Справа № 589/1618/24
Провадження № 2/589/239/25
13 січня 2025 року м.Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10 квітня 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами: №010/0898/82/0408743 від 26 лютого 2018 року в розмірі 27377 грн 48 коп.; №014/0898/82/91859438 від 08 травня 2019 року в розмірі 41113 грн 62 коп.; №014/380805/82/675936 від 07 жовтня 2019 року в розмірі 29517 грн 52 коп.
В обґрунтування позову зазначено, 26 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заяву про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0898/82/0408743 (далі - Договір-1), з кредитним лімітом у розмірі 11300 грн 00 коп., строк кредитування - 48 місяців (з 26.02.2018 по 26.02.2022), зі сплатою процентів за користування кредитом (ставка фіксована) в розмірі 45,00 відсотків річних.
Також, 08 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0898/82/91859438 (далі -Договір-2) до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 30000 грн 00 коп., сплата страхового внеску в розмірі 3274 грн 18 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом (ставка фіксована) в розмірі 47,90 відсотків річних, строк кредитування 72 місяці, з датою повного повернення кредиту 08 травня 2025 року.
07 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82675936 (далі -Договір-3), до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 20500 грн 00 коп., сплата страхового внеску в розмірі 2280 грн 31 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом (ставка фіксована) в розмірі 59,90 відсотків річних, строк кредитування 60 місяців з 07.10.2019 по 07.10.2024.
20 грудня 2022 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право вимоги за Договором-1, Договором-2 та Договором-3, загальна сума заборгованості за яким становить 98008 грн 62 коп., що і просить стягнути позивач.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір в розмірі 3028 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 грн.
02 травня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз'яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз'яснено право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, але повернута до суду з відміткою АТ «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 136)
Станом на 13 січня 2025 відзив на позов та заперечення від відповідача ОСОБА_1 до суду не надійшли.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 26 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заява про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0898/82/0408743. Відповідно до цього договору відповідачу надано кредит на придбання товарів в розмірі 11300 грн, зі сплатою відсотків 45,00 відсотків річних, строк кредитування 48 місяців, з 26 лютого 2018 року по 26 лютого 2022 року. Банк посилався, що факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів відповідно до умов Договору-1 підтверджується випискою по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом. (а.с.11-39) Договір-1 підписаний власноруч ОСОБА_1 .
Проте позичальник, всупереч умовам Договору, взяті на себе договірні зобов'язання не виконував у зв'язку із чим виникла заборгованість в розмірі 27377 грн 48 коп, з яких: 24298 грн 00 коп. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2197 грн 51 коп. заборгованість за недозволеним овердрафтом та 881 грн 97 коп. заборгованість за відсотками.
Крім цього, 08 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0898/82/91859438. Відповідно до цього договору відповідачу надано кредит на придбання товарів в розмірі 30000 грн, зі сплатою страхового платежу в розмірі 3274 грн 18 коп., зі сплатою відсотків 47,9 відсотків річних, дата повного погашення кредиту 08 травня 2025 року, строк кредитування 72 місяці. Банк посилався, що факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів відповідно до умов Договору-2 підтверджується випискою по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом. (а.с.52-59) Договір-1 підписаний власноруч ОСОБА_1 .
Проте позичальник, всупереч умовам Договору, взяті на себе договірні зобов'язання не виконував у зв'язку із чим виникла заборгованість в розмірі 41113 грн 62 коп., з яких: 33548 грн 15 коп. заборгованість за кредитом, та 7565 грн 47 коп. заборгованість за відсотками.
Також, 07 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку а надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/675936. Відповідно до цього договору відповідачу надано кредит на придбання товарів в розмірі 20500 грн, зі сплатою страхового платежу в розмірі 2280 грн 31 коп., зі сплатою відсотків в розмірі 59,90 відсотків річних, строк кредитування 60 місяців з 07.10.2019 по 07.10.2024. Банк посилався, що факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів відповідно до умов Договору-2 підтверджується випискою по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом. (а.с.68-75) Договір-3 підписаний власноруч ОСОБА_1 .
Проте позичальник, всупереч умовам Договору, взяті на себе договірні зобов'язання не виконував у зв'язку із чим виникла заборгованість в розмірі 29517 грн 52 коп., з яких: 22969 грн 98 коп. - заборгованість за кредитом, та 6547 грн 54 коп. - заборгованість за відсотками.
20 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-57-F, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.(а.с.79-82)
Згідно із ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання; або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності-за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів: не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання, послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією, із сторін, у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом; розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів; їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки відповідач не виконує умови договорів у добровільному порядку, сума отриманого кредиту, відсотки за користування ним, підлягають стягненню за судовим рішенням.
Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов'язань за вказаними вище Договорами. Розмір суми заборгованості наданий позивачем, відповідачем у встановленому законом порядку не спростований.
Таким чином, позичальником порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів доходить висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підстави для позову, підтверджені належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами, стороною відповідача не спростовані, тому вимоги позову про стягнення заборгованості у розмірі 98008 грн 62 коп. підлягають задоволенню.
Щодо витрат на правову допомогу суд вважає зазначити наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)(Велика Палата Верховного Суду Справа №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року)
Дослідивши матеріали справи, встановлено на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надані наступні підтверджуючі докази: договір №14/06/223 про надання правничої допомоги від 14 червня 2023 року; акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №413 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 №14/06/2023, відповідно до якого загальна вартість робіт склала 1400 грн; платіжна інструкція №489 від 26.02.2024 на суму 1400 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №427 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 №14/06/2023, відповідно до якого загальна вартість робіт склала 1400 грн, платіжна інструкція №503 від 26.02.2024 на суму 1400 грн; акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №428 до Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 №14/06/2023, відповідно до якого загальна вартість робіт склала 1400 грн; платіжна інструкція №504 від 26.02.2024 на суму 1400 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1582083 від 02 квітня 2024 року, а отже враховуючи вказане слід задовольнити вимогу про стягнення таких витрат в загальному розмірі 4200 грн. (а.с.103-116)
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.
ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп. (платіжна інструкція №461 від 26 лютого 2024 року).
Враховуючи вказане, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп.
Керуючись ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитними договорами: №010-0898/82/0408743 від 26 лютого 2018 року в розмірі 27377 грн 48 коп.; №014/0898/82/91859438 від 08 травня 2019 року в розмірі 41113 грн 62 коп.; №014/380805/82/675936 від 07 жовтня 2019 року в розмірі 29517 грн 52 коп., а в загальному розмірі стягнути 98008 (дев'яносто вісім тисяч вісім) гривень 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37/41, поштовий індекс - 04053.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша