справа №369/15161/25 Головуючий у І інстанції - Куценко М.О.
апеляційне провадження №33/824/5071/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
20 жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,-
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410312 від 02 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , 02 серпня 2025 року о 17 год 30 хв на регульованому перехресті дороги Р-04 по вул. Будівельна поблизу будинку 19 в с. Білогородка, Бучанського р-ну, Київської обл., керував автомобілем HYUNDAI IX35 державний номерний знак НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не надав перевагу в русі автомобілю TOYOTA COROLLA державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті відбулось зіткнення транспортних засобів.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження відносно нього за ст.124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що бажаючи повернути ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, 02 серпня 2025 року о 17 год 30 хв, він зупинився і не здійснював жодного руху, чекав можливості, коли буде впевнений, що маневр є можливим, при цьому розраховував на дотриманні ПДР іншим учасником дорожнього руху. Проте, водій автомобіля TOYOTA COROLLA ОСОБА_2 , маючи достатню оглядовість та технічну можливість, міг запобігти зіткненню (пригальмувати, змінити траєкторію, скористатися правом переваги обережно), але цього не зробив, і саме його поведінка стала безпосередньою причиною ДТП та пошкодження транспортних засобів.
Вказує, що у п.12.3 ПДР України зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Таким чином, навіть маючи перевагу, ОСОБА_2 зобов'язаний був вжити заходів для запобігання ДТП, але цього не зробив, чим порушив п. 12.3 ПДР України, і саме його порушення перебуває у причинному зв'язку з пошкодженням транспортних заходів.
Отже, на його думку, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між його діями та настанням шкоди, а тому відсутній склад правопорушення за ст. 124 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання потерпіла особа ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Таким чином, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 в тому, що він02 серпня 2025 року о 17 год 30 хв, керуючи автомобілем HYUNDAI IX35 д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки під час зміни напрямку руху, а саме: повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямота здійснив зіткнення з автомобілем TOYOTA COROLLA д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив16.6 ПДР України.
Відповідно до п. 16.6 ПДР України, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410312 від 02 серпня 2025 року;
-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 серпня 2025 року;
-письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 02 серпня 2025 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 серпня 2025 року.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 16.6 ПДР України є правильний, кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП вірна.
Доводи, за яких ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько