку, який викладено в постанові КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23): «Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача, зазначеній у позовній заяві (а.с.4), суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 12 серпня 2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток НОМЕР_4 (а.с.38).

Відповідно до п.1 Договору визначено умови видачі та обслуговування кредитної картки на підставі Правил Кредитування, Правил користування кредитною карткою MasterCard Standard, що розміщені на сайті Банку та на умовах викладених в Договорі.

Кредит надається б межах Кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених цим Договором, а Держатель приймає Кредит і зобов'язується повернути суму отриманого Кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим Договором.

Розмір Кредитного ліміту складає 8000 гривень.

Порядок здійснення Платіжних операцій з використанням Кредитної картки, а також порядок отримання Кредиту регулюються чинним законодавством України, нормами міжнародної Платіжної системи MasterCard, Договором, Правилами, а також Тарифами Банку.

Строк дії Кредитної лінії становить 3 роки (три роки) з моменту підписання Банком і Позичальником цього Договору.

3а користування Кредитом, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами- Банку та на дату укладення Договору розмір процентів становить 40% відсотків річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернат, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються віл суми заборгованості 0,15 відсотків за день.

Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних (п.1.2 кредитного договору)

Шляхом підписання заяви-анкети клієнт підтверджує, що: банк надав у письмовій формі та у повному обсязі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; перед укладення договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку; з договором, правилами, інформаційним листом, тарифами банку/тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; отримав свій примірник заяви-анкети, інформаційний листок та іншу документацію, на розсуд банку, яка необхідна клієнту для користування банківськими послугами (п.1.5 кредитного договору).

Крім того, 12.08.2017 року, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, у якому вказано основні умови кредитування; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або не виконання зобов'язань щодо повернення кредиту тощо (а.с.46).

АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за Договором про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток НОМЕР_4 від 12.08.2017 року виконав в повному обсязі, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості та виписками. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було внесено в 14.12.2020 року.

У порушення умов кредитних договорів Відповідач свої зобов'язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) загальний розмір заборгованості становить 32665,28 грн. вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19158,36 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 13506,92 грн.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23 у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Брайт Інвестмент» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками, у розмірі портфеля заборгованості. Вказаний договір факторингу посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за № 265 (а.с.39-43).

Згідно платіжної інструкції № 46 від 24 березня 2023 року, ТОВ «Брайт Інвестмент» було сплачено на користь АТ «ОТП Банк» грошові кошти у сумі 7155000 грн. згідно договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року (а.с.45).

Відповідно з Додатку № 1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32665,28 грн. вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19158,36 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 13506,92 гривень (а.с.14 зворот).

10.06.2025 року Позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості на дві адреси Відповідача, вказані при оформленні договору. Дана Вимога була особисто отримана Відповідачем з адреси проживання, однак так і не була виконана, з адреси реєстрації Вимога була повернута за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.33).

Положеннями частини 1статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норми ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів , їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно дост.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим кредитний договір, згідно зіст.629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ними, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договорів.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що АТ «ОТП Банк» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_4 від 12.08.2017 року.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконала свої зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитними договорами.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з розрахунків заборгованості, які перевірені судом та не спростовані відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором НОМЕР_4 від 12.08.2017 року у сумі 32665,28 грн., яка включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 158,36 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 13506,92 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.

договір № 01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року, укладеного з Адвокатське бюро Юлії Чміль; вартість послуг АБ Юлії Чміль, що є Додатком № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/05 від 01 травня 2023 року та становить суму в розмірі 8500 гривень;

акт про надання правової допомоги № 2609-25/1П1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/05 від 01 травня 2023 року, за яким АБ Юлії Чміль надано позивачу послуги у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини застосовує такі критерії - заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та мають розумний розмір.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних, процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значної витрати часу на їх виготовлення і відпрацювання правової позиції в спірних правовідносинах.

Також суд вважає, що складення позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази.

При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Суд враховує, що адвокат участі у розгляді справи не брав, до суду не прибував, справа не представляє великої складності, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі викликає сумнів. Тому, справедливим і співмірним буде розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді - 5000 гривень.

На виконання ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову стягнути з відповідача на користь позивача 2422.40 гривень судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.9, ЄДРПОУ 43115064

заборгованість за Договором про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток НОМЕР_4 від 12.08.2017 року у сумі 32665,28 гривень (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п'ять гривень 28 копійок) станом на 24 березня 2023 року, яка складається з наступного:

-19158,36 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

-13506,92 гривень - заборгованість за відсотками;

та

- 2422.40 гривень (дві тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору;

- 5 000.00 гривень (п'ять тисяч гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, ел. пошта briteinvest@gmail.com, тел. 380631066237

Представник позивача Кириченко Ольга Миколаївна: місто Дніпро, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2

Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3

Суддя С.В.Кодінцева

Попередній документ
131808731
Наступний документ
131808733
Інформація про рішення:
№ рішення: 131808732
№ справи: 497/2594/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Болградський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 01.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
13.11.2025 15:00 Болградський районний суд Одеської області