Ухвала від 22.10.2025 по справі 757/45262/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/7650/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний № 757/45262/25-к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 181 КПК

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді- ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 17.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а відтак такою, яка підлягає скасуванню.

Зазначає про те, що стороною обвинувачення та судом першої інстанції проігноровано факт щодо причин виникнення ДТП, а саме, що рух автомобіля «DAEWOO LANOS", пов'язаний з виїздом на перехрестя, був обумовлений втручанням пасажира ОСОБА_8 у процес керування автомобілем водія ОСОБА_7 . За змістом наданих пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_7 чітко описаний механізм втручання - створення небезпеки через подразнення органів зору та навантаження правої нижньої кінцівки.

Таким чином, із врахуванням наведеного в діях ОСОБА_7 відсутня вина у вчиненні ДТП, а тому повідомлена підозра є необґрунтованою.

Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведено.

Звертає увагу на обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема підозрюваний має постійне місце проживання, роботи, сталі соціальні зв'язки, є раніше не судимим, має близько 15 років водійського стажу, протягом якого лише один раз притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, виключно позитивно характеризується, за час проходження служби неодноразово був нагороджений подяками, почесними грамотами Національного антикорупційного бюро, почесною грамотою Міністерства оборони України та відзнакою «Вогнепальна зброя» Головного управління розвідки Міноборони України за вагомий внесок у виконання завдань з оборони України в умовах повномасштабної агресії РФ, є учасником бойових дій, добровільно вжив заходів щодо надання матеріальної допомоги під час лікування та подальшої реабілітації потерпілого, має на утриманні матір пенсійного віку, неповнолітню доньку та дружину, у якої серйозні захворювання опорно-рухового апарату, у зв'язку з чим вона з 2021 року безробітна.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим необхідності залишення її без змін, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судової справи, другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010000369 від 16.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

21.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 21.09.2025, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

23.08.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження.

Отже перебіг строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зупинений у зв'язку з ознайомленням сторін з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

При цьому, строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , закінчується 21.09.2025, проте ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування ще не завершено та обвинувальний акт не вручено.

17.09.2025 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованого відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості, на думку сторони обвинувачення, іншого більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року клопотання прокурора задоволено, продовжено ОСОБА_7 строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 17.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалу про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлено слідчим суддею з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті вказаного рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.

Дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_7 діяння, яке підпадає під ознаки передбаченого

ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення.

Погоджуючись із вказаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даний момент обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення цього кримінального правопорушення.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Із врахуванням викладеного твердження апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої підозри, є, на думку колегії суддів, безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з огляду на характер та суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Матеріали справи містять достатньо даних для висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні та стороною захисту не надані.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи дані про особу підозрюваного, а також те, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і того, що на даний час органом досудового розслідування виконуються вимоги ст. 290 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні прокурора, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби та дії процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його занадто суворим для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянта на обставини, визначені ст. 178 КПК України, також, на думку колегії суддів, не можуть слугувати достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки вищенаведені доводи не спростовують можливість вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 17.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін,а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
131808192
Наступний документ
131808194
Інформація про рішення:
№ рішення: 131808193
№ справи: 757/45262/25-к
Дата рішення: 22.10.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (06.10.2025)
Дата надходження: 17.09.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
19.09.2025 12:15 Печерський районний суд міста Києва
19.09.2025 18:00 Печерський районний суд міста Києва