Справа № 474/1104/25
Провадження № 2-з/474/3/25
про повернення заяви про забезпечення доказів
14.11.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районного суду Миколаївської області у складі судді Сокола Ф.Г. під час вирішення питання про призначення до розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -
встановив:
10.11.2025р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявниця), в якій остання просить здійснити запит до Державної прикордонної служби України і надати їй інформацію про перетинання особою-позивальником державного кордону України за період з 01.12.2021р. по 10.11.2025р. для надання цієї інформації при подачі майнового позову:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області, 18.05.2007р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заяви заявниця вказує, що нею планується подача позовної заяви до Врадіївського районного суду Миколаївської області (за місцем проживання боржника), а саме позов про стягнення заборгованості за договором позики.
Боржник ОСОБА_2 збирав кошти на розвиток свого українського бізнесу у вигляді інвестицій, але відразу ж після отримання грошей виїхав за кордон і призупинив свою підприємницьку діяльність в Україні. Заявниця вважає, що стала жертвою типової шахрайської схеми з залучення інвестицій.
У своєму позові, окрім витребування позиченої суми коштів, заявниця хоче подати на відшкодування моральних збитків, які завдав їй боржник своїми діями, а також на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
На даний час вона збирає усі документи і докази, щоб подати цивільний позов до суду, але в неї немає даних про виїзд боржника за кордон. А це дуже важлива інформація, яка зможе обґрунтувати загальну суму її позову.
Заявниця намагалася самостійно отримати ці дані звернувшись до Державної прикордонної служби України, але їй було відмовлено, так як дана інформація є конфіденційною і може бути витребувана або через суд, або поліцейськими при відкритті кримінального провадження.
Відділення поліції № 6 у Дніпропетровській області, куди заявниця звернулася з заявою про шахрайство, не вбачає кримінального складу злочину у тому, що громадянин України ОСОБА_2 зібрав кошти у більше ніж 200 осіб, нецільово їх витратив, підробив фінансову звітність компаній, не надав аудиторський висновок інвесторам і виїхав за кордон, тому що на думку слідчого: “шахраї не видають договори і не пишуть розписки». Тому і з цього джерела вона не може отримати дані про виїзд боржника за кордон, так як кримінальна справа відкрита не була.
Також заявниця просить звільнити її від сплати можливого судового збору, який може виникнути при поданні цього клопотання, бо 1 % від суми майнового позову буде сплачено при поданні позову про стягнення боргу за розпискою.
Ознайомившись із заявою про забезпечення доказів, суд вважає встановленим таке.
Частинами 1-4 ст. 116 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Згідно п.п. 4-6 ч. 1, ч. 3 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається:
- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
- обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
- спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Водночас, заява по забезпечення доказів не відповідає вищевказаним вимоги цивільного процесуального законодавства.
Заявниця просить витребувати від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину ОСОБА_2 державного кордону України, тобто місцезнаходженням засобу доказування є місцезнаходження Державної прикордонної служби України.
Однак, заявниця не вказує місце знаходження Державної прикордонної служби України, що позбавляє суд можливість перевірити дотримання заявницею приписів ч. 4 ст. 116 ЦПК України щодо звернення із заявою саме до суду першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
Водночас, з відкритих джерел інформації вбачається, що місцем знаходження Державної прикордонної служби України є вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001, Україна.
Також, у заяві не зазначено, для доказування яких саме обставин необхідні докази (інформація), які просить забезпечити заявниця. А також не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів, а саме не зазначено про обставини, які дають підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
До заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому, заявниця просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки нею буде сплачений судовий збір при подачі позову до суду.
Водночас, щодо прохання заявниці про звільнення її від сплати судового збору, оскільки нею буде в майбутньому сплачений судовий збір при подачі позову до суду, слід зазначити таке.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 грн. 00 коп.
Згідно п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів ставка судового збору становить: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 605 грн. 60 коп.
Частинами 1, 2 ст. 8 закону України “Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В свою чергу, Закон України “Про судовий збір» не передбачає можливу подачу в майбутньому позовної заяви до суду, як підставу для звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів.
З огляду на вищевикладене, заява про звільнення заявниці від сплати судового забору за подачу до суду заяви про забезпечення доказів безпідставна та необґрунтована, а відтак не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, заява про забезпечення доказів не відповідає приписам п.п. 4-6 ч. 1, ч. 3 ст. 117 ЦПК України, що згідно приписів ч. 4 ст. 117 ЦПК України є підставою для повернення її заявниці.
Керуючись ст.ст. 116, 117, 259-263 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Заяву про забезпечення доказів з доданими до неї документами повернути ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ф.Г. Сокол