справа № 495/1826/25
провадження № 2/492/675/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 138795,00 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11 березня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ» (далі за текстом - ТОВ «МАНІФОЮ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7073793 у електронному вигляді за допомогою веб-сайта кредитодавця https://money4you.ua/ та мобільного додатку, згідно з умовами якого ТОВ «МАНІФОЮ» надало, а ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 25000,00 грн. строком на 75 днів, тобто до 25 травня 2024 року, та відповідач зобов'язався своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 2,5 % в день.
Також, 01 травня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» (далі за текстом - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 01419-05/2024 (далі за текстом - кредитний договір) у електронному вигляді на веб-сайті кредитодавця, розміщеного за адресою: https://finbar.com.ua/, згідно з умовами якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на умовах строковості, зворотності, платності надало кредит у сумі 8000,00 грн. строком на 120 днів, тобто до 28 серпня 2024 року, а ОСОБА_1 отримав кредит у вказаній сумі та зобов'язався своєчасно повернути кредит та за користування кредитом сплатити 1,50 % на добу.
Також, 10 серпня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі за текстом - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 73543881 у електронному вигляді на веб-сайті кредитодавця, розміщеного за адресою: https://clickcredit.ua/informaciya, згідно з умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на умовах строковості, зворотності, платності надало кредит у сумі 20000,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 08 вересня 2024 року, а ОСОБА_1 отримав кредит у вказаній сумі та зобов'язався своєчасно повернути кредит та за користування кредитом сплатити 3039,24 % річних від суми кредиту із розрахунку 1,05 % на добу.
ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконали умови вказаних договорів у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 обумовлені вказаними кредитними договорами суми грошових коштів, однак ОСОБА_1 не здійснив повернення кредитних коштів, а також не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «МАНІФОЮ» за договором позики № 7073793 від 11 березня 2024 року на загальну суму 76375,00 грн., перед ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором про надання споживчого кредиту № 01419-05/2024 від 01 травня 2024 року на загальну суму 26400,00 грн., перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за кредитним договором № 73543881 від 10 серпня 2024 року на загальну суму 36020,00 грн.
Згідно з договором факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, укладеним між ТОВ «МАНІФОЮ», та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі за текстом - ТОВ «ЄАПБ»), додатковою угодою № 7 від 21 серпня 2024 року до нього, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 7073793 від 11 березня 2024 року.
19 вересня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19092024, згідно з умовами якого до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 01419-05/2024 від 01 травня 2024 року.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/2021, згідно з умовами якого до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 73543881 від 10 серпня 2024 року.
Враховуючи, що до позивача перейшли права грошової вимоги до відповідача за вказаними договорами, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Представниця позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась, але просила суд про розгляд справи за її відсутності, у разі повторної неявки відповідача у судове засідання не заперечувала проти заочного розгляду справи, про що зазначила у позовній заяві, поданій до суду.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль був повідомлений належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явився. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалась судова повістка про виклик до суду за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачці судової повістки, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручено відповідачу належним чином. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві поспіль неявки відповідача у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 06 травня 2025 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення жодного разу в судове засідання не з'явився, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов'язком з'явитись в судове засідання за викликом, знехтував.
Враховуючи вказані факти, згоду представниці позивача, що викладена у поданій нею до суду позовній заяві, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «МАНІФОЮ» (а. с. 27, 28, 29-30) та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, на веб-сайті кредитодавця https://money4you.ua/, було укладено в електронному вигляді договір позики № 7073793 від 11 березня 2024 року, згідно з умовами якого ТОВ «МАНІФОЮ» надало, а ОСОБА_1 , відповідач у справі, отримав кредит у сумі 25000,00 грн. строком на 75 днів, тобто до 25 травня 2024 року (а. с. 9-14). Згідно із пунктом 2.4.1 договору позики процентна ставка (базова) складає 2.50000 % за кожен день користування коштами, наданими у позику. Відповідно до пункту10.1.6. договору позики відповідач до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (далі за текстом - Правила) (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Згідно із пунктом 9.4. договору позики відповідач, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, та сформований таким чином електронний підпис відповідача накладений на Договір, а підписаний таким чином Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Згідно з розрахунком до договору позики № 7073793 від 11 березня 2024 року, Графіком платежів за договором позики № 7073793 від 11 березня 2024 року, що містять таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, орієнтовна сукупна вартість позики склала 43750,00 грн., з якої: сума кредиту - 25000,00 грн., проценти за користування кредитом - 18750,00 грн. (а. с. 14, 15).
Підписавши Паспорт споживчого кредиту сторони вказаного договору узгодили розмір кредиту, строк та умови користування коштами (а. с.16-18).
Як вбачається з листа № 2782_250122110149 від 22 січня 2025 року ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», здійснено перерахування коштів на суму 25000,00 грн. ОСОБА_1 , відповідачу у справі, на його карту НОМЕР_1 (а. с. 19).
Крім того, між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (а. с. 44, 45) та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, на веб-сайті кредитодавця, розміщеного за адресою: https://finbar.com.ua/, було укладено в електронному вигляді договір про надання фінансового кредиту № 01419-05/2024 від 01 травня 2024 року, згідно з умовами якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на умовах строковості, зворотності, платності надало, а ОСОБА_1 , відповідач у справі, отримав кредит у сумі 8000,00 грн. (а. с. 31-34). Згідно з пунктом 1.2 Договору кредит надавався строком на 120 днів, тобто до 28 серпня 2024 року. Відповідно до пункту 1.4.1 договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитами в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а саме 1,50 % річних від суми кредиту на добу. Договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 6.1 Договору). Згідно з пунктом 3.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до пункту 7.1 Договору сторони домовились, що всі додатки та додаткові угоди, складені Сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатору, є невід'ємними частинами Договору. Згідно з пунктами 4.1.4 Договору позивач має право без згоди відповідача поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, у зв'язку з чим відбудеться заміна сторони - Кредитодавця за цим Договором.
Згідно з Графіком платежів до вказаного договору, орієнтовна сукупна вартість за вказаним договором склала 22400,00 грн., з якої: сума кредиту - 8000,00 грн., проценти за користування кредитом - 14400,00 грн. (а. с. 34 зворотна сторона).
Підписавши Паспорт споживчого кредиту сторони вказаного договору узгодили розмір кредиту, строк та умови користування коштами (а. с.35-36).
Як вбачається з листа № 3466_250130181455 від 30 січня 2025 року ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», здійснено перерахування коштів на суму 8000,00 грн. ОСОБА_1 , відповідачу у справі, на його карту НОМЕР_2 (а. с. 37).
Також, 10 серпня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (а. с. 61, 62, 63, 64-65) та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку про надання позики) № 73543881, згідно з умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало, а відповідач отримав кредит у сумі 20000,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 08 вересня 2024 року, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,05 % в день, яка застосовується в межах всього строку кредиту (а. с. 46-48). Укладення Договору здійснювалось сторонами за допомогою ІК №146 Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або Мобільний за стосунок «CreditPlus» (пункт 1.1 Договору). Відповідно до пункту 2.3. Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Згідно з Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 73543881 від 10 серпня 2024 року, що містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, орієнтовна сукупна вартість кредиту склала 26300,00 грн., з якої: сума кредиту - 20000,00 грн., проценти за користування кредитом - 6300,00 грн. (а. с. 49).
Підписавши Паспорт споживчого кредиту сторони вказаного договору узгодили розмір кредиту, строк та умови користування коштами (а. с.50-51).
Судом встановлено, що вказані договори були укладені, кредити були надані позичальнику ОСОБА_1 , відповідачу у справі, виключно за допомогою веб-сайтів кредитодавців, а також сторони вказаних договорів узгодили розміри кредитів, строки та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 , відповідача у справі, для укладення вказаних договорів в електронній формі на погоджених умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень частини 1, частини 2 статті 207, пункту 2 частини 1 статті 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно із статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, шляхом власноручних введень одноразових ідентифікаторів, отриманих від ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» прийняв публічні пропозиції (оферти) та підписав кредитні договори та договір позики (здійснив акцепти пропозицій товариств), тобто кредитні договори та договір позики вважаються укладеними відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 , відповідачем у справі, не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» отримали його персональні дані та використали їх у власних цілях.
Судом встановлено, що сторони вказаних договорів досягли згоди з усіх істотних їх умов, уклали його відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір позики № 7073793 від 11 березня 2024 року, договір про надання фінансового кредиту № 01419-05/2024 від 01 травня 2024 року, договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку про надання позики) № 73543881 від 10 серпня 2024 року, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).
Вказаними договорами передбачено порядок та умови отримання кредитів, погашення заборгованості за ними, сплату відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами.
ОСОБА_1 , відповідач у справі, підписавши вказані договори, надав згоду на отримання та повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування кредитними коштами у строки та порядку, встановленими вказаними договорами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з умовами Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, додаткової угоди № 7 від 21 серпня 2024 року до нього, укладених між ТОВ «ЄАПБ» (а. с. 66, 67, 68, 69-71, 72), позивачем у справі, та ТОВ «МАНІФОЮ», до ТОВ «ЄАПБ», позивача у справі, перейшло за плату право вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідача у справі, за договором позики № 7073793 від 11 березня 2024 року у сумі 76375,00 грн., з якої: 25000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 38875,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12500,00 - сума заборгованості за процентами на прострочену позику, що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 6 від 21 серпня 2024 року, Витягом з Реєстру боржників № 6 від 21 серпня 2024 року до вказаного договору факторингу, а також розрахунком заборгованості (а. с. 20-22, 23, 24, 25, 26).
Згідно з умовами Договору факторингу № 19092024 від 19 вересня 2024 року укладеного між ТОВ «ЄАПБ», позивачем у справі, та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», останнє передало (відступило) ТОВ «ЄАПБ», позивачу у справі, за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_2 , відповідача у справі, за договором про надання фінансового кредиту № 01419-05/2024 від 01 травня 2024 року у сумі 26400,00 грн., з якої: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4000 - сума заборгованості по штрафним санкціям, що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 19 вересня 2024 року, Витягом з Реєстру боржників від 19 вересня 2024 року до вказаного договору факторингу, а також розрахунком заборгованості (а. с. 38-40, 41, 42, 43).
Згідно з умовами Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, додаткової угоди № 45 від 23 грудня 2024 року, укладених між ТОВ «ЄАПБ», позивачем у справі, та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», останнє передало (відступило) ТОВ «ЄАПБ», позивачу у справі, за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідача у справі, за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку про надання позики) № 73543881 від 10 серпня 2024 року у сумі 36020,00 грн., з якої: 20000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6300,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9720,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 40 від 23 грудня 2024 року, Витягом з Реєстру боржників від 27 № 40 від 23 грудня 2024 року до вказаного договору факторингу, а також розрахунком заборгованості (а. с. 52-54, 55, 56, 57, 58, 59, 60).
Згідно з пунктами 1.2. вказаних договорів факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок також зроблено Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61-10389св21 від 23 лютого 2022 року, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039св21 від 19 січня 2022 року, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14 липня 2021 року.
Судом встановлено, що ТОВ «ЄАПБ» на підставі вказаних договорів факторингу набуло право вимоги до ОСОБА_1 , відповідача у справі, за: договором позики № 7073793 від 11 березня 2024 року, укладеного між первісним кредитодавцем ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі; договором про надання фінансового кредиту № 01419-05/2024 від 01 травня 2024 року, укладеного між первісним кредитодавцем ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі; договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73543881 від 10 серпня 2024 року, укладеного між первісним кредитодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, тому у позивача, як у нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредитів та позики та інших передбачених вказаними договорами платежів, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , відповідачем у справі, взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за вказаними договорами.
Доказів про визнання договору факторингу недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що згідно з умовами вище вказаних договорів про надання кредиту та договору позики, позичальник ОСОБА_1 , відповідач у справі, зобов'язався повернути позичені грошові кошти, сплатити проценти за користування коштами в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених у вказаному договорі, однак не виконав умови вказаних договорів.
Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, останній не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості на рахунки ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Матеріали справи не містять доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем на рахунок ТОВ «ЄАПБ».
Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредиту (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому кредитодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір кредити є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачем у справі, не спростовано факт укладення вказаних вище договорів та отримання відповідачем грошових коштів.
Відповідно до статті 580 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, грошові кошти отримав, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тобто кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання позики по вказаним вище договорам ОСОБА_1 , відповідачем у справі, суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунків заборгованості за вказаними вище кредитними договорами та договором позики ОСОБА_1 , відповідачем у справі, суду не надано, інші розрахунки заборгованості на іншу дату за вказаними договорами суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказані розрахунки приймаються судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 138795,00 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 101012 від 21 лютого 2025 року (а. с. 1).
Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 15, 19, 44, 48, 76-81, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35625014):
заборгованість за договором позики № 7073793 від 11 березня 2024 року, а саме:
- 25000 ( двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 38875 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
- 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за процентами на прострочену позику,
а всього 76375 (сімдесят шість тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок;
заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 101419-05/2024 від 01 травня 2024 року, а саме:
- 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 14400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок - сума заборгованості за процентами;
- 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - сума заборгованості по штрафним санкціям,
а всього 26400 (двадцять шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок;
заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73543881 від 10 серпня 2024 року, а саме:
- 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 6300 (шість тисяч триста) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками;
- 9720 (дев'ять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою,
а всього 36020 (тридцять шість тисяч двадцять) гривень 00 копійок;
що складає загальну суму заборгованості у розмірі 138795 (сто тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35625014) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.