Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/4794/2025
м. Київ Справа № 761/27516/25
29 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постановуШевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 22 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити.
Також в апеляційній скарзі просив суд про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначав, що 17.06.2025 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, однак про розгляд справи він дізнався 16.07.2025 року, коли надійшло повідомлення у додаток Дія. Зазначав, що того ж дня адвокат Савчук Л.П. подала безпосередньо до суду заяву про перенесення судового засідання. Однак, заява була проігнорована судом. Про результат розгляду справи він дізнався із відкритих джерел. 13.08.2025 року звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи. Окрім того, зазначає, що у матеріалах справи наявна повістка відправлена йому через застосунок «Viber», яка йому не надходила. Крім того, повістка про виклик до суду, яка відправлена через застосунок «Viber», не може вважатися належним повідомленням його про розгляд справи судом, так як таке повідомлення учасника справи не передбачене чинним процесуальним законодавством.
Враховуючи викладене, вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 17 липня 2025 року був пропущений ним з поважних причин, а тому просить апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження вказаної постанови суду першої інстанції, так як він пропущений з поважних причин.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 17 липня 2025 року, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно вимог ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2025 року Шевченківським районним судом міста Києва була ухвалена оскаржувана постанова за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року, була надіслана судом до реєстру: 28.07.2025 року. Зареєстрована в реєстрі: 29.07.2025 року. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2025 року.
В матеріалах справи відсутні докази направлення судом першої інстанції та отриманнякопії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 .
Як вбачається із розписки, що міститься в матеріалах справи (а.с. 13) ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи 13.08.2025 року. Апеляційна скарга була подана до суду 22 серпня 2025 року.
З огляду на вище зазначені обставини, наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постановиШевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року слід визнати поважними та вважає, що наявні підстави для поновлення вказаного процесуального строку.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що він не погоджується із винесеною постановою суду першої інстанції, так як висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та дослідженим доказам, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Зазначає, що 16.06.2025 року, за адресою: м. Київ, просп. Берестерський, навпроти буд. 59, він, керуючи транспортним засобом «Land Rover», д/н НОМЕР_1 , у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, під час руху побачив, що позаду нього їде автомобіль МВС зі звуковим сигналом та проблисковим маячком. Виконуючи Правила дорожнього руху, з метою пропустити авто МВС, він змістився на автомобілі правіше, у межах полоси у якій рухався. Рухаючись з дуже повільною швидкістю, в бік м. Нивки та,пропустивши авто МВС, о 16 год 27 хв. навпроти заправки ОККО (просп. Берестейський, 59) автомобіль «Toyota» д/н НОМЕР_2 , що рухався у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, на великій швидкості перелаштовується між смугами (між смугами для руху маршрутних транспортних засобів та першою смугою для транспортних засобів) під час завершення маневру, при повернення у смугу, у котрій рухався транспортний засіб «Land Rover» д/н НОМЕР_1 , автомобіль «Toyota» д/н НОМЕР_2 здійснює зіткнення з транспортним засобом «Land Rover» д/н НОМЕР_1 , закінчує маневр перевлаштування у смугу для руху маршрутних транспортних засобів та продовжує рух. Після зіткнення, він зупинився і спостерігав, що водій автомобіля «Toyota» д/н НОМЕР_2 починає здавати назад, що підтверджується відеозаписом з місця події.
Вказує на те, що після зіткнення транспортних засобів «Land Rover» д/н НОМЕР_1 , котрим керував він ( ОСОБА_1 ) та «Toyota» д/н НОМЕР_2 , який керував ОСОБА_2 , було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення: серії ЕПР N?363702, відносно нього за порушення п. 13.1. Правил дорожнього руху України, (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу)та протокол серії ЕПР N?363717 відносно ОСОБА_2 за порушення п. 13.1. ПДР України (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу).
Зі змісту складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення вбачається, що він порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Однак, він вважає, що п. 13.1 ПДР Українивінне порушував, оскільки рухався у своїй полосі, напрямок руху не змінював. Окрім того, вважає, що його дії не перебувають у причинно-наслідковому зв?язку з виникненням вказаної дорожньо- транспортної пригоди.
