Справа №403/121/25 провадження № 2/403/259/25
05 листопада 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області в склад:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
з участю:
представника позивача - адвоката Іванової М.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Фермерського господарства «Агро-Лідія» в порядку
самопредставництва Поступака В.В.,
представника відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Агро-Лідія»-
адвоката Важеніної С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро-Лідія» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною та визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),
Позивач Приватне сільськогосподарське підприємство «Димитрово» (далі по тексту -ПСП «Димитрово») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Агро-Лідія» (далі - ФГ «Агро-Лідія») про: 1) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП «Димитрово» щодо земельної ділянки загальною площею 6.5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186, та 2) визнання відсутнім у ФГ «Агро-Лідія» права користування зазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що 14 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ПСП «Димитрово» був укладений договір оренди землі за кадастровим номером 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6.5576 га. В подальшому 17 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ПСП «Димитрово» була укладена додаткова угода до зазначеного договору оренди землі. 23 грудня 2016 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом відповідач ОСОБА_1 став власником земельної ділянки за кадастровим номером 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6,5576 га. Згідно з п.8 договору оренди землі після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Строк дії договору оренди землі закінчувався 31 грудня 2024 року. 20 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 направив позивачу лист-повідомлення про припинення дії договору оренди у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та повідомив про свої заперечення проти укладення нового договору оренди вказаної земельної ділянки. 03 травня 2024 року позивач повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення листа-повідомлення та надав проект відповідної додаткової угоди до нього. 17 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 надіслав позивачу лист-повідомлення, в якому зазначив про розгляд його пропозиції укласти договір оренди землі на новий строк та свої заперечення. 10 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 повторно направив на адресу позивача аналогічний лист-повідомлення про заперечення у поновлення договору оренди. Крім того, 21 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_1 уклав договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з ФГ «Агро-Лідія», за яким емфітевтичне право користування земельною ділянкою виникає у відповідача ФГ «Агро-Лідія» з 01 січня 2025 року. Враховуючи, що позивач протягом усього періоду дії договору належним чином виконував свої обов'язки, а відповідач ОСОБА_1 направив листи-повідомлення з пропуском строку, встановленого чинним законодавством, та не намагався узгодити з позивачем умови укладення додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки після отримання листа-повідомлення від ПСП «Димитрово» про поновлення вказаного договору разом з проектом додаткової угоди не звертався до позивача, як орендаря, з пропозиціями щодо істотних умов договору та не вказав, які саме умови не влаштовують його як орендодавця, а також попередньо не повідомив позивача про свій намір укласти новий договір та про укладення договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з третьою особою під час дії договору оренди, поведінка відповідача ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, з урахуванням вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст.777 ЦК України, стосовно позивача, як попереднього орендаря, є недобросовісною. Крім того, під час дії договору оренди землі позивач посіяв озиму пшеницю на земельній ділянці і після закінчення строку дії договору (з 01 січня 2025 року) відповідач ОСОБА_1 не надсилав жодних заперечень щодо продовження користування позивачем вказаною земельною ділянкою. Враховуючи наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), яке виникає з 01 січня 2025 року, позивач позбавлений можливості реалізувати своє переважне право шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Згідно відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідачів - адвокатом Важеніною С.А. в межах встановленого судом 15-денного строку, остання прохала суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПСП «Димитрово» в повному обсязі. На обгрунтування заперечень проти позову зазначила про те, що відповідач ОСОБА_1 , який прийняв у спадщину за законом земельну ділянку площею 6.5576 га, кадастровий номер 3525882300:02:000:0186 після ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею ОСОБА_4 (орендодавця за договором), направив до позивача заяву від 08 грудня 2020 року про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі та повернення йому земельної ділянки після закінчення оренди 31 грудня 2024 року. В подальшому ОСОБА_1 направив до позивача лист-повідомлення від 20 січня 2024 року про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та про заперечення у поновленні договору оренди землі. Після отримання від позивача листа від 03 травня 2024 року про його намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк відповідач направив позивачу лист-повідомлення від 17 жовтня 2024 року про не продовження дії договору оренди земельної ділянки за кадастровим №3525882300:02:000:0186 та відсутність бажання укладати додаткову угоду до договору оренди. 10 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 надав позивачу лист щодо не бажання продовжувати оренду та повернення йому земельної ділянки у строк з 31 грудня 2024 року по 01 січня 2025 року по акту приймання-передачі. З огляду на викладене, переважне право ПСП «Димитрово» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають йому таке право на підставі ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який починаючи з 2020 року повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди, а тому порушення відповідачем ОСОБА_1 місячного строку надання заперечення на поновлення договору оренди землі, обумовленого перебуванням його сина на стаціонарному лікуванні внаслідок множинних вогнепальних осколкових поранень кінцівок, отриманих під час проходження військової служби в Збройних Силах України, не можна кваліфікувати як мовчазну згоду на поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк. Переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору. Крім того, позивач неналежним чином виконував умови договору оренди землі в частині виплати орендної плати, оскільки згідно з п.п.10, 11 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та вноситься у такі строки: 50% до 1 жовтня та 50% до 1 січня слідуючого року. Пунктами 5 та 6 договору (з урахуванням додаткової угоди до договору оренди землі від 17 грудня 2015 року) визначено, що станом на 01 січня 2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 225050,00 грн.; орендна плата сплачується орендарем у формі грошовій, натуральній, в розмірі 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9002,00 грн.. Разом з тим, в період з 2021 по 2024 роки позивач сплачував на користь відповідача ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 7926,42 грн., тобто в розмірі, що менший на 1075,58 грн. від того, що встановлений в договорі оренди землі. Таким чином, позивач порушив умови договору та має перед відповідачем заборгованість у розмірі 4302,32 грн.. Крім того, позивач перераховував розмір орендної плати одним платежем та без врахування строків про оплату 50% до 1 жовтня. Також позивачем не було проведено індексації виплат орендної плати відповідно до п.6 договору оренди землі. За таких обставин він немає переважного права на поновлення договору відповідно до положень ст.33 Закону України «Про оренду землі». Щодо правомірності права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у ФГ «Агро-Лідія» зазначила про те, що таке право виникло у ФГ «Агро-Лідія» з 01 січня 2025 року і жодним чином не порушувало переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки орендодавець не мав бажання продовжувати орендні відносини з позивачем і в нього була відсутня воля на укладення такого договору, а орендар порушував умови договору оренди землі та не виплачував орендарю орендну плату відповідно до умов договору (а.с.95-103 Том 1).
У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача зазначив про дотримання ПСП «Димитрово» усіх вимог законодавства для реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, зокрема сплачував орендну плату в повному обсязі та направив 03 травня 2024 року відповідачу ОСОБА_1 листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди з проєктом додаткової угоди. Надані відповідачем після закінчення місячного строку заперечення не є належними, оскільки не містять обгрунтування, які саме пункти запропонованої додаткової угоди та договору в новій редакції не влаштовують відповідача. Відповідач ОСОБА_1 не надав позивачу повідомлення про намір укласти договір з новим орендарем, що є порушенням вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі». Крім того, орендна плата за період з 2009 по 2024 роки була нарахована більшою сумою, ніж встановлено умовами договору, що свідчить про добросовісне виконання позивачем, як орендарем, обов'язків за договором (а.с.212-217 Том 1).
У поданому до суду запереченні (на відповідь на відзив) представник відповідачів зазначила про те, що неодноразове повідомлення відповідачем ОСОБА_1 позивача шляхом направлення листів-повідомлень від 08 грудня 2020 року, 20 січня, 17 жовтня та 10 грудня 2024 року про відсутність наміру продовжувати договір оренди, укладати договір на новий строк, про необхідність повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди, свідчать про відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди та укладення договору на новий строк, а тому направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами. Нормою ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» не передбачено вимог про те, що заперечення орендодавця на укладення договору оренди на новий строк повинні містити конкретні обгрунтування цих заперечень. Відкладальна умова набуття права за договором емфітевзису (з 01 січня 2025 року) виключає можливість порушення прав позивача, як користувача земельною ділянкою за договором оренди землі. Позивач самостійно зменшив розмір орендної плати, оскільки з 2015 по 2020 роки виплачував на користь відповідача ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 9002,00 грн., однак в період з 2021 по 2024 роки позивач сплачував орендну плату в розмірі 7926,42 грн., що на 1075,58 грн. менше від того, що встановлений в договорі. Крім того, з долучених позивачем платіжних відомостей та інструкцій (окрім 2023 та 2024 року) неможливо встановити за що відповідачу ОСОБА_1 виплачувались вказані в них суми, зокрема, з них не випливає, що ці суми були виплачені відповідачу саме за спірним договором оренди та у передбачені ним строки. Позивач регулярно порушував строки виплати орендної плати, встановлених п.11 договору оренди землі (50% до 1 жовтня та 50% до 1 січня наступного року), про що свідчить перерахування орендної плати за 2024 рік одним платежем 18 жовтня 2024 року (а.с.109-113 Том 2).
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача ПСП «Димитрово» підтримала позовні вимоги в повному обсязі та прохала суд їх задоволити. Додатково зазначила, що відповідач ОСОБА_1 , не провівши переговорів з ПСП «Димитрово» щодо умов договору оренди землі, розуміючи, що може порушити його переважне право орендаря, та не повідомивши ПСП «Димитрово» про укладення ним договору емфітевзису, порушив принципи доброчесності та добросовісності.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ПСП «Димитрово» не визнав. Суду пояснив, що земельну ділянку з кадастровим №3525882300:02:000:0186 він прийняв у спадщину від своєї матері ОСОБА_3 , а мати - від своєї сестри ОСОБА_2 .. В користуванні ПСП «Димитрово» знаходяться чотири належні йому земельні ділянки. Отримавши листа від ПСП «Димитрово» щодо укладення договору на новий строк він не знав, що на нього треба давати відповідь. Про необхідність відповісти йому в подальшому повідомив адвокат і після цього він надав позивачу відповідь. Крім того, в цей час його син, який є військовослужбовцем, перебував на лікуванні після отриманого поранення і він був зайнятий цим питанням. Підтвердив, що перед укладенням договору з ФГ «Агро-Лідія», у користуванні якого перебувають дві інші належні йому земельні ділянки, він направив лист-повідомлення ПСП «Димитрово» про відсутність наміру продовжувати з ним оренду землі. Також зазначив, що про зміну нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та наявну переплату по орендній платі позивач його не повідомляв. Орендна плата завжди виплачувалась ПСП «Димитрово» один раз в кінці року й одним платежем за всі чотири земельні ділянки. Особисто він почав отримувати оренду плату з 2020 року і з цього ж року перестав отримувати орендну плату в натуральній формі. З 2022 року орендна плата виплачується позивачем на картку, яка була ним видана через бухгалтерію. Вважає, що орендна плата виплачувалась йому у меншому розмірі, ніж іншим власникам землі, оскільки за чотири паї він отримував 25000,00 грн., а інші - по 25000,00 грн. за один пай. Підтвердив, що неодноразово направляв листа ПСП «Димитрово» про своє небажання продовжувати з ним орендні відносини та у 2021 році мав особисту розмову з директором ПСП «Димитрово», який йому повідомив, що відтепер він буде отримувати меншу оренду плату.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник відповідача ФГ «Агро-Лідія» (в порядку самопредставництва) Поступак В.В. проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на їх безпідставність. Суду пояснив, що у грудні 2020 року між ФГ «Агро-Лідія» та ОСОБА_1 був укладений договір емфітевзису, який жодним чином не порушував право позивача на поновлення договору оренди землі, оскільки розпочинав свою дію з 01 січня 2025 року. Перед укладенням договору емфітевзису ОСОБА_1 повідомляв ПСП «Димитрово» про його небажання продовжувати з ним орендні відносини і повторно у 2024 році також повідомив позивача про це. Позивач ПСП «Димитрово» систематично порушував умови договору щодо орендної плати - недоплачував та виплачував її у невстановлені договором оренди землі строки. За вказаних обставин позивач ПСП «Димитрово» втратив свої переважне право на поновлення договору оренди землі з відповідачем.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник відповідачів - адвокат Важеніна С.А. заперечила проти задоволення позову ПСП «Димитрово» та прохала суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Зазначила, що у разі недосягнення домовленостей між сторонами договору, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється. ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, направив позивачу чотири повідомлення (08 грудня 2020 року та три повідомлення у 2024 році), згідно з якими попереджав ПСП «Димитрово» про своє небажання продовжувати дію договору оренди та прохав не засіювати належну йому земельну ділянку. Право власності є непорушним, однак позивач намагається позбавити ОСОБА_1 права вільно користуватися своєю земельною ділянкою. З боку відповідача ОСОБА_1 не було мовчазної згоди на продовження орендних відносин з ПСП «Димитрово», оскільки до закінчення строку дії договору ним було направлено позивачу два повідомлення із запереченнями в цьому. Крім того, позивачем були змінені умови договору оренди землі щодо сплати відповідачу ОСОБА_1 орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, оскільки позивач самостійно зменшив розмір орендної плати та не здійснював її індексації, зокрема у 2023 та 2024 роках, а тому відсутні підстави вважати, що орендар належним чином виконував умови договору. Емфітевтичне право ФГ «Агро-Лідія» починало діяти з 01 січня 2025 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди від 14 січня 2010 року. На даний час позивач безпідставно користується земельною ділянкою.
На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, а також процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.74-75 Том 1).
Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року, постановленою судом в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України, підготовче засідання відкладено на інші дату та час з огляду на задоволення судом відповідного клопотання представника позивача (а.с.151-153 Том 1).
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року про закриття підготовчого провадження цивільну справу було призначено до судового розгляду по суті, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив (а.с.195 Том 1).
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року, постановленою судом в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України, визнано обов'язковою явку відповідача ОСОБА_1 в судове засідання для надання особистих пояснень з приводу спірних правовідносин, судове засідання відкладено на інші дату та час (а.с.158-162 Том 2).
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року, постановленою судом в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України, судове засідання по розгляду справи відкладено на інші дату та час згідно зі ст.240 ЦПК України (а.с.188-185 Том 2).
Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року, постановленою судом в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України, клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи залишено без розгляду (а.с.234-236 Том 2).
Заслухавши пояснення представників сторін, відповідача ОСОБА_1 , безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом по справі встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія КР №027964, гр-нці ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 6,56 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Димитрівської сільської ради (а.с.17-18 Том 1).
10 червня 2016 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 2011 року проведена державна реєстрація права власності гр-нки ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 6.5576 га з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186 (а.с.21-23 Том 1).
23 грудня 2016 року відповідачу по справі ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №236, згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна своєї матері ОСОБА_3 , а саме: земельної ділянки площею 6,5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.24 Том 1).
Відповідно до договору оренди землі (без номера), укладеного 14 січня 2010 року між гр-нкою ОСОБА_2 та ПСП «Димитрово» в особі директора Середенка М.Б., орендодавець ОСОБА_2 надала, а позивач по справі, як орендар, прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для виробництва с/г продукції загальною площею 6,56 га, яка знаходиться на території Димитровської сільської ради Устинівського району (а.с.12-15 Том 1).
Згідно з п.8 договору оренди землі, що має назву «Строк дії договору», договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.12 Том 1).
Згідно з п.43 договору оренди землі цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.15 Том 1).
Вказаний договір оренди землі був зареєстрований КРФ ДП «Центр ДЗК» 05 травня 2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041038500018 (а.с.17 Том 1).
14 січня 2010 року земельна ділянка була передана орендодавцем ОСОБА_2 орендарю ПСП «Димитрово», що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду (а.с.16 Том 1).
За змістом п.п.9-11, 13 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% натуральній, грошовій, відробітковій; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься у такі строки 50% до 1 жовтня та 50% до 1 січня слідуючого року; розмір орендної плати переглядається один раз на рік (а.с.12-13 Том 1).
Згідно з п.21 договору оренди землі після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (а.с.13 Том 1).
Відповідно до п.36 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.14 Том 1).
Відповідно до п.37 договору оренди землі однією з підстав припинення дії договору є закінчення строку, на який його було укладено (а.с.14 Том 1).
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (а.с.16 Том 1).
17 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ПСП «Димитрово» була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 14 січня 2010 року, відповідно до якої, враховуючи набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 6.5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186, у договір оренди землі були внесені наступні зміни:
1. В преамбулі договору орендодавця ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_3 ;
2. У розділі договору «Реквізити сторін» реквізити орендодавця викласти у новій редакції: « ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Устинівським РВУМВС України в Кіровоградській області, 16 серпня 1996 року, проживає Кіровоградська область, Устинівський район, с.Димитрове, ідентифікаційний код НОМЕР_2 »;
3. п.2 розділу «Об'єкт оренди» викласти в наступній редакції: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6.5576 га у т.ч. ріллі - 6.5576 га, яка розміщена на території Димитровської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525882300:02:000:0186;
4. п.5 розділу «Об'єкт оренди» викласти в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 року становить 225050 грн.;
5. пункт 8 розділу «Строк дії договору» викласти в наступній редакції. Договір укладено до 31 грудня 2024 року;
6. п.9 договору «Орендна плата» викласти в наступній редакції: орендна плата сплачується орендарем у формі грошовій, натуральній, в розмірі 4% (чотири) нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9002 грн.;
7. п.28 договору доповнити: дотримання сівозміни;
8. п.19 договору викласти в такій редакції: без права передачі в заставу і внесення до статутних фондів підприємств права оренди;
9. Дана угода є невід'ємною частиною договору оренди (а.с.19-20 Том 1).
Судом встановлено, що право оренди ПСП «Димитрово» на земельну ділянку площею 6.5576 га з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186, з урахуванням укладеної 17 грудня 2015 року додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року, було зареєстроване 10 червня 2016 року державним реєстратором Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області Скалєвою В.Л., номер запису про інше речове право: 15022463 (а.с.21-22 Том 1).
19 грудня 2020 року відповідачем по справі ОСОБА_1 на адресу позивача ПСП «Димитрово» направлено заяву від 08 грудня 2020 року про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі по кадастровому номеру 3525882300:02:000:0186, що укладений із ПСП «Димитрово» 14.01.2010 року після його закінчення 31.12.2024 року, та прохання в строк з 31.12.2024 року по 01.01.2025 року повернути йому земельну ділянку з оренди по акту приймання-передачі (а.с.105).
Зазначена заява була отримана уповноваженою особою ПСП «Димитрово» 29 грудня 2020 року (а.с.107 зворот Том 1).
15 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача ПСП «Димитрово» був направлений лист-повідомлення від 20 січня 2024 року про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та про заперечення у поновленні договору оренди землі, в якому ОСОБА_1 зазначив про припинення ним орендних відносин з моменту закінчення строку, на який договір оренди землі був укладений, а також повідомив про відсутність у нього наміру поновлювати на новий строк чи переукладати на нових умовах договір оренди земельної ділянки кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6,5576 га. Одночасно у листі-повідомленні, з посиланням на ст.31 Закону України «Про оренду землі» та п.37 договору оренди землі, зазначено про те, що договір землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (а.с.106, 107 Том 1).
Згідно з листом-повідомленням про укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення) від 03 травня 2024 року ПСП «Димитрово» повідомило відповідача ОСОБА_1 про намір реалізувати своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі за кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186 на новий строк з проханням повідомити у письмовій формі про прийняте рішення та у разі незгоди з умовами, які запропоновані ПСП «Димитрово» у проєкті договору оренди землі протягом одного місяця надати протокол розбіжностей із зазначенням пунктів, які його не влаштовують, які б він хотів змінити, вказавши його редакцію умов та пунктів договору (а.с.27-28 Том 1).
Судом встановлено, що в додатках до листа-повідомлення від 03 травня 2024 року зазначений проєкт додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року за кадастровим №3525882300:02:000:0186 (а.с.28, 29-36 Том 1).
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №2861000053778 від 03 травня 2024 року, зазначене поштове відправлення було отримане ОСОБА_1 09 травня 2024 року (а.с.42 Том 1).
Обставина отримання в травні 2024 року листа-повідомлення ПСП «Димитрово» разом з проєктом додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року відповідачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Важеніною С.А., в тому числі із урахуванням поданих нею заяв по суті справи, під час судового розгляду справи не заперечувалась.
18 жовтня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача ПСП «Димитрово» був направлений лист-повідомлення від 17 жовтня 2024 року про непродовження дії договору оренди земельної ділянки №3525882300:02:000:0186, в якому ОСОБА_1 зазначив про те, що за результатами розгляду він не погоджується із новими умовами оренди, запропонованими ПСП «Димитрово» в проекті додаткової угоди та категорично заперечує щодо поновлення договору з ПСП «Димитрово» на новий строк. Одночасно ОСОБА_1 зазначено про те, що після закінчення строку дії договору оренди землі він не надає дозволу (згоди) ПСП «Димитрово» на подальший обробіток даної земельної ділянки та вимагає припинити користування земельною ділянкою з 31 грудня 2024 року та повернути земельну ділянку йому як законному власнику (а.с.109 Том 1).
28 грудня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача ПСП «Димитрово» був направлений лист-повідомлення від 10 грудня 2024 року про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та про заперечення у поновленні договору оренди землі, в якому ОСОБА_1 зазначив про те, що 31 грудня 2024 року закінчується строк договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6,5576 га, і він повідомляє про припинення орендних відносин з моменту закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі. Одночасно зазначено, що він не надає дозволу (згоди) ПСП «Димитрово» на подальший обробіток даної земельної ділянки та вимагає припинити користування земельною ділянкою з 31 грудня 2024 року та повернути земельну ділянку йому як законному власнику. Також у листі-повідомленні, з посиланням на ст.31 Закону України «Про оренду землі» та п.37 договору оренди землі, зазначено про те, що договір землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (а.с.110, 111 Том 1).
Обставина отримання зазначених вище заяви та листів-повідомлення відповідача ОСОБА_1 представником позивача ПСП «Димитрово» під час судового розгляду справи, в тому числі і з урахуванням змісту поданих нею заяв по суті справи, не заперечувалась.
Судом встановлено, що 21 грудня 2020 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, та ФГ «Агро-Лідія», як землекористувачем, емфітевтом, був укладений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І.Д. та зареєстрований в реєстрі за №2176, за умовами якого: предметом цього договору є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), детальна інформація про яку наведена в п.1.2 даного договору, відносно якої власник передає землекористувачу право користування, а землекористувач зобов'язуться прийняти таке право та сплачувати власнику за користування земельною ділянкою плату у розмірі, визначеному цим договором (п.1.1); інформація про земельну ділянку: місцезнаходження: Димитровська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області; кадастровий номер: 352588230:02:000:0186; загальна площа 6,5576 га; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.1.2); на момент укладення цього договору зазначена в п.1.2 цього договору земельна ділянка перебуває в оренді у ПСП «Димитрово» строком дії до 31 грудня 2024 року; укладення цього договору не суперечить Закону України «Про оренду землі» та діючому законодавству в частині переважного права орендаря на поновлення договору оренди; власник належним чином повідомив орендаря про свій намір не продовжувати дію договору оренди з ПСП «Димитрово» та з проханням повернути власнику земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди, а саме з 01 січня 2025 року (п.1.4.1); цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, а емфітевтичне право користування земельною ділянкою виникає у землекористувача з 01 січня 2025 року (п.6.1); даний договір укладено на термін (строк) до 02 січня 2036 року включно (п.6.2) (а.с.113-117 Том 1).
Державна реєстрація права користування ФГ «Агро-Лідія» земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) була проведена 26 січня 2021 року, номер запису про інше речове право: 40268185. Одночасно в інформації про державну реєстрацію іншого речового права зазначено, що емфітевтичне право користування земельною ділянкою виникає у землекористувача з 01.01.2025 року (а.с.118 Том 1).
28 січня 2025 року державним реєстратором Долинської міської ради Овдій Н.В. проведена державна реєстрація припинення права оренди ПСП «Димитрово» на земельну ділянку площею 6.5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186 (а.с.112 Том 1).
Згідно доданих представником ПСП «Димитрово» до позовної заяви відомостей про нарахування орендної плати ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) по земельній ділянці з кадастровим номером 3525882300:02:000:0186, в період часу з 2015 по 2018 року орендна плата нараховувалась позивачем в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 225050,00 грн., що становило 9002,00 грн. та після проведених відрахувань - 7246,61 грн.. В період часу з 2019 по 2020 роки орендна плата нараховувалась позивачем в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 198160,53 грн. в сумі 9002,00 грн.. Після проведених відрахувань до видачі зазначено - 7246,61 грн., а видано: за 2015 рік - 7000,00 грн., за 2016 рік - 8400,00 грн., за 2017 рік - 10000,00 грн., за 2018, 2019 та 2020 роки - по 11000,00 грн..
В період часу з 2021 по 2024 роки орендна плата нараховувалась позивачем в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 198160,53 грн. в сумі 7926,42 грн.. Після проведених відрахувань до видачі зазначено: за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки - по 6380,76 грн., а видано: за 2021 рік - 6381, 00 грн., за 2022, 2023 та 2024 роки - по 6390,00 грн. (а.с.49 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості № на продаж зерна пшениці в рахунок орендної плати за 2014 рік згідно договору оренди за період 2009 по 2019 роки вбачається видача ОСОБА_1 (порядковий №84 у списку) 1500 кг (зазначення одиниці виміру в графі «Сума») (а.с.221 - 224 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості № на продаж кукурудзи в рахунок орендної плати за 2014 рік згідно договору оренди за період 2009 по 2019 роки вбачається видача ОСОБА_1 (порядковий №77 у списку) 1500 кг (зазначення одиниці виміру в графі «Сума») (а.с.225-228 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості № на продаж насіння соняшнику в рахунок орендної плати за 2014 рік згідно договору оренди за період 2009 по 2019 роки вбачається видача ОСОБА_1 (порядковий №77 у списку) 200 кг (зазначення одиниці виміру в графі «Сума») (а.с.229-232 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості № на продаж зерна пшениці в рахунок орендної плати за 2015 рік згідно договору оренди за період 2009 по 2019 роки вбачається видача ОСОБА_1 (порядковий №68 у списку) 2300 кг (зазначення одиниці виміру в графі «Сума») (а.с.233-235 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості № на продаж насіння соняшнику в рахунок орендної плати за 2015 рік згідно договору оренди за період 2009 по 2019 роки вбачається видача ОСОБА_1 (порядковий №77 у списку) 300 кг (зазначення одиниці виміру в графі «Сума») (а.с.236-239 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості № на продаж кукурудзи в рахунок орендної плати за 2015 рік згідно договору оренди за період 2009 по 2019 роки вбачається видача ОСОБА_1 (порядковий №76 у списку) 2000 кг (зазначення одиниці виміру в графі «Сума») (а.с.240-243 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2015 рік вбачається нарахування ОСОБА_6 (порядковий №35 у списку) 11976,05 грн., до видачі - 10000,00 грн. (а.с.245-247 Том 1).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2015 рік вбачається нарахування ОСОБА_6 (порядкові №24, 25 у списку) 11976,05 грн. та 1279,89 грн., до видачі - 10000,00 грн. і 1000,00 грн. відповідно (а.с.1-3 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2016 рік вбачається нарахування ОСОБА_3 (порядковий №47 у списку) 31304,35 грн., до видачі - 25200,00 грн. (а.с.5-8 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2016 рік вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядковий №48 у списку) 5142,86 грн., до видачі - 4140,00 грн. (а.с.10-13 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2016 рік вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядковий №16 у списку) 1565,22 грн., до видачі - 1260,00 грн. (а.с.15-19 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2016 рік вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядковий №59 у списку) 3726,71 грн., до видачі - 3000,00 грн. (а.с.21-25 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2017 рік вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядковий №8 у списку) 37267,08 грн., до видачі - 30000,00 грн. (а.с.27-30 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2017 рік вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядковий №54 у списку) 5714,28 грн., до видачі - 4600,00 грн. (а.с.32-36 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2017 рік вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №86 у списку) 1490,68 грн., до видачі - 1200,00 грн. (а.с.38-43 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2018 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №1 у списку) навпроти суми 6900,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.57 Том 2).
Зі змісту платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2018 рік вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядковий №3 у списку) 40993,79 грн., до видачі - 33000,00 грн. (а.с.59-61 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю 2018 рік вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №1 у списку) навпроти суми 4830,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.62 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2019 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №7 у списку) навпроти суми 33000,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.45-46 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2019 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №2 у списку) навпроти суми 6900,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.48-49 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2019 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №3 у списку) навпроти суми 4377,60 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.51-52 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату готівки № орендної плати за землю у 2019 році вбачається підпис ОСОБА_1 (включений до списку під №18) навпроти суми 1550,40 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.54-55 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2020 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядкові №,№17, 18, 19 у списку) навпроти сум по 11000,00 грн. без зазначення того, чи є ці суми нарахованими чи виданими йому фактично (а.с.64-65 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2020 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №4 у списку) навпроти суми 7800,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.67-68 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2020 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №4 у списку) навпроти суми 7865,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.70-71 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2020 році вбачається підпис ОСОБА_1 (порядковий №4 у списку) навпроти суми 1800,50 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.73-74 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2021 році вбачається одержання ОСОБА_1 (порядковий №30 у списку) 4930,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.77-78 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2021 році вбачається одержання ОСОБА_1 (порядковий №1 у списку) 1451,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.80-81 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2021 році вбачається одержання ОСОБА_1 (порядковий №1 у списку) 6381,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.83-84 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2021 році вбачається одержання ОСОБА_1 (порядковий №1 у списку) 6437,00 грн. без зазначення того, чи є ця сума нарахованою чи виданою йому фактично (а.с.89-90 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2022 році вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядкові №11, 12 та 13 у списку) по 7937,89 грн., до видачі - по 6390,00 грн. (а.с.91 Том 2).
Згідно з платіжною інструкцією на безготівковий переказ в національній валюті №1520 від 17 серпня 2022 року ПСП «Димитрово» сплачено ОСОБА_1 орендну плату за землю у серпні 2022 року в сумі 6390,00 грн. згідно договору від 14 січня 2010 року без ПДВ (а.с.93 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2023 році вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядкові №3, 4, 5 у списку) по 7937,89 грн., до видачі - по 6390,00 грн. та під порядковим №6 - нарахування 8000,00 грн., до видачі - 6440,00 грн. (а.с.95 Том 2).
Згідно з платіжною інструкцією на безготівковий переказ в національній валюті №1686 від 14 вересня 2023 року ПСП «Димитрово» сплачено ОСОБА_1 орендну плату за землю у вересні 2023 року в сумі 6390,00 грн. згідно договору від 14 січня 2010 року без ПДВ (а.с.98 Том 2).
Зі змісту відомості на виплату грошей № орендної плати за землю у 2024 році вбачається нарахування ОСОБА_1 (порядкові №6, 7, 8 у списку) по 7937,89 грн., до видачі - по 6390,00 грн. та під порядковим №9 - нарахування 8000,00 грн., до видачі - 6440,00 грн. (а.с.99 Том 2).
Згідно з платіжною інструкцією №1245 від 18 жовтня 2024 року ПСП «Димитрово» сплачено ОСОБА_1 орендну плату за землю у жовтні 2024 року в сумі 6390,00 грн. згідно договору від 14 січня 2010 року без ПДВ (а.с.102 Том 2).
Відповідно до акту огляду посівів сільськогосподарських культур ПСП «Димитрово» 21 лютого 2025 року проведено огляд земельних ділянок на предмет їх використання ПСП «Димитрово» та наявності на них посівів сільськогосподарських культур, належних ПСП «Димитрово» (згідно бухгалтерської довідки - незавершене виробництво) та встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186 площею 6,5576 га, яка належить ОСОБА_1 , знаходяться посіви озимої пшениці, фаза розвитку рослин - кущення, дата посіву - вересень 2024 року (а.с.51 Том 1).
Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого вона звернулась до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Майнові відносини, що виникають з договору оренди земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, в тому числі договору найму (Цивільний кодекс України - далі ЦК України), регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про оренду землі», який є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері правовідносин з оренди земельних ділянок.
Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч.2 ст.792 ЦК України).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладання оспорюваних договорів) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст.628 ЦК України). Надаючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним представником позивача, на обгрунтування заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Щодо позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Судом встановлено, що заявою від 08 грудня 2020 року (направленою 19 грудня 2020 року) відповідач ОСОБА_1 повідомив ПСП «Димитрово» про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі від 14 січня 2010 року після його закінчення 31 грудня 2024 року та прохав повернути йому земельну ділянку з 31 грудня 2024 року по 01 січня 2025 року по акту приймання-передачі.
Судом також встановлено, що 15 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача ПСП «Димитрово» був направлений лист-повідомлення від 20 січня 2024 року про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено (з посиланням на ст.31 Закону України «Про оренду землі» та п.37 договору оренди землі) та про відсутність у нього наміру поновлювати на новий строк чи переукладати на нових умовах договір оренди земельної ділянки кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6,5576 га.
Листом-повідомленням від 17 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 повідомив позивача про його незгоду із новими умовами оренди, запропонованими ПСП «Димитрово» в проєкті додаткової угоди та категорично заперечив щодо поновлення договору з ПСП «Димитрово» на новий строк.
28 грудня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача ПСП «Димитрово» був направлений лист-повідомлення від 10 грудня 2024 року, в якому він зазначив про закінчення 31 грудня 2024 року строку договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6,5576 га, та повідомив про припинення орендних відносин з моменту закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі.
Аналіз положень ч.ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року №594/376/17.
Водночас, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (ч.ч.2-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №912/1138/19, від 17 травня 2022 року у справі №384/30/21 та від 24 квітня 2023 року у справі №608/2591/21.
У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2019 у справі №908/2314/18 зазначено, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за ч.ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо істотних умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , як орендодавець, на лише заперечив проти поновлення договору оренди від 14 січня 2010 року на умовах запропонованих позивачем в проєкті додаткової угоди до договору оренди землі, направленої йому в травні 2024 року, але й завчасно (березень 2024 року) повідомив ПСП «Димитрово», як орендаря, про відсутність у нього наміру поновлювати на новий строк чи переукладати на нових умовах договір оренди земельної ділянки кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186 загальною площею 6,5576 га та про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено (з посиланням на ст.31 Закону України «Про оренду землі» та п.37 договору оренди землі).
Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 лютого 2023 року у справі №399/295/11, від 15 травня 2023 року у справі №693/137/22, від 08 травня 2024 року у справі №604/483/23, від 28 травня 2024 року у справі №604/648/23.
Доводи представника позивача з приводу того, що відповідач по справі ОСОБА_1 , як орендодавець, з пропуском місячного строку (жовтень 2024 року) повідомив ПСП «Димитрово» про небажання поновлювати договір оренди землі, що є підставою для визнання додаткової угоди до нього укладеною, не беруться судом до уваги з огляду на те, що: відповідач завчасно до закінчення дії укладеного з ПСП «Димитрово» договору оренди землі повідомляв орендаря про наявні у нього заперечення щодо продовження його строку (заява від 08 грудня 2020 року); про відсутність у нього наміру поновлювати на новий строк чи переукладати на нових умовах договір оренди земельної ділянки та про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено з посиланням на ст.31 Закону України «Про оренду землі» та п.37 договору оренди землі (лист-повідомлення від 20 січня 2024 року); місячний строк для надання відповідачем ОСОБА_1 відповіді на лист-повідомлення ПСП «Димитрово» про укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення) співпав із періодом перебування сина відповідача - ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» м.Чернівці (а.с.138, 139, 140 Том 1) у зв'язку з множинними пораненнями кінцівок, отриманими ним, як військовослужбовцем, під час виконання бойового завдання в населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області (з 23 квітня 2024 року, станом на 07 червня 2024 року та в подальшому); лист-повідомлення від 17 жовтня 2024 року про незгоду ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, із новими умовами оренди, запропонованими ПСП «Димитрово» в проєкті додаткової угоди та заперечення щодо поновлення договору на новий строк був направлений позивачу за два місяці до закінчення строку дії договору оренди землі та відповідає послідовній позиції орендодавця, висловленій у раніше направлених ПСП «Димитрово» листах про його намір припинити з позивачем орендні правовідносини по закінченню строку договору.
Отже, доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не надав відповіді у встановлений законом строк саме на лист-повідомлення ПСП «Димитрово» щодо реалізації останнім переважного права на укладення відповідного договору оренди землі на новий строк, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують відсутність у відповідача наміру продовжувати договірні правовідносини з позивачем як орендарем.
З цих же підстав твердження представника позивача про порушення відповідачем ОСОБА_1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ст.777 ЦК України також є безпідставним та не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Такий висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 09 квітня 2025 року у справі №606/572/23 та від 08 серпня 2024 року у справі №604/779/23.
Отже, встановивши фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову в частині визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 14 січня 2010 року, оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої ст.33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін договору, однак у спірних правовідносинах орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди, а тому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося у зв'язку з недосягненням між сторонами домовленості щодо істотних умов договору.
Водночас, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.
Крім того, такі доводи свідчать про надмірний формалізм позивача, оскільки відповідач ОСОБА_1 висловив свої заперечення проти поновлення договору оренди землі чи укладення його на новий строк завчасно до закінчення строку дії договору.
Наведені представником позивача твердження про те, що відповідачем не були зазначені умови договору, які його не влаштовують, а також не висловлювались зауваження щодо виконання умов договору орендарем, є безпідставними, оскільки не впливають на вирішення цього спору та не спростовують встановлених судом обставин, у тому числі щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договірних відносин з позивачем.
За встановлених судом обставин переважне право ПСП «Димитрово» на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушено, оскільки відсутня одна із складових, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.5 ст.33 Закону України «Димитрово», так як відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який завчасно повідомив орендаря про небажання поновлювати з ним договір оренди землі.
Щодо зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив тверджень представника позивача про добросовісне виконання ПСП «Димитрово» обов'язків орендаря за договором оренди землі, зокрема, виплати орендної плати в повному обсязі, та заперечення цієї обставини відповідачем ОСОБА_1 та його представником.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди).
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі (ст.15 Закону України «Про оренду землі»).
Як вбачається зі змісту договору оренди землі від 14 січня 2010 року (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 17 грудня 2015 року), орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9002,00 грн..
Отже, передбачений договором обов'язок щодо внесення плати за користування належною відповідачу ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 6.5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186, яка є об'єктом оренди, покладається саме на позивача по справі ПСП «Димитрово».
На підтвердження належного виконання обов'язку щодо сплати відповідачу ОСОБА_1 , як власнику земельної ділянки, орендної плати за договором оренди землі від 14 січня 2010 року представником позивача до позовної заяви були додані відомості про нарахування орендної плати за період з 2015 по 2024 роки (а.с.49 Том 1), а саме:
1) за 2015 рік (4% від нормативної грошової оцінки 225050,00 грн.) - нараховано 9002,00 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 7246,61 грн., видано - 7000,00 грн.;
2) за 2016 рік (4% від нормативної грошової оцінки 225050,00 грн.) - нараховано 9002,00 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 7246,61 грн., видано - 8400,00 грн.;
3) за 2017 рік (4% від нормативної грошової оцінки 225050,00 грн.) - нараховано 9002,00 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 7246,61 грн., видано - 10000,00 грн.;
4) за 2018 рік (4% від нормативної грошової оцінки 225050,00 грн.) - нараховано 9002,00 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 7246,61 грн., видано - 11000,00 грн.;
5) за 2019 рік (4% від нормативної грошової оцінки 198160,53 грн.) - нараховано 9002,00 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 7246,61 грн., видано - 11000,00 грн.;
6) за 2020 рік (4% від нормативної грошової оцінки 198160,53 грн.) - нараховано 9002,00 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 7246,61 грн., видано - 11000,00 грн.;
7) за 2021 рік (4% від нормативної грошової оцінки 198160,53 грн.) - нараховано 7926,42 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 6380,76 грн., видано - 6381,00 грн.;
8) за 2022 рік (4% від нормативної грошової оцінки 198160,53 грн.) - нараховано 7926,42 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 6380,76 грн., видано - 6390,00 грн.;
9) за 2023 рік (4% від нормативної грошової оцінки 198160,53 грн.) - нараховано 7926,42 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 6380,76 грн., видано - 6390,00 грн.;
10) за 2024 рік (4% від нормативної грошової оцінки 198160,53 грн.) - нараховано 7926,42 грн., після утриманих податків та зборів до видачі - 6380,76 грн., видано - 6390,00 грн..
До відповіді на відзив представником позивача були додані відомості про нарахування орендної плати за період з 2009 по 2014 роки (а.с.219-220 Том 1), а саме:
1) за 2009 рік - нараховано 2000,00 грн., після утриманих податків до видачі - 1700,00 грн.;
2) за 2010 рік - нараховано 2352,94 грн., після утриманих податків до видачі - 2000,00 грн.;
3) за 2011 рік - нараховано 2540,00 грн., після утриманих податків до видачі - 2159,00 грн.;
4) за 2012 рік - нараховано 4460,00 грн., після утриманих податків до видачі - 3791,00 грн.;
5) за 2013 рік - нараховано 4460,00 грн., після утриманих податків до видачі - 3791,00 грн.;
6) за 2014 рік - нараховано 4705,88 грн., після утриманих податків до видачі - 4000,00 грн..
Враховуючи дату укладення договору оренди землі 14 січня 2010 року відомості про виплату орендної плати за 2009 рік в межах розгляду даної справи не мають правового значення.
Додані представником позивача копії видаткових касових ордерів про видачу орендодавцям ПСП «Димитрово» орендної плати за землю та платіжні відомості на виплату орендної плати за землю, охоплюють період, починаючи з 2014 року.
З огляду на викладене, наведені вище відомості про нараховані та видані ПСП «Димитрово» грошові кошти за договором оренди землі від 14 січня 2010 року за 2010, 2011, 2012 та 2013 роки не беруться судом до уваги як такі, що не були підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, тобто належними та допустимими доказами.
З досліджених судом матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1 23 грудня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо земельної ділянки площею 6,5576 га з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186.
Отже, здійснювати правомочності власника цієї земельної ділянки, в тому числі і як орендодавця, та мати право на отримання орендної плати, відповідач по справі ОСОБА_1 набув не пізніше грудня 2016 року.
Під час судового розгляду справи представником ПСП «Димитрово» та відповідачем ОСОБА_1 в наданих суду поясненнях підтверджена обставина перебування в оренді в ПСП «Димитрово» чотирьох належних відповідачу ОСОБА_1 земельних ділянок.
Отже, зазначена обставина в силу приписів ч.1 ст.82 ЦПК України визнається судом такою, що не підлягає доказуванню.
Як вбачається зі змісту трьох платіжних відомостей на продаж зерна пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику за 2014 рік відповідачем ОСОБА_1 в рахунок орендної плати було отримано загалом 3200 кг (1500 кг - пшениці, 1500 кг - кукурудзи та 200 кг - насіння соняшнику).
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 станом на 2014 рік не був власником земельної ділянки площею 6,5576 га з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186, яка є об'єктом оренди за договором від 14 січня 2010 року, а тому, сама по собі обставина надання представником позивача зазначених вище відомостей не може свідчити про виконання ПСП «Димитрово» обов'язку щодо сплати орендної плати за договором від 14 січня 2010 року щодо цієї конкретної земельної ділянки, враховуючи наявність на даний час в оренді ПСП «Димитрово» декількох належних відповідачу ОСОБА_1 земельних ділянок.
Будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 довіреності на отримання у 2014 році орендної плати за договором від 14 січня 2010 року, якою б він був уповноважений ОСОБА_3 (власником земельної ділянки), на вчинення зазначених вище дій, позивачем під час судового розгляду надано не було.
З огляду на викладене, зміст платіжних відомостей за 2014 рік не виключає отримання відповідачем ОСОБА_1 орендної плати в натуральній формі на виконання іншого договору оренди землі (щодо однієї з трьох інших земельних ділянок), який був укладений ним особисто чи його родичами з ПСП «Димитрово».
Отже, наведені представником позивача у поданій до суду відповіді на відзив відомості про наявність станом на 2014 рік переплати по орендній платі за договором від 14 січня 2010 року (а.с.215 Том 1) не підтверджені змістом досліджених судом доказів, а тому є необгрунтованими.
Як вбачається зі змісту трьох платіжних відомостей на продаж зерна пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику за 2015 рік відповідачем ОСОБА_1 в рахунок орендної плати було отримано загалом 4600 кг (2300 кг - пшениці, 2000 кг - кукурудзи та 300 кг - насіння соняшнику).
Згідно платіжної відомості на виплату орендної плати за землю за 2015 рік мати відповідача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_6 отримала орендну плату двома платежами: 10000,00 грн. та 1000,00 грн. (зазначені як грошові кошти до видачі), тобто в загальній сумі 11000,00 грн..
Обставина отримання відповідачем ОСОБА_1 у 2015 році орендної плати в натуральній формі саме в рахунок виконання ПСП «Димитрово» умов договору від 14 січня 2010 року судом оцінюється критично з підстав, наведених вище (набуття відповідачем права на отримання орендної плати не раніше червня 2016 року після смерті матері).
Одночасно з цим, отримана матір'ю відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 орендна плата двома платежами в загальній сумі 11000,00 грн. є відмінною від тієї суми, яка була визначена представником позивача у наведеному у відповіді на відзив розрахунку виплаченої орендної плати за 2015 рік, а саме: 7000,00 грн. (а.с.215 Том 1).
Зі змісту рішення Устинівського районного суду Кіровоградської від 27 серпня 2025 року, ухваленого в цивільній справі №403/123/25 за позовом ПСП «Димитрово» до ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),вбачається, що мати відповідача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за життя була власником іншої земельної ділянки загальною площею 6.5573 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0187, яка станом на 2015 рік також перебувала в оренді в ПСП «Димитрово» на підставі іншого договору оренди землі від 21 вересня 2009року.
Зазначене рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі №403/123/25 береться судом до уваги при розгляді даного спору, оскільки таке рішення публічно проголошене, розміщене у Єдиному державному реєстрі судових рішень, є загальнодоступним та ухваленим за участі тих самих сторін (подібний висновок сформульований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19).
Отже, надана представником ПСП «Димитрово» платіжна відомість за 2015 рік не є належним та достовірним доказом на підтвердження отримання ОСОБА_8 , як орендодавцем та спадкодавцем, орендної плати саме за договором оренди землі від 14 січня 2010 року.
Судом також враховується, що зазначені вище відомості на продаж зерна взагалі не містять даних про вартість однієї тонни відповідної сільськогосподарської культури, у зв'язку з чим неможливо визначити на яку саме суму з нарахованої ПСП «Димитрово» орендної плати зазначене зерно було видане.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про недоведеність ПСП «Димитрово» виконання обов'язку із внесення (виплати) орендодавцю орендної плати за 2014 та 2015 роки в повному обсязі та у строки, визначені договором оренди землі від 10 січня 2010 року.
Як вбачається з чотирьох платіжних відомостей за 2016 рік матері відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ПСП «Димитрово» була виплачена орендна плата в сумі 25200,00 грн., а самому відповідачу ОСОБА_1 були виплачені в рахунок орендної плати три суми: 4140,00 грн., 1260,00 грн. та 3000,00 грн. (а.с.7, 12, 18, 24 Том 2). Відомостей щодо того, за яким саме договором оренди землі та в якому розмірі здійснювалась така виплата з урахуванням наявності чотирьох різних договорів оренди землі та відповідно чотирьох різних земельних ділянок вказані платіжні відомості не містять.
Як вбачається із чотирьох платіжних відомостей за 2017 рік відповідачу ОСОБА_1 ПСП «Димитрово» були виплачені суми: 30000,00 грн., 4600,00 грн., 1200,00 грн. та 4200,00 грн., а всього 40000,00 грн. (а.с.28, 35, 42 Том 2). Відомостей щодо того, за яким саме договором оренди землі та в якому розмірі здійснювалась така виплата з урахуванням наявності чотирьох різних договорів оренди землі та відповідно чотирьох різних земельних ділянок вказані платіжні відомості не містять.
Як вбачається із трьох відомостей на виплату грошей орендної плати за землю у 2018 році відповідачу ОСОБА_1 ПСП «Димитрово» були виплачені суми: 6900,00 грн., 33000,00 грн. та 4830,00 грн., а всього 44730,00 грн. (а.с.57, 60, 62 Том 2). Відомостей щодо того, за яким саме договором оренди землі та в якому розмірі здійснювалась така виплата з урахуванням наявності чотирьох різних договорів оренди землі та відповідно чотирьох різних земельних ділянок вказані платіжні відомості не містять.
Як вбачається із чотирьох відомостей на виплату грошей орендної плати за землю у 2019 році відповідачу ОСОБА_1 ПСП «Димитрово» були виплачені суми: 33000,00 грн., 6900,00 грн., 4377,60 грн. та 1550,40 грн. а всього 45828,00 грн. (а.с.46, 49, 52, 55 Том 2). Відомостей щодо того, за яким саме договором оренди землі та в якому розмірі здійснювалась така виплата з урахуванням наявності чотирьох різних договорів оренди землі та відповідно чотирьох різних земельних ділянок вказані платіжні відомості не містять.
Як вбачається із чотирьох відомостей на виплату грошей орендної плати за землю у 2020 році відповідачу ОСОБА_1 ПСП «Димитрово» були виплачені суми: 33000,00 (11000,00 грн. х3) грн., 7800,00 грн., 7865,00 грн., 1800,00 грн., а всього 50465,50 грн. (а.с.65, 68, 71, 74 Том 2). Відомостей щодо того, за яким саме договором оренди землі та в якому розмірі здійснювалась така виплата з урахуванням наявності чотирьох різних договорів оренди землі та відповідно чотирьох різних земельних ділянок вказані платіжні відомості не містять.
Як вбачається із чотирьох відомостей на виплату грошей орендної плати за землю у 2021 році відповідачу ОСОБА_1 ПСП «Димитрово» були виплачені суми: 4930,20 грн., 1451,00 грн., 6381,00 грн., 6437,00 грн. (а.с.78, 81, 84, 90 Том 2). Відомостей щодо того, за яким саме договором оренди землі та в якому розмірі здійснювалась така виплата з урахуванням наявності чотирьох різних договорів оренди землі та відповідно чотирьох різних земельних ділянок вказані платіжні відомості не містять.
Також судом враховується, що у зазначеному у відповіді на відзив розрахунку орендної плати, представником позивача зазначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, починаючи з 2019 року по 2024 роки в розмірі по 198160,00 грн. щорічно.
Разом з тим, до позовної заяви представником позивача на підтвердження зазначеного розміру нормативної грошової оцінки було додано витяг №НВ-9926707212024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований 12 лютого 2024 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0185, яка не є об'єктом за договором оренди землі від 14 січня 2010 року та з якого вбачається нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки в розмірі 208260,36 грн (а.с.37 Том 1).
Належних письмових доказів на підтвердження виплати орендної плати ОСОБА_1 у передбаченому договором розмірі - 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням п.6 додаткової угоди від 17 грудня 2015 року), зокрема доказів визначеної представником позивача нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186, яка є об'єктом оренди за договором від 14 січня 2010 року, у розмірі 198160,00 грн., суду надано не було.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про недоведеність позивачем ПСП «Димитрово» належного виконання ним, як орендарем, обов'язку зі сплати орендодавцю орендної плати у розмірі та формі, передбачених п.9 договору оренди землі від 14 січня 2010 року.
Враховуючи, що однією з умов, передбачених ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», наявність якої є необхідною для реалізації орендарем переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, є належне виконання ним обов'язків за договором, до яких належить, зокрема, і сплата орендодавцеві орендної плати, та недоведеність позивачем під час судового розгляду належними і допустимими доказами виплати відповідачу ОСОБА_1 орендної плати згідно з умовами укладеного з ним договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за ПСП «Димитрово» переважного права на поновлення договору оренди землі.
При цьому суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ на підтвердження заявлених ПСП «Димитрово» вимог доданий до позовної заяви акт огляду посівів сільськогосподарських культур ПСП «Димитрово» від 21 лютого 2025 року з огляду на те, що нормами чинного законодавства передбачено складення: Акту обстеження посівів сільськогосподарських культур для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31 серпня 2021 року №158); Акту огляду площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2021 року №385); Акту огляду посівів зернової сільськогосподарської культури (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 червня 2023 року №1285), який оформлюється перед укладенням договору страхування майбутнього врожаю.
Зазначені акти містять передбачені нормативно-правовими актами вимоги до їх оформлення.
Натомість доданий до позовної заяви акт огляду посівів сільськогосподарських культур від 21 лютого 2025 року не містить посилання на нормативно-правовий акт, додатком до якого він є; зазначена в акті інформація містить відсилання до іншого документа (бухгалтерську довідку - незавершене виробництво), який не був доданий до позовної заяви; акт не містить відомостей про підстави участі посадових осіб невідомого (незазначеного в акті) державного органу чи органу місцевого самоврядування в проведенні такого огляду, зокрема розпорядження про створення відповідної комісії за їх участі тощо; акт не містить відомостей і до нього не додано жодних доказів на підтвердження викладених в ньому обставин здійснення посіву озимої пшениці саме у вересні 2024 року, а не іншого місяця, з огляду на зазначену в цьому ж акті фазу розвитку рослин (кущення), що ставить під сумнів достовірність зазначеної інформації.
Щодо позовної вимоги про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) у ФГ «Агро-Лідія».
На обгрунтування зазначеної вимоги представником ПСП «Димитрово» зазначено про те, що ОСОБА_1 уклав спірний договір про право користування земельною ділянкою ля сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з ФГ «Агро-Лідія» за 4 роки до закінчення строку дії первинного договору оренди та до вичерпання встановленого первинним договором оренди строку для повідомлення позивачем про своє бажання скористатись переважним правом щодо укладення договору оренди на новий строк. Відповідач ОСОБА_1 , як орендодавець, не надав позивачу повідомлення про намір укласти договір з новим орендарем, що є порушенням вимог закону, зокрема ст.33 Закону України «Про оренду землі». Позивач заперечує правомірність укладення договору емфітевзису, оскільки дії орендодавця щодо його укладення порушують переважне право ПСП «Димитрово» на укладення договору оренди на новий строк.
Судом враховується, що емфітевзис і право оренди землі є речовими правами, які за своєю правовою природою не можуть одночасно встановлюватись щодо однієї земельної ділянки для різних правонабувачів. Чинне законодавство у сфері земельних відносин не передбачає можливості спільного використання земельних ділянок кількома особами на умовах договору емфітевзису і договору оренди (див. постанову Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №634/355/19).
Одночасно з цим, Верховний Суд вже неодноразово робив висновки у правовідносинах щодо відкладальної умови набуття права за оспорюваним договором, яка виключає можливість порушення прав позивача як користувача земельною ділянкою за договором оренди землі до закінчення терміну його дії. Такі висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №146/1677/18.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до п.6.1 договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 21 грудня 2020 року між відповідачами по справі ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія», цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, а емфітевтичне право користування земельною ділянкою виникає у землекористувача з 01 січня 2025 року.
Виникнення у відповідача ФГ «Агро-Лідія», як землекористувача, емфітевтичного права користування належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 6.5576 га з кадастровим номером: 3525882300:02:000:0186 з 01 січня 2025 року підтверджується також і інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Отже, згідно умов зазначеного вище договору ФГ «Агро-Лідія» набуває емфітевтичне право на наступний день після закінчення строку (31 грудня 2024 року) договору оренди землі від 14 січня 2010 року, укладеного між ПСП «Димитрово» та ОСОБА_1 щодо тієї ж самої земельної ділянки. Зазначене, з огляду на відкладальну умову набуття ФГ «Агро-Лідія» права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за договором від 21 грудня 2020 року, виключає можливість порушення прав позивача ПСП «Димитрово» як орендаря земельної ділянки за договором оренди землі від 14 січня 2010 року до закінчення строку його дії.
Даний висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №146/882/22, який відповідно до приписів ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом під час розгляду даної справи.
Крім того, відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (землекористувач).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2024 року у справі №518/520/20 зроблено висновок про те, що по своїй суті емфітевзис - це речове, довгострокове, відчужуване та успадковуване право володіння та користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; емфітевзис має своїм об'єктом визначену річ - земельну ділянку. Емфітевзис є правом абсолютним і як здійснюється його носієм проти кожної особи, включно з власником відповідної ділянки. Обмеженість емфітевзису полягає лише в тому, що це право на чуже майно; емфітевзис характеризується спеціальною метою його встановлення - користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; емфітевзис є не просто речовим правом на земельну ділянку, а одним із найбільш міцних прав після права власності. Емфітевзис постає в історії приватного права та цивілістичній доктрині як найбільш повне обмежене речове право на сільськогосподарські землі, поступаючись у цьому аспекті лише праву власності; емфітевзис як речове право на чуже майно стає відносно самостійним і незалежним від договору, яким він встановлений. Підстави припинення речових прав на чуже майно визначаються лише законом. Договором про встановлення емфітевзису не можуть бути встановлені підстави припинення емфітевзису, що не передбачені як такі законом. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року у справі №390/25/22, тлумачення ст.412 ЦК України та ч.9 ст.102-1 ЗК України дає підстави для висновку, що емфітевзис, як один із найбільш міцних речових прав після права власності, може бути припинений за рішенням суду та лише у випадках і з підстав, встановлених законом. Підстави припинення речових прав на чуже майно спеціально визначаються лише законом та є вичерпними для емфітевзису…Самостійність і незалежність емфітевзису від договору, яким він був встановлений, зумовлює ще одну особливість - існування емфітевзису як речового права може бути уражене лише недійсністю такого договору.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно зі ст.ст.16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення чи порушення (не визнається або оспорюється) суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.
Разом з тим, із позовом про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 21 грудня 2020 року між відповідачами по справі ОСОБА_1 та ФГ «Агро-Лідія», ПСП «Димитрово» до суду не зверталось.
За наведених вище обставин в їх сукупності, підстави для задоволення позову ПСП «Димитрово» в частині визнання відсутнім у ФГ «Агро-Лідія» права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відсутні, оскільки суб'єктивне право та інтерес позивача не порушується наявністю цього договору з огляду на зазначену в ньому відкладальну умову виникнення у відповідача ФГ «Агро-Лідія» емфітевтичного права з 01 січня 2025 року, тобто після закінчення строку дії договору, укладеного відповідачем ОСОБА_1 з ПСП «Димитрово» (31 грудня 2024 року).
Інші доводи представника позивача не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
На підставі викладеного, з урахуванням того, що встановленими судовими витратами при розгляді даної справи згідно поданої позовної заяви є сплачений позивачем ПСП «Димитрово» судовий збір у розмірі 6056 грн. 00 коп. і в задоволенні позову відмовлено повністю, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування на користь позивача вказаної суми судового збору в порядку розподілу судових витрат між сторонами.
З огляду на відмову в позові та відсутність доказів на підтвердження обсягу наданих представником позивача - адвокатом Івановою М.О. послуг і виконаних нею робіт, необхідних для надання правничої допомоги позивачу, а також їх вартості, питання розподілу між сторонами витрат позивача на правничу допомогу судом не вирішується згідно положень ч.2 ст.137 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
В позові Приватного сільськогосподарського підприємства «Димитрово» до відповідачів ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро-Лідія» про:
1) визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 14 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Димитрово» щодо земельної ділянки загальною площею 6,5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186;
2) визнання відсутнім права користування у Фермерського господарства «Агро-Лідія» земельною ділянкою загальною площею 6,5576 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0186 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) - відмовити повністю.
Судові витрати, понесені позивачем ПСП «Димитрово», відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.
Повне ім'я та найменування учасників справи:
Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Димитрово», адреса місцезнаходження: с.Новоігорівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28610, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00853808.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Фермерське господарство «Агро-Лідія», адреса місцезнаходження: вул.Лесі Українки, буд.№12/А с.Тирлова Балка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28633, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40185940.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 14 листопада 2025 року.
Суддя С.Ю.Атаманова