Разом з тим, з матеріалівсправи про адміністративне правопорушення вбачається, що у схемі ДТП місце зіткнення транспортних засобів «Land Rover» д/н НОМЕР_1 та «Toyota» д/н НОМЕР_2 зазначене саме у смузіруху маршрутних транспортних засобів, у якій рухався водій транспортного засобу «Land Rover» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Окрім того, в особистих поясненнях водій транспортного засобу «Toyota» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 вказує, що рухався у правій полосі.
Звертає увагу суду на таку обстановку дорожньо-транспортної пригоди, а саме, що транспортний засіб «Toyota» д/н НОМЕР_2 знаходиться попереду його автомобіля, що вказує на те, що він здійснював маневр перелаштування/випередження, завершивши його зупинився попереду. Транспортний засіб «Land Rover» д/н НОМЕР_1 рухався у смузі для руху маршрутних транспортних засобів ближче до правого краю дороги, напрямок руху не змінював, це місце розташування транспортного засобу підтверджується і схемою ДТП від 16.06.2025року.
Також, звертає увагу, що перевага надається тому транспортному засобу, який уже рухається своєю смугою.
Окрім того, зазначає, що ширина смуги для руху маршрутних транспортних засобів на вказаній ділянці дороги, відповідно до схеми місця ДТП становить 4.1 м. Транспортний засіб «Land Rover» д/н НОМЕР_1 розташований за 80 см. від краю смуги, відповідно до технічних характеристик ширина транспортного засобу «Land Rover Defender» д/н НОМЕР_1 з розгорнутими зеркалами становить 2.1 м., Також відповідно до технічних характеристик орієнтовна ширина транспортного засобу «Toyota Camry» д/н НОМЕР_2 становить 2.05 м., орієнтовне місце зіткнення транспортних засобів відбулося за 2.9 м. від краю проїзної частини.
Вважає, що такітехнічні дані вказують на те, що транспортний засіб «Toyota» д/н НОМЕР_2 , який знаходився в лівій частині полоси, не міг повністю розміститися у даній полосі, що вказує на порушення саме водієм вказаного автомобіля ПДР України та також те, що технічно він не міг рухатися у межах однієї полоси із транспортним засобом «Land Rover» д/н НОМЕР_1 , а тому у його ( ОСОБА_1 ) діяхвідсутні порушення ПДР України, які знаходяться у причинно-наслідковому зв?язку із настанням ДТП.
Також, зазначає, що 17.07.2025 року, тим самим складом суду розглядалася справа про адміністративне правопорушення N? 761/27518/25 відносно водія транспортного засобу «Toyota» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 . Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР N?363717 вбачається, що ОСОБА_2 порушив п. 13.1 ПДР України. Однак, ОСОБА_2 визнано невинним у дорожньо-транспорній пригоді, яка сталася 16.06.2025 року, а провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Однак, варто звернути увагу, що обставини дорожньо-транспортної пригоди від 16.06.2025року, що викладені водієм транспортного засобу «Toyota» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 одразу після дорожньо-транспортної пригоди, суттєво відрізняється від тих, що надані ним суду 17.07.2025 під час судового розгляду.
Вважає, що при вирішенні справи № 761/27516/25 суддею Шевченківського районного суду м. Києва було однобічно та суб?єктивно оцінено докази, обставини настання дорожньо-транспортної пригоди та безпідставно визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Незважаючи на клопотання про перенесення судового засідання суддя прийняв постанову №761/27516/25, без участі ОСОБА_1 , якою його визнано виним.
Окрім того, апелянт зауважує, що суд, в межах одного складу суду розглянув одне ДТП в межах двох справ про адміністративне правопорушення справа №761/27516/25 від 17.07.2025 року та справа №761/27518/25 від 17.07.2025 року і встановив абсолютно різні обставини справи.
В судовому засіданні апеляційного суду 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у даній справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В судове засідання 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не з?явився. Про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлений у встановленому законом порядку, заяв чи клопотань до суду не подав, а тому суд вважає можливим продовжити розгляд справи у його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на безпідставність вказаних доводів. Зазначав, що дорожньо-транспортна пригода 16.06.2025 року сталася з вини водія автомобіля «Land Rover» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який вдарив його автомобіль «Toyota» д/н НОМЕР_2 , що рухався по пр. Берестейський в правій полосі, в заднє праве колесо. На автомобілі «Toyota» д/н НОМЕР_2 він віз свого керівника, який супроводжував іноземну делегацію. Вони рухались в кортежі за автомобілем поліції, який ОСОБА_1 пропустив.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 363702 від 16.06.2025 року, складеного інспектором взводу 3, роти 2, БЗС бат. УПП в м.Києві старшим лейтенантом поліції Мусідрай Є.С. відносно ОСОБА_1 , вбачається, що 16 червня 2025 року, о 16 год. 27 хв., в м. Києві на проспекті Берестейському 59 водій, керуючи автомобілем, не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Toyota» д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим водій порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
До вказаного протоколу були додані: схема місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 .
На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів; транспортні засоби, причетні до ДТП; координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі; зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 має пошкодження задніх правих дверей, та ручки відкриття, заднє праве крило і задній бампер та бризковик, подряпини колісного диску.
На автомобілі «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджений передній бампер, переднє ліве крило та накладка передньої лівої колісної арки і подряпини колісного диску.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надав на місці ДТП, вбачається, що 16.06.2025 року, о 17 год. 10 хв., він, керуючи автомобілем «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по просп. Берестейський зі сторони вул. Дегтярівська в сторону м. Нивки під час руху побачив позаду машину МВС з увімкнутим синім проблисковим маяком. Змістився у крайню праву частину дороги для того щоб пропустити авто МВС так як воно подала спец сигнал. Рухаючись з дуже повільною швидкістю в бік м. Нивки та, пропустивши авто МВС, о 16:27 год., навпроти заправки ОККО ( просп. Берестейський, 59) автомобіль «Toyota », державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався у крайній смузі ( для автотранспорту) на великій швидкості та переміщувався у полосі, де він рухався, і при цьому робить бокове зіткнення з моїм авто. Після чого продовжує рух далі. Після його зупинки водій «Toyota », державний номерний знак НОМЕР_2 , почав здавати назад ( в нього наявне відео доказ цього) та зупиняється ( коли він телефонував у поліцію).
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 16.06.2025 року, о 16 год. 17 хв., він керував «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по просп. Берестейському зі сторони вул. Дегтярівська в сторону вул. Щербакова, рухаючись у правій полосі руху в напрямку м. Нивки, відчув поштовх в заднє праве колесо, коли зупинився, то побачив, що його вдарив автомобіль Ленд Ровер, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Надаючи пояснення у судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулося 15 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 зазначив, що повністю підтримує доводи своєї апеляційної скарги. По обставинам ДТП пояснив, що по цій дорозі ( пр. Берестейський в м.Києві) 4 полоси руху і він рухався по смузі руху громадського транспорту, оскільки був затор і всі рухалися повільно. За вказане порушення відносно нього було окремо складено протокол. Він рухався у напрямку від Берестейки до м. Нивки. Зазначив, що позаду нього рухався автомобіль поліції, а позаду поліції автомобіль Тойота. Пояснив, що він пропускав автомобіль поліції максимально прижавшись до крайньої правої частини дороги. Після того, як проїхав автомобіль поліції, він продовжив рух у цій же полосі, просто вирівняв машину, і під час цього і сталася ДТП. Думає, що машина, яка рухалася за автомобілем поліції, мала намір проскочити між його машиною і передньою смугою. Зазначає, що ширина полоси не дозволяє, щоб у ній знаходилися дві машини. Він пропустив поліцію, бо зобов'язаний був пропустити, а автомобіль Тойота їхав трохи далі. Зазначив, що коли всі машини після пропуску поліції почали відновлювати рух, машина Тойота почала проскочувати за поліцією і в цей момент відбувається зіткнення його автомобіля з автомобілем Тойота. Цей автомобіль Тойоту він не бачив. Зазначав, що рухався в межах своєї полоси і не вчиняв жодних маневрів, а водій Тойоти робив маневр на випередження і він був зобов'язаний зміститися в першу полосу, щоб обігнати. Зазначає, що поліція проїхала далі, а Тойота їхала ззаду поліції, він просто хотів зробити випередження і не розумів, що попереду нього їхала машина.
Із пояснень потерпілого ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні апеляційного суду 15.10.2025 року вбачається, що в рамках державної програми він виконував обов'язки по супроводу делегації Бундестагу. Зазначав, що їхали по просп. Перемоги у Бучу, їхали у супроводі, спереду була поліцейська машина, яка із самого ранку супроводжувала їх із синьо-червоними проблисковими маячками, позаду був автобус Верховної Ради і за автобусом третьою машиною їхав він. Зазначає, що в цей день проспект Перемоги був дуже завантажений через аварії. Вказує на те, що він їхав максимально близько за автобусом, проїжджаючи з'їзд з вулиці Дегтярівської до проспекту, водій «Land Rover» пропустив машину поліції та автобус, та вказує що взяв максимально лівіше, щоб з ним не зіткнутися. Зазначає, що не бачив водія «Land Rover». Коли відчув удар у заднє праве крило і бампер, машина прокотилася метрів 10. Його керівник, якого він віз в автомобілі Тойота, вийшов із вказаного автомобіля, пересів у автобус і вони поїхали далі, а він залишився на місці ДТП. Зазначає, що водій «Land Rover» саме з'їзджав з вул. Дегтярівської на проспект Берестейський .
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та, накладаючи на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі та досліджені докази свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції із таким висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об'єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП,доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.
Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.
Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 363702 від 16.06.2025 року, складеного інспектором взводу 3, роти 2, БЗС бат. УПП в м.Києві старшим лейтенантом поліції Мусідрай Є.С. вбачається, що 16 червня 2025 року, о 16 год. 27 хв., в м.Києві на проспекті Берестейському, 59 водій, керуючи автомобілем не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Тойота, НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим водій порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Пунктом 13.1. ПДР України визначено, що водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Під терміном безпечний інтервал ПДР розуміють відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, що сталася 16.06.2025 року, о 16 год 27 хв, в м.Києві на просп.Берестейському, на ній зафіксовано місце розташування автомобілів, місце зіткнення, розташування електроопори, бордюра, напрямок руху автомобілів, дорожня розмітка та вказані пошкодження транспортних засобів.
З вказаної схеми ДТП вбачається, що автомобіль «Toyota », державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , зображений на схемі під № 1. За вказаним автомобілем зображений автомобіль «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , на схемі зображений під № 2. Під номером № на схемі позначена точка зіткнення автомобілів. Вказано, що автомобіль «Toyota » НОМЕР_2 має пошкодження задніх правих дверей та ручки відкриття, пошкоджене заднє праве крило і задній бампер та бризговик, подряпини колісного диску. На автомобілі «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджений передній бампер, переднє ліве крило та накладка передньої лівої колісної арки і подряпини колісного диску.
Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи а саме: протокол про адмінпорушення, схему ДТП, локалізацію пошкоджень автомобілів внаслідок ДТП, вислухавши пояснення учасників ДТП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність висновку суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 13.1 ПДР, а саме: у м. Києві на проспекті Берестейському, керуючи транспортним засобом «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Тойота, НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку під керування водія ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, доводи апелянта, що він не порушував п. 13.1 ПДР України, оскільки рухався у своїй полосі, напрямок руху не змінювавта його дії не перебувають у причинно-наслідковому зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди спростовуються дослідженими судом доказами, а саме: схемою ДТП, із локалізацією пошкоджень транспортних засобів, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративної відповідальності передбаченого ст. 124 КУпАП. Так, сам ОСОБА_1 в своїх поясненнях і на місці ДТП і в судовому засіданні зазначав, що він пропускав автомобіль поліції, максимально прижавшись до крайньої правої частини дороги. Після того, як проїхав автомобіль поліції, він продовжив рух у цій же полосі, просто вирівняв машину, і під час цього і сталася ДТП.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Отже, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, повно та всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив належним чином всі докази та надав їм належної оцінив в сукупності, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: